Ціни на яйця знижуються. Основні тенденції в птахівництві цього року

Галузь птахівництва поступово оговтується від шокового стану, спричиненого початком війни, відновлює довоєнний рівень виробництва, забезпечуючи продовольчу безпеку та стабілізацію цінової ситуації на споживчому ринку України.

Останні три роки, під впливом світової економічної кризи через пандемію COVID-19 та військової агресіє росії, промислове виробництво продукції птахівництва зменшувалось. Минулий рік ще більше поглибив ті негативні тенденції в галузі, які відбувалися протягом 2019-2021 років. До всього додалось скасування з 2022 року Верховною Радою України пільгового оподаткування виробників м’яса птиці і яєць, що поставило їх в нерівні конкурентні умови з виробниками інших видів тваринницької продукції, призвело до збільшення податкового навантаження на виробників цієї продукції та створило передумови для росту цін на ці види продукції.

В минулому році, найбільше постраждав яєчний сектор, який зіштовхнувся з проблемами в реалізації швидкопсувної продукції, галопуючим падінням відпускних цін та втратою суттєвої частки виробничих потужностей в зонах бойових дій.

З початком війни, внаслідок порушення всіх логістичних маршрутів, мобілізації і звільнення працівників, зупинки експорту, заборони імпорту, проблем із забезпеченням кормами, кормовими добавками, ветеринарними препаратами, прострочення роздрібними мережами термінів розрахунків за поставлену продукцію, браком обігових коштів, пального, на підприємствах сектору відбулись порушення в усіх виробничих процесах. Виробники яєць змушені були позапланово позбуватись поголів’я курей-несучок та почали пропускати посадки птиці, на що впливала катастрофічно низька ціна реалізації та невизначеність розвитку військових дій.

Особливістю ціноутворення на ринку яєць є яскраво виражена сезонність через значну частку домогосподарств у структурі виробництва (більше 50%). Найдешевші промислові яйця зазвичай у весняно-літній період, що пов’язано із збільшенням пропозиції від господарств населення, зміною раціону харчування та умов зберігання яєць в період дії підвищених температур. І навпаки, із зменшенням виробництва в осінньо-зимовий період, ціни збільшуються. Фактично, від того яка цінова ситуація складеться у осінньо-зимовий період і залежить фінансовий результат підприємств протягом року. Звичайно, що не потрібно забувати про собівартість виробництва яєць, основну частину в якій займає вартість комбікормів.

До фактору сезонності минулого року додалися виїзд значної частини населення за межі держави, внутрішньодержавне переміщення людей, зниження купівельної спроможності населення через втрату чи скорочення заробітних плат, фактична зупинка експорту, призвели до скорочення споживання яєць та накопичення значних залишків на підприємствах. Ціна реалізації опускалася втричі нижче рівня собівартості. Фактично з лютого до серпня виробники несли збитки через цінову ситуацію на ринку.

Звичайно, що це не могло не мати негативних наслідків восени, коли пропозиція на ринку зменшується від господарств населення. До того ж, у вересні-жовтні додалися ще й інші фактори, які впливали на зростання оптово-відпускних цін виробників, зокрема це збільшення основних виробничих витрат через ріст вартості комбікормів, упаковки, енергоносіїв (природній газ та електроенергія) для промислових споживачів, логістичних витрат через ріст цін на пальне та інших складових собівартості.

Не типовим фактором росту собівартості яєць восени було утримання поголів’я вікової птиці, яку вчасно через об’єктивні причини не замінили. Затрати на її утримання були досить високими, а продуктивність і якість яєць низькими, що впливало на ціноутворення всієї продукції підприємства.