За межами швидкого мислення: чому люди з високим інтелектом повільніше розв'язують складні проблеми

Тести на інтелект виявляють цікаву закономірність, коли йдеться про час і точність відповіді. Люди з вищими балами в цих тестах, як правило, швидко відповідають на прості запитання, тоді як їхні менш інтелектуальні колеги відстають. Однак, коли питання стають складнішими, з'являється інша динаміка, пише IFLScience.

Люди з високим рівнем інтелекту, попри те, що вони не поспішають, демонструють вищу ймовірність правильної відповіді. Ці висновки ставлять під сумнів загальноприйняті припущення і можуть вимагати змін у процедурах тестування. Крім того, ці відкриття підкріплені використанням моделей мозкових мереж (МММ), які точно відтворюють нейронні зв'язки людей.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Традиційно зв'язок між інтелектом і швидким мисленням є загальноприйнятим і підтверджується численними дослідженнями. Однак цілком можливо, що ці дослідження не охоплювали достатньо широкого спектра показників.

Професорка Петра Ріттер з Берлінського інституту охорони здоров'я дер Шаріте активно працює над розробкою симуляцій, які точно імітують характеристики індивідуального людського мозку. Для цього Ріттер та її колеги використовували дані проєкту Human Connectome Project, в якому взяли участь 1 176 учасників.

Спостерігаючи за патернами активації мозкових зв'язків за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) як у стані навантаження, так і в стані спокою, вони мали на меті створити (МММ), які точно відтворюють людський мозок.

Тести, проведені в дослідженні, включали представлення учасникам серії патернів і прохання визначити правила, що лежать в їхній основі. Рівень складності зростав поступово, починаючи з легких завдань і переходячи до складніших. IQ учасників вимірювали за допомогою традиційних тестів, а Ріттер дослідила взаємозв'язок між моделями активації, виміряним IQ та результатами тестування.

За словами Ріттер, "саме правильний баланс збудження-гальмування нейронів впливає на прийняття рішень і більшою чи меншою мірою дозволяє людині розв'язувати проблеми".

Учасники, які продемонстрували вищий інтелект і кращу синхронізацію мозку, змогли швидше знайти рішення для простіших завдань. Однак, коли складність завдань зростала, їхня перевага полягала в терпінні. Вони утримувалися від прийняття поспішних рішень, даючи всім ділянкам мозку достатньо часу для завершення необхідної обробки перед тим, як дійти висновку.

У той час як менш синхронізований мозок був схильний до передчасних висновків, нейронні ланцюги лобової частки в синхронізованішому мозку демонстрували стриманість. Вони утримувалися від прийняття рішень, поки весь мозок не завершив необхідну обробку. Ці результати підтверджені детальнішими спостереженнями за підгрупою з 650 учасників.

Провідний автор дослідження професор Майкл Ширнер пояснив: "У складних завданнях вам доводиться зберігати попередній прогрес у робочій пам'яті, поки ви досліджуєте інші шляхи вирішення, а потім інтегруєте їх один в одного. Такий збір доказів для конкретного рішення іноді може зайняти більше часу, але він також призводить до кращих результатів".

Ріттер успішно відтворила ці особливості людського мозку у штучних МММ. "У процесі дослідження ми виявили, що цей штучний мозок поводиться по-різному, але так само, як і його біологічні аналоги", — додає Ріттер.

Кінцева мета дослідників — використовувати ці штучні симуляції мозку для визначення цільових втручань для людей, які страждають на нейродегенеративні захворювання в кожному конкретному випадку.

Раніше Фокус писав про прорив у дослідженні хвороби Альцгеймера: сон собак розкриває таємницю одужання.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових та медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має лише інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.