Захист дітей під час війни є одним з пріоритетів України в ООН – Кислиця

Захист дітей в умовах збройних конфліктів є одним із провідних питань у діяльності ООН, зокрема Ради Безпеки, і пріоритетним для постійного представництва України.

Про це сказав у коментарі Укрінформу постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

Він розповів, що 1996 року в ООН запроваджено посаду спеціального представника Генерального секретаря з питань дітей і збройних конфліктів.

У 13 резолюціях Радбезу міститься вимога до системи ООН, зокрема спецпредставника Генерального секретаря, збирати та перевіряти інформацію про постраждалих дітей, використовувати її у щорічній доповіді Генсека, називати сторони конфлікту, які вчиняють грубі порушення щодо дітей, вести з цими сторонами діалог з метою розробки планів дій для припинення порушень та запобігання їм.

За словами Кислиці, Рада Безпеки визначила шість грубих порушень щодо дітей під час збройного конфлікту, які є підставою для включення до доповіді спецпредставника. Це, зокрема, вербування й використання дітей, убивство та каліцтво, сексуальне насильство, напади на школи й лікарні, викрадення дітей, відмова в гуманітарному доступі.

Кислиця наголосив, що Україна очікує конкретних результатів діяльності спецпредставниці Генсека ООНВірджинії Гамби, зокрема від її поїздки в Росію, де вона зустрічалася з уповноваженою з прав дітей Марією Львовою-Бєловою.

«Ми очікуємо побачити конкретні результати турне спецпредставниці, а саме що РФприпинить злочини проти українських дітей та конструктивно сприятиме поверненню депортованих дітей в Україну», – зазначив він.

Постпред нагадав, що Гамба відвідала Україну на початку травня, де мала низку зустрічей з українськими високопосадовцями. У середині травня вона також побувала в Росії, де «мала вельми контроверсійну зустріч» із Львовою-Бєловою, що «очікувано спричинило хвилю обурення, зокрема, серед правозахисної спільноти, і не тільки», додав він.

Кислиця підкреслив, що найефективнішим способом запобігання злочинам щодо дітей є притягнення до відповідальності всіх порушників та забезпечення справедливості для постраждалих.

Постпред наголосив, що це обов’язок міжнародної спільноти, тому необхідно «консолідувати зусилля та спільно боротися з цими найбільш огидними воєнними злочинами й злочинами проти людяності».

Він також зазначив, що Україна докладає великих зусиль для порятунку мільйонів дітей у світі, які потерпають від голоду. Українське зерно протягом багатьох років використовується Продовольчою програмою ООН для порятунку від голоду населення найбільш вразливих країн.

«Водночас, ми бачимо, що Росія цинічно продовжує використовувати голод як зброю, блокуючи українські морські порти, знищуючи аграрну інфраструктуру, забруднюючи мінами сільськогосподарські угіддя», – зауважив постпред.

За його словами, у країнах, де вже багато років тривають конфлікти – Ємені, Сомалі, Афганістані й Сирії, - «головним для захисту дітей є розв’язання проблеми голоду».

Зокрема, у Сомалі за минулий рік унаслідок посухи від голоду померло 43 тис. осіб, половина з яких діти. Ще 18 тис. можуть загинути протягом пів року, якщо не буде надана відповідна міжнародна допомога. Загалом у цій країні від недоїдання потерпають близько 1,8 млн дітей віком до п’яти років.

У Ємені 2,2 млн дітей суттєво недоїдають, а понад 540 тис. голодують. Загалом за час конфлікту, який триває з 2015 року, там убито чи покалічено понад 11 тис. дітей.

В Афганістані за час конфлікту, який триває з 2001 року, убито й покалічено понад 35 тис. дітей. Після того, як у серпні 2021-го владу захопив Талібан, становище дітей значно погіршилося. На сьогодні, за оцінками ЮНІСЕФ, 100% дітей у країні, яких налічується майже 13 млн, потребують гуманітарної допомоги. При цьому голод є причиною 45% дитячих смертей. Через недоступність елементарної медичної допомоги там щодня помирають 212 дітей.

«Я навів ці жахливі цифри для того, щоб показати, наскільки критично важливою є зернова ініціатива, яку всіляко блокує Росія», – наголосив Кислиця.

Як повідомляв Укрінформ, 17 травня дію «зернової угоди» було продовжено на два місяці – до 18 липня. Проте Росія минулого тижня заявила, що якщо її вимоги збільшення експорту зерна й добрив не будуть виконані, вона не продовжить угоду після цієї дати. З такою самою погрозою Москва виступала у березні.

17 березня цього року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Марії Львови-Бєлової і Володимира Путіна у зв’язку з воєнними злочинами - депортацією та незаконним переміщенням населення, зокрема дітей, з окупованої території України.