Як європейські ліві під екогаслами забирають у гуцулів Карпати

Володимир Зеленський доручив опрацювати петицію щодо захисту дикої природи закарпатського Свидовця. Екологи які її створили вимагають не допустити будівництва курорту на Закарпатті. Мовляв заповідник (якого ще не має), на думку авторів петиції, буде забудований готелями і засилля туристів не уникнути. Це, в свою чергу, порушить флору і фауну регіону, призведе до занепаду місцевих громад. Однак чомусь у петиції не сказано, що місцеві громади і так вже тривалий час занепадають, а розвиток туризму, як показує світова практика, навпаки допоможе економічному зростанню регіону.

Не тільки рисі і ведмеді

Заклик "врятувати природу" інтуїтивно зрозумілий кожному. Є злі сили, які хочуть "знищити" українські Карпати, громади, що там проживають. Є сили добра – екологи, які рятують гірські хребти. Підтримати екологів – значить показати свою громадянську позицію. У розпал масштабної російської агресії, коли багато говорять про єдність українців, це важливо та насамперед модно.

Однак самі жителі українських Карпат протягом багатьох років намагаються говорити про проблеми свого регіону: погані дороги, відсутність шкіл, як наслідок – неможливість отримати якісну освіту, високий рівень безробіття, дороговизна продуктів та масовий відтік населення. Якщо їх заклики і надалі ігнорувати, то незабаром на Свидовці залишаться тільки ведмеді, рисі, олені та лісові коти: напевне, такою є мета екоактивістів. Людей просто не стане...

Союз пилорами і екології

Вже сьомий рік Ясінянська долина виборює своє право самостійно розвивати регіон у судах, хоча це право вони мають відповідно до діючого законодавства України.

Але почнемо спочатку: а як же ж справа Свидовця взагалі потрапила до суду? Масив вважається перлиною західної України, мальовничі пейзажі, вівці, що безтурботно пасуться на гірських схилах. Все так само, як в Альпах, та фото Карпат в соцмережах і реальність – це різні речі. На відміну від економічно розвинутих та прогресивних європейських Альп, життя в українських високогір'ях - це справжній виклик.

Всього в українських Карпатах налічується 715 населених пунктів. У них проживає близько 200 тисяч чоловік. З них 279 селищ розташовані у важкодоступних місцях і складному природному середовищі. Практично щороку трапляються сильні повені, які змивають мости, лісові стежки, електромережі, сільськогосподарські угіддя. Звинувачувати в цьому можна скільки завгодно глобальне потепління, вирубку лісів, забудову з порушенням будівельних норм, але справа в тому, що жити в таких умовах чим далі тим важче.

Батіг Карпат – це майже відсутність доріг, що ускладнює сполучення між гірськими населеними пунктами. Як наслідок, у першу чергу це б'є по продовольчій безпеці високогір'я. Постачальникам продуктів харчування складно добиратися до окремих гірських населених пунктів, що позначається на ціні продуктів. Наприклад, овочі та фрукти, які неможливо виростити в гірській місцевості, подорожчали на 18% з початку року. Для регіону з доходами нижче середнього це дуже відчутно.

Ще один наслідок поганих доріг – труднощі з отриманням освіти. Діти просто не можуть дійти до школи в сусідньому селі через часті повені, селеві потоки та засніженість. Молоді простіше після закінчення школи отримати закордонний паспорт та виїхати до Європи у пошуках кращої долі.

Безробіття є ключовою причиною масового відтоку населення. Розвивати сільське господарство, виноробство в умовах суворого клімату і створювати робочі місця нереально. "З посадженого мішка картоплі, в кращому випадку, можна зібрати півтора мішка. В результаті маємо економічно депресивний регіон, низьку народжуваність і вмираючі села. Єдиним прибутковим напрямком діяльності в Карпатах є туризм", говорить 35-ти річний мешканець Ясіня Василь Климпотюк.

Влада області зробила крок до такого розвитку та у 2019 році прийняла "Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки". Вона визнає проблеми регіону і стимулює розвиток туризму. Однак через російську агресію план не був реалізований у повному обсязі.

Але війна – не єдина причина. Варто тільки підняти тему розвитку високогір'я Карпат, як починають кричати екологи і борці за дику природу.

"Екоактивісти вважають, що краще законсервувати регіон, а місцеві жителі якось уже і самі виживуть. В результаті будь-яка ініціатива місцевих громад рубається на корені. Ніхто не хоче заглиблюватися в проблеми гірських сіл", стверджує Голова Ясінянської селищної ради Андрій Делятинчук.

Але якщо спиратися на факти, туризм в Карпатах не розвинений, за винятком одного гірськолижного курорту. Гори в Україні займають площу, рівну 56,6 тисячі гектарів – це величезні території!

"Можна скільки завгодно говорити, що краса краю полягає в його недоторканності. Але навряд чи туристи захочуть їхати сюди при відсутності елементарних зручностей", – продовжує Василь Климпотюк.

У Карпатах всього 68 кілометрів трас, а в горах Європи 120 тисяч кілометрів. У нас працює лише 30 підйомників, тоді як лише у Франції їх 3000. Туристична галузь дає європейським країнам 5 мільйонів робочих місць, а в наших мальовничих карпатських селах – безробіття.

У 2017 виконавчою владою Рахівського та Тячівського районів Закарпатської області було зініційовано та затверджено детальний план території за межами населених пунктів смт. Ясіня, Чорна Тиса та с. Лопухів туристично-рекреаційного комплексу "Свидовець". Він дасть можливість утворити щонайменше 20 000 робочих місць (5000 на самому комплексі та 15 000 з розвитку суміжних галузей). Детальний план пройшов всі відповідні процедури, що вимагало чинне на той час законодавство України, а найголовніше — громадські слухання в населених пунктах, які охоплює запроектована забудова. Тобто, відбулось волевиявлення жителів гірських регіонів, що обрали вектор у сторону майбутнього своїх дітей не в наймах, а на рідній землі. Через 5 місяців після затвердження містобудівної документації почалася агресивна антипіар кампанія проти майбутнього запроектованого туристично-рекреаційного комплексу. Паралельно, до Закарпатського окружного адмінсуду було подано позов трьома жителями с. Лопухів (Усть-Чорнянська селищна рада) Тячівський район Закарпатської області Фабрицій Василь Васильович, Павлюк Валерій Йосипович та Сойма Михайло Михайлович до Тячівської районної державної адміністрації та Рахівської районної державної адміністрації.

Абсурд в наступному: основна теза позивачів у оскаржені містобудівної документації в тому, що майбутній курорт може завдати шкоди природі гірського масиву Свидовець, а саме лісам, річкам, озерам, флорі та фауні. Все б нічого, якби панове позивачі, а саме Фабрицій Василь Васильович, Павлюк Валерій Йосипович та Сойма Михайло Михайлович не мали стосунку до лісовидобувної діяльності.

Так, Валерій Павлюк значиться бенефіціаром ТзОВ "Брить", основним видом діяльності якого є "лісопильне та стругальне виробництво", також підприємство займається лісозаготівлями та наданням допоміжних послуг у лісовому господарстві. Працює підприємство з 1997 року.

Зрештою, судячи з інтерв’ю у ЗМІ, цей зв’язок, приміром, Валерій Павлюк раніше й сам не заперечував. При цьому він же зауважував, що Василь Фабрицій є уповноваженою особою ПП "Яблуниця", що спеціалізується на лісозаготівлі та торгівлі деревиною, а Михайло Сойма є приватним підприємцем, діяльність якого також пов’язана з деревиною.

Ба більше: кілька років тому до всіх трьох, як зізнавався Павлюк, через порушення природоохоронного законодавства навіть позивалася екологічна служба. Щоправда, цей факт він пояснював "тиском" з боку держави.

Конфлікти з держпідприємством у згаданих людей дійсно були. Так, у 2017-му в офіційній відповіді журналістам "Радіо Свобода" , які стали жертвами нападу під час зйомок у Свидовці, у державному підприємстві "Брустурянське ЛМГ" так описували їхню діяльність :

"Хочемо відмітити, що всі нападки на підприємство за останні 10 років проходять за сприяння та безпосередньої участі заступника директора ТзОВ "Бирть" Фабріція В.В. та його маріонетки Павлюка Валерія так званого "громадського активіста", які любими методами намагаються очорнити всі щабелі влади та колектив підприємства. Фабріцій В.В. в 2003-2005 рр. очолював підприємство і був звільнений за порушення вимог лісового законодавства. За роки керування прославився незаконним захопленням лісових земель та будівництвом триповерхового котеджу за рахунок підприємства. Про низький моральний рівень Володимира Фабріція та його команди свідчить його любимий вислів що всі односельчани будуть ходити до нього просити "блюдо сербанки" (тарілку супу). На жаль за всі роки після звільнення пана Фабріцій В.В. жодного разу не звертався в лісгосп з проблемними питаннями. Він живе більше 10 років надією на повернення на посаду директора, колектив який його не сприймає. Вважаємо, що з метою чергової дискредитації вони намагалися використати і Вас. Але ці підприємці (Володя Фабріцій, Валерій Павлюк, Михайло Сойма та Василь Фабріцій) протягом багатьох років нічого доброго не зробили для села Лопухово та верхнього регіону, постійно конфліктують з лісгоспом".

Відтак закрадається нехороша думка, що згадані чоловіки нині можуть перейматися не захистом природи, а можливостю заробляти на рубці лісу, звідкись знаходячи гроші на геть не дешеві послуги столичних адвокатів. При цьому вирубування лісів тягне за собою прямий наслідок – знищення флори та фауни, а на додачу – підвищує ризики виникнення повеней, від яких потерпає регіон. І це вже точно не має нічого спільного з турботою про природу.

"Іронія в тому, що ці самі екоактивісти, які зараз закликають до консервації Свидовця, усі попередні роки чомусь не чули шум пилорам та не бачили лисих гір карпатських лісів", – говорить староста села Чорна Тиса Анатолій Павлюк.

Та чомусь в союзі пилорамників та екологів проти "Свидовця" нікого не збентежили докази відповідачів, що проект торкнеться лише 0,06% територій Карпат і це мізерно в порівнянні з тим, скільки нелегальної деревини вивозиться з регіону. Так само екоактивісти не звертають увагу на потенційні екологічні лиха, які можуть статися через відсутність очисних споруд та проблеми із побутовими відходами, які з Чорно та Білою Тисою потрапляють до Євросоюзу.

Карпати – це люди

Місцеві громади Карпат, зокрема Тячівська та Рахівська районні державні адміністрації, по-справжньому задумалися про розвиток туристичного потенціалу Свидовця після того, як побачили економічний ріст своїх сусідів через перевал – у селі Поляниця.

Загалом карпатські громади не приховують, що для реалізації проекту потрібні великі інвестиції – понад 2 млрд доларів. Розвивати туризм на високогір’ї за рахунок дрібних інвесторів не вигідно. Вкладення просто не окупляться, а економічний ефект буде нульовим. Крім того, що місцеві бюджети суттєво не зростуть, збільшиться кількість проблем спричинених відсутністю каналізації та утилізацією відходів і сміття.

Що ж це за рух "Free Svydovets", який розгорнув бурхливу кампанію проти освоєння гірських територій Карпат, якраз паралельно з початком судової тяганини у 2017 році? Чи знають активісти цього руху, ініціатором якого є лівий французький фермер Орест Дель Соль (будемо вважати випадковістю те, що він є вихідцем із Франції, де щонайменше 260 гірськолижних курортів) про повсякденні проблеми жителів високогірних сіл?

Більше 20 років пан Дель Соль розвивав фермерську діяльність на Закарпатті: на своїй еко-фермі "Зелений Гай" випасав кіз, варив сир та робив бекон і ковбаси на околицях Нижнього Селища (Хустська міська громада Закарпатської області) та вважав себе переконаним соціалістом.

А з 2017 року раптом різко почав захоплюватись політикою та закликати до бойкоту інвестпроєкту з будівництва курорту у Свидовці і навіть став "координатором руху Free Svydovets", як представляють його не перший рік поспіль ЗМІ. Протягом багатьох років він, як писали ЗМІ, був членом європейського кооперативу "Лонго Май", відомого своєю антикапіталістичною діяльністю.

Українська "Вікіпедія" зазначає, що члени руху скуповують землі по всій Європі та прагнуть до розширення своєї території. Це подекуди викликає невдоволення у місцевих жителів, адже чим менше вільної землі, тим менше територій лишається їм для випасу власної худоби та розвитку сільського господарства.

Подейкують, що бували навіть приклади, коли члени кооперативу на тій чи іншій території під гаслом захисту навколишнього середовища навіть забороняють місцевим громадам займатися та будь-якою комерційною діяльністю, однак прецедентів, коли хтось би звернувся через це до суду чи заявив би публічно та відкрито, поки не спостерігається.

Орест дель Соль також називає свою ферму в Карпатах власністю "Лонго Май".

"Це все – не моя власність. Це належить "Лонго маю", інвестиції також кооперативу. Але водночас усі інші землі по Європі "Лонго маї" - теж мої. Це важко усвідомлювати. Усюди я у себе. Документ про право власності – хіба це важливо? Ви його щодня їсте? Важливо мати будинок, де тепло, де не переживаєте, що його заберуть", – наводить цитату Ореста дель Соля "Газета по-українськи".

Здавалося б, рух "Free Svydovets" цілком відповідає соціалістичній ідеології, яку, як зізнавався його координатор Орест дель Соль, він сповідує. Адже якщо не буде інвестицій у Карпатах — не буде там і віковічних опонентів соціалістів, капіталістів. Але залишається одне "але": там живуть люди, і живуть вони у гірських селах менш ніж скромно. Тож інвестиції у той же Свидовець допомогли би їм покращити рівень життя. Інакше тенденція з виїзду українців Закарпаття на заробітки за кордон, лише набиратиме обертів.

Цікавим є той факт, що рух "Free Svydovets" підтримують низка інших екологічних організацій в Україні, що з високою долею імовірності існують на європейські ґранти або й засновані за кордоном . Представники іноземних організацій, до яких, як розповідав Дель Соль, він та однодумці неодноразово зверталися (у цій колонці він сам каже, що зверталися до різних організацій закордонних), з 2017 року влаштували паломництва на Свидовецький хребет.

Хвиля невдоволення проти проєкту розвитку Карпат піднялася завдяки їх медійному ресурсу та активності в соціальних мережах. Але віртуальний хайп, мабуть, головне, до чого вдаються екологи. Представники високогірних карпатських громад неодноразово запрошували їх до спільного обговорення екологічних проблем. Але були проігноровані.

"Наприклад, ми нещодавно у Ясінянській громаді організували круглий стіл, де обговорювали, як розвивати Свидовець, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Усі учасники руху "Вільний Свидовець" отримали запрошення, але жоден з них не прийшов на обговорення", – обурюється Ясінянської селищної ради Андрій Делятинчук.

Українці в мережі висловлюють підтримку віртуальним екоактивістам, вважають їх патріотами України. Парадоксально, але виходить, що інтереси людей, які живуть у високогір'ї Карпат і виступають за розвиток свого регіону, не почуті (адже не профінансовані!). Зараз вони готуються до наступного судового засідання. Бо інакше, як пояснити своїм дітям, чому не боролися за їхнє майбутнє? Адже Карпати – це перш за все люди. Це родини, сім’ї, варті гідного життя, як і кожен українець. І якщо єдність є нашою силою, а без економічної свободи будь-якої іншої й бути не може, то давайте вже думати нарешті про себе. Шанси дають сміливим!