Пам'яті поліцейського Миколи Фурмана

Боєць батальйону поліції “Миротворець”, старший сержант Микола Фурман загинув 19 липня 2022 року внаслідок російського авіаобстрілу Слов’янська. Йому було 47 років.

Микола народився 24 вересня 1974 року у Хмельницькому в родині військових. Після закінчення школи пішов служити до ЗСУ, як і його батько.

Із 1995 по 2008 рік чоловік служив в органах внутрішніх справ: спочатку - міліціонером відділення міліції Держслужби охорони при Хмельницькому райвідділі, потім — в окремій роті міліції особливого призначення. Отримав звання старшого прапорщика, згодом звільнився. А після початку війни із росією у 2014 році поновився на службі в поліції.

У 2017 році правоохоронець прийшов на службу у батальйон патрульної служби поліції особливого призначення “Миротворець” ГУНП в Київській області. У складі цього підрозділу чоловік брав участь у бойових діях на території Донеччини та Луганщини, захищаючи Україну від росіян.

Під час повномасштабного вторгнення рф в Україну Микола служив у Боярці за місцем дислокації підрозділу. Згодом він виконував бойові завдання у Гостомелі. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку отримав медаль “За військову службу Україні”, про що зазначається в указі Президента Володимира Зеленського №219/2023 від 13 квітня 2023 року.

До травня 2022 року служив у складі батальйону на блокпосту “Оболонь”, після - воював на території Донецької області у складі Об’єднаних сил оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця”.

На блокпосту у Донеччині він і загинув у липні минулого року під час виконання бойового завдання. Лише за годину до смерті Микола встиг обмінятися повідомленнями із коханою...

Прощання із правоохоронцем відбулося 23 липня 2022 року у Хмельницькому за участі рідних, побратимів та колег. Поховали Героя на Алеї Слави Раковського кладовища.

Ім’я захисника було викарбувано на обеліску загиблих поліцейських Київщини.

За словами колег, Микола за період служби зарекомендував себе як досвідчений співробітник, який сумлінно ставився до виконання своїх обов’язків. Побратим поліцейського Михайло уточнив, що чоловік був професіоналом.

Командир батальйону “Миротворець” Хафіз Радієв назвав загибель Миколи Фурмана дуже великою втратою для цього підрозділу. Він розповів, що чоловік був доброзичливим і весь час посміхався – хоч який настрій був, хоч що відбувалося.

“Усім допомагав, ніколи ні в чому не відмовляв. У нього і позивний був “Дядя Коля”, - сказав Рафієв.

У батальйоні “Миротворець” зазначають, що він завжди відповідав за свої вчинки, підтримував молодших, навчав інших тому, що вмів, і що був дуже хазяйновитим.

Зі свого боку колега загиблого правоохоронця Валентин Вовк зазначив, що вони весь час один одного прикривали. За його словами, з Миколою можна було "іти у вогонь і у воду".

А свояк Миколи, Михайло Цимбалюк, розповів, що чоловік до своєї загибелі був надзвичайно надійною та доброю людиною.

“Його батько теж був офіцером і загинув молодим. Микола мав двох молодших братів. Допомагав їм”, - заявив Цимбалюк.

Без найріднішої людини залишилися дружина Валентина, дві доньки та мати. Рідні сказали, що Микола любив у свій вільний час разом із сім’єю вибратися до озера чи у ліс, щоб зробити фотографії та помилуватися чудовими краєвидами. Фурман також мріяв поїхати з родиною у Карпати.

Дружина загиблого назвала 26 років подружнього життя щасливими. За її словами, у їхній сім’ї панувала злагода, любов до дітей і до батьків, взаєморозуміння, взаємоповага. “Микола був гарним господарем та чоловіком”, - написала вона у Фейсбуці.

За словами доньки Анастасії, батько завжди був справжнім, щирим другом і вчителем по життю. “Він мав добру душу, був турботливий і водночас серйозний та сильний. Таких сильних особистостей зустрічаєш рідко”, - сказала дівчина.

Як зазначають знайомі Миколи, чоловік був чудовим кухарем, любив старовинні пам’ятки і подорожі, Україну та її традиції.

“Загалом він був принциповим українцем. Ментальним українцем. Таким я його і запам’ятаю. Він був кращим і залишається кращим”, - зазначив свояк Михайло.

Вічна шана і слава Герою!

Перше фото: Фейсбук-сторінка Андрія Нєбитова