Один із найбільших банків в Україні націоналізують: названо можливу дату й наслідки

В Україні вже в червні може статися одна з наймасштабніших подій на банківському ринку. "Сенс Банк" (колишній "Альфа Банк") націоналізують. Відповідний законопроєкт уже ухвалено, а джерела в Нацбанку кажуть: 2 червня рішення щодо банку може бути схвалене. Про те, до чого призведе націоналізація "Сенс Банку" та яка подальша доля фінустанови, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

На "Сенс Банк" уже є покупці. Ним зацікавилися поляки

"Андрій Григорович (Пишний, голова НБУ. – Ред.) повинен повернутися з відрядження в п'ятницю. Якщо він цієї п'ятниці встигне, то вже 2 червня буде ухвалено рішення. А якщо ні, тоді наступного тижня", – розповідає співрозмовник у Нацбанку. Заступники Пишного протягом семи місяців готувалися до рішення про націоналізацію, вели також переговори з міжнародними партнерами (важливі рішення попередньо обговорюють). Тож усі документи для націоналізації готові.

Тепер правління НБУ має ухвалити рішення про ліквідацію "Сенс Банку" (належить російському мільярдеру під санкціями Михайлу Фрідману) та запропонувати Кабміну його націоналізувати. Далі втрутиться Фонд гарантування вкладів, у банку з'явиться тимчасова адміністрація. Так із приватного "Сенс Банку" він перетвориться на п'ятий державний банк.

Але пробуде державним він, певно, недовго. Польські юристи вже виходили і на правління НБУ, і на Кабмін. Польський інвестор (ім'я якого не називають) планує купити "Сенс Банк" і нібито готовий це зробити найближчим часом. Питання полягає в тому, скільки коштуватиме банк в умовах повномасштабної війни. Наприклад, плани про продаж ПриватБанку (мав відбутися 2024-го) перенесли, бо до кінця війни очікувати на високу ринкову ціну не доводиться.

"Є дуже зацікавлений польський інвестор. Цілком можливо, що ще до перемоги у війні банк буде продано", – розповів наближений до регулятора банкір, який брав участь у консультаціях.

2022-го "Сенс Банк" був дефіцитним, однак у самій фінансовій установі зазначають, що дефіцит сформувався за рахунок необхідності створювати резерви. Водночас операційний прибуток склав 12 млрд грн і за рік повномасштабної війни скоротився лише на 2%. Держава внаслідок націоналізації (з урахуванням ще чотирьох держбанків) контролюватиме 56,6% усього банківського ринку.

І в НБУ, і в Кабміні погоджуються, що так не повинно бути. Та й у рекомендаціях МВФ іноді звучить необхідність продати держбанки. Процес приватизації було заплановано на 2024 рік. Тепер же про продаж "Привату", "Ощаду", "Укрексіму" та Укргазбанку не йдеться. А ось "Сенс Банк" може дуже швидко повернутися у приватну власність.

Що цікаво, закон, який дозволяє націоналізувати "Сенс Банк", прописаний так, що збитки Фрідман отримає лише в тому випадку, якщо Росія відшкодує Україні збитки, завдані внаслідок агресивної війни. Гарантувати добровільну виплату репарацій за підсумками війни наразі ніхто не може. Тому й гарантій, що Фрідман зможе хоч щось одержати за свій банк, немає.

Що буде з клієнтами банку

Активи "Сенс Банку" становлять 97,65 млрд грн, при цьому близько 2,9 млн клієнтів розмістили свої кошти у фінустанові. Банк входить до десятки найбільших і є системним. Тобто просто так його закрити не можна: у такому разі є загроза фінансовій стабільності всього ринку.

Тривалий час "Сенс Банк" не чіпали. А його власник Михайло Фрідман усіма способами намагався переконати і українську, і європейську владу у своїй антивоєнній позиції. Попри це, Фрідман продовжує вести бізнес у РФ. А недавнє розслідування показало, що його компанія страхує вантажівки "Росгвардії".

Тепер головне завдання і НБУ, і Фонду гарантування вкладів фізосіб та Мінфіну: зробити так, щоб для клієнтів націоналізація пройшла непомітно. Мабуть, так це і станеться. Банк не потребує термінового "порятунку", він відповідає нормативам Нацбанку. Економічних причин ліквідації немає. Тому держава багато коштів на націоналізацію не витратить. А якщо банк вдасться швидко продати, держава може ще й заробити.

Данило Гетманцев, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, пояснює: завдання нового закону – стабільність банківської системи в умовах воєнного стану. Також пріоритетом є захист прав та інтересів вкладників й інших кредиторів банків. Мовляв, жодних законів під конкретний банк не пишуть.

Хоча насправді у документі йдеться саме про економічно успішні системні банки. В Україні такий один. Раніше для того, щоб Національний банк розпочав процедуру націоналізації (спочатку ініціюється ліквідація, а потім Кабміну пропонують націоналізувати), банк мав порушити економічні нормативи. Тобто має виникнути загроза, що банк лусне – і вкладники втратять свої гроші. Зараз і без такої загрози банк, який належить бізнесменові під санкціями, можуть забрати.

У розмові з OBOZREVATEL у фінансовому комітеті пояснили: у цьому справді є логіка. Йдеться не лише про політичне рішення. Якщо банк потребує докапіталізації, це має відбуватися за рахунок власника. Якщо ж рахунки власника заблоковано, він перебуває під санкціями, у майбутньому такий банк буде вкрай складно докапіталізувати.

Незважаючи на повномасштабну війну, українські банки продовжують працювати й показують операційний прибуток. Банківська система, як і країна, показала дивовижну стійкість за умов великої війни.