Життя на пенсії в Естонії, частина 2: медицина та допомога малозабезпеченим

У першій частині KP.UA розповідала, наскільки активне життя ведуть естонські пенсіонери. І як підтримує людей похилого віку соціум.

Ставлення до людей похилого віку у суспільстві має як моральну, а й економічну сторону. У Європі переважна більшість працюючих справно сплачують податки не лише через страх покарання, а й тому, що чудово бачать, куди вони йдуть. А йдуть вони як на школи та дороги, так і на забезпечення гідної і комфортної старості.

Українці платити високі податки не вбачають сенсу: все одно на пенсії доведеться або бідувати, або жити на особисті заощадження, або розраховувати на допомогу дітей. І чим більше вітчизняні чиновники роблять заяви на кшталт « через 30 років пенсій не буде », тим впевненіше країна йтиме в «тінь».

Тому і з морального, і з економічного боку ставитися до людей похилого віку як до минулого докорінно невірно. Вони – наше справжнє. А ставлення до них – це дзеркало, в якому можна побачити наше з вами майбутнє.

Страхова медицина

Днями мені трапилася історія, описана знайомою ще до війни, 2021 року. 98-річна самотня бабуся в Києві зламала шийку стегна, і швидка допомога п'ять годин курсувала містом, намагаючись її прилаштувати. Але ніхто не горів бажанням її приймати. Кому потрібна 98-річна бабуся, коли повно молодих та життєздатних?

Довгожительство в суспільстві, якому не потрібні люди похилого віку, - це насправді страшно.

У медустановах Естонії до людей похилого віку ставляться так само, як і до молодих. А може, й краще – з більшою емпатією, чи що. У лікарнях до літніх більше уваги та турботи, медсестра може навіть обійняти, руйнуючи всі стереотипи про «застебнутих на всі гудзики» естонців.

Медицина в Естонії безкоштовна, точніше страхова. У країні діє єдине державне медичне страхування, а кошти на нього надходять із соціального податку, що сплачується працюючими людьми. Доступ до медичної допомоги не залежить від віку чи доходу: усі застраховані особи в Естонії отримують однаково якісну медичну допомогу.

В Естонії існує три рівні медичної допомоги: служба сімейних лікарів, медична допомога лікарів-фахівців та медсестринська допомога.

У сімейного лікаря пацієнтам гарантується швидка консультація, необхідні обстеження та лікування. При необхідності сімейний лікар направляє людину до лікаря-фахівця або в медсестринську службу.

У фахівця пацієнт стає на чергу на лікування залежно від серйозності проблеми. За законом людина має отримати необхідну медичну допомогу протягом періоду, коли стан її здоров'я суттєво не погіршується. При цьому застрахований може обрати відповідного лікаря-фахівця в будь-якій медичній установі, яка має договір з Лікарняною касою (страхова організація. – Авт.).

Медсестринську допомогу в залежності від потреб пацієнта надають як стаціонарно (у лікарні або в установі з догляду), так і амбулаторно (медсестринська допомога вдома, домашнє підтримуюче лікування онкохворих).

Якщо проблема зі здоров'ям виникає несподівано і є дуже серйозною, наприклад, гостре захворювання, травма чи отруєння – людина має звернутися до відділення швидкої допомоги найближчої медустанови або викликати швидку допомогу – звичайно, також безкоштовно.

Онкологія – не вирок

З естонською медициною я близько познайомилася 6 років тому – в Естонії оперували мою близьку людину з діагнозом «онкологія». До цього у Києві вона обійшла усі платні та безкоштовні спеціалізовані клініки та отримала однозначний діагноз: не жилець. Четверта стадія, ніяких надій, за великі гроші погоджувалися спробувати прооперувати «без будь-яких гарантій», але гроші вперед.

Про університетську клініку Тарту ми дізналися зовсім випадково, і це стало величезним успіхом. Надію вселяло вже те, що до діагнозу «онкологія» ставляться досить спокійно як лікарі, так і пацієнти. Я б порівняла це зі ставленням, наприклад, до запалення легенів: хвороба може проходити у важкій формі, можливий летальний кінець, але більшість із тих, хто захворів на запалення легенів, все ж таки в істерику не впадають і виліковуються.

Впевнена, що рак в Естонії виліковний не тільки завдяки висококваліфікованим лікарям і новітньому обладнанню, а й через таке спокійне ставлення.

Маленькі пенсії та продуктова допомога

Звичайно, не можна сказати, що естонці у своїй країні всім задоволені. Притому, що життя в Естонії та Україні відрізняється як небо від землі, скарги естонських пенсіонерів мало відрізняються від українських скарг. І основне невдоволення викликають малі пенсії.

Середня пенсія в Естонії становить 700 євро, і місцеві жителі вважають, що цього для життя вкрай мало. При цьому ціни на продукти в Естонії приблизно такі ж, як в Україні. Але місцеві ЗМІ не втомлюються писати про те, що естонські пенсіонери – найбідніші у країнах ЄС. Тож на пенсії багато хто продовжує працювати.

Більше того: ті, хто не має необхідного робочого стажу, отримують так звану «народну пенсію» - всього 336,39 євро на місяць. І якщо щодо достатності 700 євро можна посперечатися, то 336 – дійсно замало.

Таким пенсіонерам, як і іншим незаможним, допомагають насамперед продуктами. Кількість клієнтів Продуктового банку Естонії становить близько 20 тис. клієнтів на тиждень.

У Естонії продуктову допомогу надають двома способами. По-перше, її можна отримати через соціальний відділ місцевого самоврядування. Фахівці соціальної служби аналізують доходи та витрати і вирішують, чи належить людині допомога чи ні. Якщо потреба у отриманні продуктів підтвердилася, призначається конкретний день, коли клієнт може прийти за своїм набором. У нього входять як продукти тривалого зберігання (крупи, макаронні вироби, консерви, печиво), так і продукти, що швидко псуються (м'ясні або рибні продукти, готові салати, молочні продукти і т.д.). Крім того, на місці можна брати в необмеженій кількості хлібобулочні вироби та овочі – від картоплі та моркви до броколі та авокадо.

Другий вид допомоги – продовольча допомога від Європейського фонду. У цей продуктовий набір входять лише продукти тривалого зберігання – олія, крупи, м'ясні, рибні, овочеві та фруктові консерви, печиво, мед, чай, кава, шоколад тощо.

Періодичність продуктової допомоги коливається від одного разу на тиждень до одного разу на квартал.

Однак, на такі набори можуть розраховувати далеко не всі, хто по-справжньому потребує. Для таких людей є ще один спосіб поповнити харчові запаси – продуктові шафи Tartu toidujagamine. Наприклад, у Тарту таких шаф чотири, а заповнює їх платформа Foodsharing і всі охочі: можна просто принести продукти та залишити їх на полицях.

Організатори співпрацюють із популярними кафе, кейтеринговими компаніями, Продуктовим банком. Тобто в шафи, як правило, потрапляють продукти з терміном придатності, що закінчується, а також овочі і фрукти, що вимагають сортування. При цьому організатори відзначають, що така взаємодопомога продуктами – це все ж таки не благодійність, а швидше, рух, що сприяє вихованню екологічно стійкого способу мислення, заснованому на повазі до їжі.

Дорогі ліки та черги на планові операції

Але повернемось до скарг естонських пенсіонерів. Серед інших поширених нарікань - високі комунальні рахунки. Якщо в нових або реновованих будинках рахунок за комунальні послуги у двокімнатній квартирі становить близько 100 євро, то у старому будинку вийде вдвічі більше.

Також багато скарг пов'язані з високими цінами на ліки та дорогими стоматологічними послугами. Кілька років тому – ще до війни та коронавірусу – знайома розповідала, що на протезування та інші стоматологічні процедури деякі естонці їздили до Білорусі.

І, нарешті, проблема, спільна для всієї Європи – довгі черги до вузьких фахівців та на планові операції. Якщо проблема гостра – онкологія, кровотеча, сильний біль, критично низький гемоглобін тощо. – допомога буде надана негайно. Але якщо пацієнт може зачекати – чекатиме. Якщо, звісно, ​​не готовий платити за позачергові обстеження та операції.

Місцевий знайомий чекав на свою операцію із заміни колінного суглоба два роки. Нарешті черга підійшла, але на передопераційній консультації лікар сказав, що йому потрібно скинути 30 кг, причому не екстремально, а плавно. Пацієнт захвилювався: а як же черга? Він же два роки чекав! Лікар його заспокоїв: раз уже один раз чергу відстояв, тепер його поставлять у чергу для тих, хто без черги.

30 кг він скидав ще майже два роки, таким чином вийшло, що операцію зробили за чотири роки після того, як поставили в план. Втім, знайомий запевняє, що залишився задоволеним, адже він нікуди не поспішає.