Майже половина родовищ під окупацією: які наслідки це матиме для України

За роки війни та анексії Криму, починаючи з 2014 року, РФ загарбала сотні українських родовищ нафти, газу, вугілля, солі, заліза і титанової руди, золота, урана, граніту, марганця і літія. За найскромнішими підрахунками, їхня вартість може становити від $12,5 трлн до $15 трлн.

Про це йдеться у матеріалі

Згідно даних Інституту геологічних наук НАН, всього в Україні 2160 родовищ, з яких понад 700 наразі перебувають під окупацією РФ.

Що загарбано на півдні України

У Криму та південних областях зосереджені 2-3 трильйони тонн запасів родовищ вуглеводнів, залізних руд, а також вапняків. Ще у трильйон оцінюють запаси нафти з конденсатом.

Директорка Інституту геологічних наук, академік Стелла Шехунова припускає, що з такими запасами Україна могла б стати другою у Європі державою-експортером природного газу.

Крім того, РФ окупувала не лише акваторію родовищ та свердловини, але й інфраструктуру: сховища, судна, підводні газогони, бурові установки Таврида, Сиваш та платформи Петро Годованець і Незалежність.

Далі пройдемося по корисним копалинам, що втратила Україна за час війни, окремо.

Вугілля

Фото: depositphotos

Найбільше Україна втратила родовищ горючих корисних копалин: вуглеводнів та вугілля. Наразі наша держава не контролює 80% своїх вугільних родовищ та 24% – нафти та газу.

Крім того, за словами міністра енергетики України Германа Галущенка, серед захопленого – чверть державних вугільних шахт.

Залізна руда

Вважається, що саме в Україні найбільші у світі поклади залізної руди.

Починаючи з 2014 року РФ захопила родовища Керченського залізорудного басейну у Криму, родовища Білозерського та Приазовського залізорудних районів у Запорізької і Донецької областях. Запаси руди лише Приазовського району оцінюють у 3 млрд тонн.

Золоті розсипи, сіль і марганець

На окупованих територіях знаходяться родовища золота. Вони різні за рівнем освоєння та походження, зокрема це Бобриківське родовище на Луганщині, Сурожське – неподалік Бердянська Запорізької області, а також кілька родовищ у Донецькій області.

Критичною є ситуація з сіллю. На балансі держави 15 родовищ, третина з яких ліцензовані. Після окупації Соледару та разом з ним Артемівського родовища, сіль на внутрішній ринок постачає тільки одне Дрогобицьке родовище на Львівщині.

Україна традиційно вважалася країною зі значними запасами марганцю, важливого для розвитку металургії. На окупованих територіях зараз опинилося Велико-Токмацьке родовище марганцевих руд у Запорізькій області.

Під постійними атаками – Нікополь та Марганець на Дніпропетровщині, де видобувають марганець.

Дорогоцінний літій

За даними уряду, запаси літію в Україні становлять близько 500 тис тонн. Росія окупувала щонайменше два родовища: Шевченківське Донецької області та родовище комплексних руд Крута Балка в районі Бердянська. Під контролем України лишаються рудопрояви літію на Кіровоградщині.

Для Росії літій – ласий шматок, оскільки на її території його не видобувають.

Які стратегічні запаси не загарбані

На непідконтрольних територіях Миколаївської, Харківської, Донецької і Луганської областей є родовища урану, які ще не розроблялися Україною.

Але найбільші з них все ж розташовані на підконтрольній території, у Кіровоградській області. Стелла Шехунова зазначає, якби Росії вдалося окупувати найбільше в Європі родовище урану, вона б значно зміцнила своє становище на ринку ядерного палива.

Які наслідки

Міністр енергетики Герман Галущенко заявляв, що видобуток вугілля впав на 40%. У вересні 2022 року уряд повністю заборонив його експорт.

Також Україна припинила експорт газу й імпортувала його восени та взимку. За даними консалтингової компанії GMK Center, на 42% скоротився експорт титанових руд.

Директор спецпроєктів науково-технічного центру Психея Геннадій Рябцев вважає, що повномасштабна війна ставить під сумнів перспективи, а подекуди і доцільність видобування корисних копалин. Навіть після деокупації територій.

По-перше, відновити у повному обсязі роботу, наприклад, вугільних шахт, багато з яких і до війни були занедбані, неможливо. По-друге, виникнуть проблеми з обробкою сировини, оскільки велика кількість підприємств металургійного комплексу на Донбасі зруйнована, а близько половини українських теплових станцій, які працювали передусім на вугіллі, зупинені.

По-третє, як каже Рябцев, відновлювати видобуток і розробку копалин заради експорту може бути невигідно через високу конкуренцію у світі.

– Війна завдала надзвичайно сильного удару по всій національній економіці і, швидше за все, через неможливість відновити її у повному обсязі виникне потреба в розвитку інших галузей промисловості, зокрема, харчової та переробної, ІТ, галузі послуг, – підсумовує Рябцев.