За даними освітніх платформ США, 89% американських студентів використовують штучний інтелект для вирішення домашніх завдань. А у звіті Всесвітнього економічного форуму в Женеві (WEF) зазначено, що через використання штучного інтелекту (ШІ) у світі буде скорочено 26 мільйонів робочих місць, зокрема у сфері діловодства.
До Дня журналіста розбираємося, чи можуть такі технології замінити людей у творчих професіях. Ексклюзивно для Фактів ICTV експертними думками поділилися фахівчині у сфері інновацій, героїні подкасту від МАН у рамках кампанії CVIDOMI: відбудовувати країну.
Що вже зараз уміє штучний інтелект
Основна функція штучного інтелекту (ШІ) сьогодні – це синтезування та аналіз великого набору даних у концентровані смислові ланцюжки. Це, за словами більшості фахівців у галузі технологій, нова стадія пришвидшення обробки значних масивів інформації та спрощення численних операцій, які раніше виконувала людина. Передусім це стосується пошуку в інтернеті, структурування фактів, виконання рутинних повторюваних завдань.
Так, минулого року французька податкова служба вирішила провести експеримент і дала завдання штучному інтелекту знайти усі незадекларовані приватні басейни в країні. В результаті технологія змогла оперативно відшукати близько 20 тисяч локацій, чим принесла до національного бюджету €10 млн податків.
Штучний інтелект також задіюють у алгоритмах захисту даних. Так, міжнародна консалтингова фірма Capgemini ще у 2019 році провела опитування майже тисячі фахівців у сфері кібербезпеки з усього світу. 60% з них зазначили, що ШІ дуже потрібен у їхній роботі.
Підтверджує значимість штучного інтелекту і фахівчиня у галузі кібербезпеки, співзасновниця компанії Hacken Євгенія Брошеван. Експертка констатує, що ШІ може швидко перевіряти велику кількість транзакцій, щоб виявити потенційні уразливості, тоді як у розробці програмного забезпечення ШІ може допомогти автоматизувати генерацію коду або виявлення помилок.
Фото: Євгенія Брошеван
– Штучний інтелект зробив величезний прогрес, навіть більший, ніж ми могли уявити декілька років тому. І це, безсумнівно, продовжиться. Наприклад, здатність ШІ до навчання, ймовірно, продовжить видозмінювати традиційні індустрії та створювати нові, – каже вона.
Уже сьогодні технологія штучного інтелекту активно задіяна не лише в роботі з набором даних, а й у сфері картографії, текстової генерації та графічного дизайну. Щодо останнього Євгенія Брошеван виділяє такі найуспішніші та найпродуктивніші інновації у цьому напрямку, як Midjourney і DALL-E.
– Ці програми вже здатні створювати вражаючі ілюстрації за лічені хвилини, які раніше потребували декількох днів роботи дизайнера, – розповідає Брошеван.
Технології ШІ вже активно працюють у сфері креативу, що доводить й український досвід. Так, лідер гурту Океан Ельзи Святослав Вакарчук розповів, як у . Такі приклади вже непоодинокі для європейського та американського креативного ринку.
Чи зможе ШІ повністю замінити людину у творчих професіях
Наразі найбільшої популярності в роботі зі сферою генерації ідей, меседжів і навіть повноцінних текстів набуа технологія ChatGPT. Це онлайн чат-бот, що працює на основі штучного інтелекту і може генерувати тексти за запитом людини за допомогою ключових слів.
Наталія Аванесова – фахівчиня в галузі комп’ютерної лінгвістики (Natural language processing) та розробниця NLP-продуктів. Такі спеціалісти, як вона, займаються розробкою та удосконаленням подібних технологій, зокрема з метою якомога точнішої генерації діалогу між штучним інтелектом та людиною, щоб вони “розуміли” одне одного.
Фото: Наталія Аванесова
На її думку, попри дуже високі показники результатів роботи ШІ і логіку композиції тексту, яку він генерує, така інновація все ще не може повністю замінити людське глибоке розуміння, емпатію та креативність, які є основою творчих професій. Основна причина – інтуїтивне мислення, яке на сьогодні все ще недосяжне для ШІ.
– ШІ – це лише інструмент. Люди, їхні думки та ідеї завжди будуть незамінними у творчому процесі, – пояснює Наталія.
На думку фахівчині, наразі в роботі технології є безліч недоліків, які значно поступаються людському інтелекту в креативних процесах, зокрема у написанні текстів. По-перше, ШІ помиляється і доволі часто.
– Найбільша пастка тут у тому, що неправильні дані подаються в дуже переконливому вигляді, і саме тому ризиковано використовувати ШІ для виконання якихось завдань, в яких ви не є експертом і не можете перевірити згенеровані ШІ дані на істинність, – каже Наталія Аванесова.
По-друге, на думку експертки, згенерованим текстам бракує загального контексту. Тобто модель може написати текст, скажімо статтю на задану тему, проте вона не знає, що є доречним у ідейних акцентах, а що ні.
– ШІ все ще бракує “розуміння здорового глузду”. Щонайменше, валідація людиною та постредагування все одно будуть критично потрібними, – пояснює Аванесова.
Штучний інтелект попри швидкість генерування зв’язного тексту або ілюстрацій, пояснює Євгенія Брошеван, все ще не може самостійно діяти без людини в низці операцій. Утім, ШІ настільки впливає на роботу усіх індустрій, зокрема креативних, що зміни у них, на думку експертки, невідворотні.
– Навіть у графічному дизайні незмінною залишається людина-дизайнер, яка направляє ШІ, допомагаючи йому рухатися до бажаного естетичного результату. В передбачуваному майбутньому розуміння, що таке творча професія, неодмінно зміниться, але потреба у людській творчості нікуди не зникне, – каже Брошеван.
Як тандем ШІ та людини може стати ефективним
Сьогодні штучний інтелект задіяний у цілій низці технологічних та креативних індустрій, що перетворює їх зсередини.
За даними аналітичного опитування McKinsey Global Institute,, з’ясувалося, що у 2023 році 50% компаній в усьому світі робили спроби залучити штучний інтелект до своєї роботи. У 2017 році цей показник сягав лише 20%. Йдеться не лише про ІТ, а й про симбіоз штучного інтелекту з будівельною галуззю, архітектурою, дизайном, рекламою, комунікаціями, сільським господарством, медициною. Щодо останнього, то вже утворилася так звана окрема медтех-галузь. Вона передбачає поєднання штучного інтелекту з розробкою медичних пристроїв. Утім, технологія лише впроваджує інновації, а кваліфікованих медиків замінити не здатна.
Принцип симбіозу у використанні ШІ, а не повну заміну ним цілих індустрій аргументує і Ксенія Бєлкіна, співзасновниця і CEO компанії з розробки медичних смарт-пристроїв Cardiomo. Розроблений портативний кардіограф у Cardiomo дає змогу аналізувати дані стану здоров’я людини і завчасно виявляти перші симптоми хвороб серця. Участь у цьому бере ШІ, проте його алгоритми задані кваліфікованими медиками.
Фото: Ксенія Бєлкіна
– Наші алгоритми можуть обробляти великі об’єми даних пацієнтів – покази ЕКГ, самостійно виявляти патерни та аномалії в роботі серця. Але наші розробники, тобто люди, попередньо проводили машинне навчання для ШІ, і надавали набори даних, кваліфіковано відібрані. У більшості схожих розробок, як і в творчих сферах, не може йтися про цілковиту заміну людини штучним інтелектом, – каже Ксенія.
Впровадження ШІ та його розвиток – це величезний плюс для появи нових індустрій та пожвавлення світової економіки, розповідає фахівчиня з NLP Наталія Аванесова. Зокрема, завдяки тому, що штучний інтелект полегшує завантаженість людини та вивільняє для неї додатковий час на інші завдання, як колись це зробила поява автомобіля, пральної машини чи пилососа.
– ШІ може значно посилити наші можливості, зокрема, це важливо для творчих людей – журналістів, літераторів, сценаристів. Бо штучний інтелект допомагає генерувати нові ідеї або виконувати трудомісткі частини процесу, давши змогу людям зосередитись на ключових елементах творчості.
Фахівчиня переконана, що майбутнє лежить у співпраці людей і ШІ, де людська креативність поєднується з потужністю та продуктивністю штучного інтелекту.