Знесення вілли "Люсія" стало можливим через лист ЛОДА часів Синютки

Нещодавно у Львові вщент зруйнували одну з історичних вілл на вулиці Свєнціцького,16 - віллу "Люсія".

Зробили це засновники ОСББ "Свєнціцького-16", які раніше скасували статус памʼятки вілли та штраф, який Львівська міськрада наклала за доведення будівлі до руйнації.

Агенція "Гал-інфо" розповіла, як стала можливою така ситуація, та хто має стосунок до руйнації історичного надбання міста.

Як розповіла в коментарі радниця міського голови Львова, колишня начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко, трагедія вілли "Люсія" розпочалась з етапу її націоналізації совєтами, коли там був зроблений багатоквартирний будинок на 4 квартири.

"Там був зроблений багатоквартирний житловий будинок. Там було зроблено здається 4 житлові квартири. Причому це було зроблено доволі жахливо - поперегороджували, зробили маленькі конурки. Ті люди, які там жили допровадили її до фатального стану - не дбали про неї. Це власне початок кінця таких вілл. Коли їх перетворювали на багатоквартирні будинки й заселяли туди "асвабадітєлєй", які не були зацікавлені в збереженні не їхньої спадщини", - розповіла Лілія Онищенко.

Надалі будівлю, яка вже перебувала в жахливому стані, про що свідчать тодішні документи управління охорони історичного середовища Львівської міськради, викупили нові власники, які й створили там ОСББ "Свєнціцького-16".

"Але купили його однозначно не з метою зберігати. А одразу замовили в архітектора Нестеровича проєкт нового будівництва. Від вілли нічого не залишалось, а планували побудувати на пагорбі багатоквартирний будинок, здається на 7 поверхів", - зазначила Лілія Онищенко.

На той час для нового будівництва була необхідна наявність історико-містобудівного обґрунтування - документ, яким визначалась можлива поверховість та питання розміщення будівлі. Даний документ новим власникам будівлі виготовило ПП "Ярко і К", і його подали на затвердження до управління Львівської міської ради.

"Ми дали відмову. Тому, що даний будинок, хоч і знищений, мав ознаки цінної забудови. Одночасно ми зробили документи про занесення вілли до переліку щойновиявлених пам'яток і подали їх відповідно до процедури у відділ охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації", - пригадує тодішня очільниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради.

А далі починається справжній детектив. З однієї сторони у відділі охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації підписали ОСББ "Свєнціцького-16" історико-містобудівне обґрунтування для будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем. А згодом ЛОДА звернулась до Мінкульту, щоб внести будівлю до переліку щойновиявлених пам'яток.

Надалі власники ОСББ "Свєнціцького-16" подали два судові позови:

- Один позов до Львівської облдержадміністрації та Міністерства культури України (справа №813/1091/18) з вимогою скасувати внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток вілли "Люсія".

Ключовими, на користь руйнування вілли, в цій судовій справі став лист Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, від 19 січня 2016 яким було погоджено історико-містобудівне обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем на місці вілли "Люсія". Та лист цього ж відділу від 17 травня 2016 за №16-655 в якому було зазначено, що вказаний житловий будинок не є об`єктом культурної спадщини (пам`яткою архітектури) м. Львова. Відповідно суд прийняв рішення на користь ОСББ "Свєнціцького-16" та скасував наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток.

- Другий судовий позов був направлений до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (Справа № 461/2948/17).

В даній судовій справі завдяки вищезгаданим документам ЛОДА суд також став на сторону ОСББ "Свєнціцького-16". Та зобов'язав Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради видати висновку про можливість та умови здійснення містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень на території історичного ареалу міста у разі реалізації намірів забудови земельної ділянки.

Нагадаємо, з грудня 2014 до 11 червня 2019 року, Львівську обласну державну адміністрацію очолював представник "Європейської солідарності" Олег Синютка. Лист про те, що вілла "Люсія" не є об`єктом культурної спадщини був підписаний в. о. начальника відділу охорони культурної спадщини Львівської ОДА Романом Онишком.

Також нагадаємо, у 2020 році з'явилась інформація про проведення архітектурного конкурсу "Вілла Люсія: пошук рішень". Було визначено проведення архітектурного конкурсу як один із компромісних шляхів для збереження вілли Люсія.

"Ми йшли на зустріч власникам. Пробували якось зробити проєкт, який би всіх задовольнив - зі збереженням вілли. Але вілла не може довго стояти без даху, вона перетворюється на руїну сама по собі й звичайно він (власник, - ред.) все для цього зробив. А це останнє ... (повне знесення будівлі, - ред), то він просто брутально поступив", - зокрема зазначила Лілія Онищенко.

Як повідомив в коментарі заступник міського голови Андрій Москаленко, попри руйнацію вілли "Люсія", місто буде наполягати на поверненні даного об'єкта до пам'яток архітектури. І власників ОСББ "Свєнціцького-16" було притягнено до відповідальності за руйнацію пам'ятки архітектури.

"Це є наша принципова позиція і ми від цього не відмовляємось. І я хочу подивитись на будь-кого, хто розуміючи всю ситуацію буде видавати хоч один дозвіл. Я буду цю історію надалі супроводжувати й цей процес має бути дуже публічним", - повідомив Андрій Москаленко.

Довідка

Вілла була побудована у 1895−1896 рр. для Юзефа Ольпінського (Jozef Olpiński) на вул. Dwernickiego, 16 (конс.№ 39, нині вул. Свєнціцького) за проєктом архітектора Івана Долинського (1852−1916).

1897 тут мешкав Юзеф Обмінський (Jozef Obmiński), цісарський радник і контролер Головної крайової каси.

1916 власницею була Scott Karolina.

1931, 1933 тут мешкав Стані́слав Лемпі́цький (Stanisław Łempicki; 1886−1947) — польський учений, письменник, професор, дійсний член Польської академії знання, представник львівсько-варшавської філософської наукової школи. Чоловік польської поетеси Ядвіги Гамської-Лемпіцької.

1935 власниками були Scott EIgin i tow, а мешкали тут Ćwiąkała Helena, krawcz, Kolonowski Jan, ofic. W. P., Otto Michał, ofic. W. P.