У Харкові відкрилась виставка The War Is Not Over Yet про злочини росіян проти медійників

У вівторок, 30 травня, у Харкові на площі Свободи відкрилася виставка The War Is Not Over Yet («Війна ще не закінчилася») про злочини Росії проти медіа в Україні. Про це повідомляє Інститут масової інформації.

Виставка триватиме до 26 червня, вона розташована перед будівлею Північного корпусу Харківського національного університету імені Василя Каразіна (площа Свободи, 6, Харків).

Організаторами заходу виступили Український ПЕН, Інститут Масової Інформації, Центр прав людини ZMINA, Національний музей Революції Гідності, Премія імені Георгія Ґонґадзе. Регіональні партнери: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, МедіаХаб Харків.

Спікерами заходу були:

• Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН;
• Борис Смородов, проректор із науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
• Марія Малевська, кореспондентка СТБ;
• Оксана Іванець, кореспондентка «АрміяInform».

«Я ніколи не могла уявити, що колись ми відкриватимемо біля моєї alma mater фотовиставку, присвячену пам’яті загиблих журналістів. У ті роки, коли ми вивчали журналістику в Каразінському університеті, ми не говорили про воєнних кореспондентів і про роботу в умовах війни. Ми думали, що у нашому майбутньому нас чекатиме боротьба за незалежні українські медіа, а не війна, яка прийде в наші міста і забиратиме життя наших колег. Тут, у Харкові, особливо відчуваєш, що означає війна: ти бачиш її в очах людей, які пережили найважчі місяці блокади Харкова, у зруйнованих будинках і цілих районах. Назва нашої фотовиставки The War Is Not Over Yet – це насамперед нагадування іноземним журналістам, дипломатам і політикам, що російська геноцидальна війна триває: вона щодня руйнує наші міста, нашу культурну спадщину і, що найстрашніше, – забирає життя наших колег, друзів і рідних», — розповіла під час відкриття виставки виконавча директорка Українського ПЕН Тетяна Терен.

За словами проректора із науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Бориса Самородова, Росія скоїла багато злочинів проти людяності, і світ знає про них завдяки журналістам.

«Що зробила Росія? Тисячі людей загинули, тисячі будівель зруйновано, і каразінський університет зазнав утрат, ми втратили понад 40 осіб із наших друзів, колег, студентів. Ми маємо пам’ятати про цих людей і молитися за українців, які боронять нашу землю», — каже Борис Самородов.

Кореспондентка телеканалу СТБ Марія Малевська поділилася спогадами про військового та журналіста Олександра Махова, який загинув у 2022 році біля Ізюма Харківської області. 

«За кілька днів до повномасштабного вторгнення Сашко Махов приїздив до Харкова з тренінгом для воєнкорів. Тоді ми не надто вірили, що ця інформація нам знадобиться. У мене не було усвідомлення серйозності всього, що відбувається, навіть коли 24 лютого вдень умикалася з кільцевої Харкова, — я стояла біля російських трупів і підбитої техніки, бачила це на власні очі й навіть тоді не розуміла, наскільки все серйозно. Те, що розповідав Сашко, як виявилося, знадобилося кожному журналісту», — поділилася Марія Малевська.

За її словами, це дуже важлива виставка, бо окрім журналістів, про цих людей ніхто не розповість. 

«До мене це усвідомлення дійшло, коли мені одна дівчина в інстаграмі написала: "Ви знаєте, я нині за кордоном, в евакуації. Я не знала, хто такий Сашко Махов, я побачила інформацію у вас, тепер я за кордоном, а моя вулиця, на якій я народилася та зростала в Ізюмі, тепер називається його іменем. Я бачила очі цієї людини, бачила її світлину, я тепер розумію, завдяки кому Ізюм вільний"», — додала журналістка.

Військова та журналістка, кореспондентка «АрміяInform» Оксана Іванець розповіла про свою колегу та подругу Валерію Суботіну (Карпиленко), журналістку та капітанку Нацгвардії, яка стала пресофіцеркою в полку «Азов», потрапила в полон до росіян та нещодавно повернулася додому.

«Попри все, що ця жінка пережила, попри втрату чоловіка, який загинув на “Азовсталі”, вона знайшла в собі сили працювати далі і постійно говорити про Маріуполь. Згодом був полон, в якому вона була 327 днів. Коли у полоні її примусили ходити зігнутою, окупанти намагалися її зламати. На що вона сказала, що Україну неможливо зламати», — розповіла Оксана Іванець і додала, що історію Валерії варто розказувати на весь світ.

• Читайте також: Премія Ґонґадзе та PEN створили платформу пам’яті журналістів, загиблих у війні

Фото: Михайло Нікіпєлов