«Ми не змогли перевірити інформації, наданої сторонами»

Головна новина з України сьогодні — особливо страшна. О 02:50 за київським часом вибух зруйнував частину дамби Каховської ГЕС.  

О 8:21 вийшла перша офіційна українська інформація: коротка заява президента Зеленського на його Телеграм-каналі, черкз 3 хвилини — англомовна версія на Твіттері.  

П’ять з половиною годин між подією та комунікацією від першої особи.  

Ні, різноманітні Телеграм-канали вже захлиналися сповіщеннями від користувачів, аматорськими відео та фото. О 6:45 вийшло відео голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, теж на його Телеграм-каналі. Воно відносно швидко розлетілося українськими медіа.  

Але офіційно нічого не було. Закордонні представництва отримали вказівку нічого не публікувати до завершення екстреного засідання РНБО, яке скликав Президент.  

«Звідки людям брати інформацію про те, що відбувається?» — запитує ведучий телеефіру в Наталії Гуменюк, речниці ОК Південь. «У Телеграм-каналах ОВА, і ми теж поширюємо цю інформацію на всіх наших сторінках,» — відповідає речниця.  

Щось говорить ДСНС, випускає інфографіку про евакуацію. Щось говорить Енергоатом, щось — Міненерго, щось — генпрокуратура, щось — Укргідроенерго. Хтось — у Телеграмі, хтось — у Фейсбуці, хтось — у Твітері.   

Наталія Гуменюк в ефірі не може відповісти на всі питання. «Це краще спитати у профільних експертів». «Це не сфера відповідальності військових». Звичайно, вона відповідає в рамках своїх поточних повноважень. Але людини, яка уповноважена відповісти на всі питання, немає. Біжіть, люди, шукайте інформацію по всіх можливих каналах і соцмережах. Єдині новини є, а єдиного офіційного джерела немає.  

Міжнародні ЗМІ по-різному висвітлюють трагедію. Це й не дивно: їм доводиться покладатися насамперед на ті самі Телеграм-канали і Твіттер. Вони змушені відслідковувати десятки, якщо не сотні екаунтів різних чиновників і відомств. У них робота така: оперативно інформувати про те, що відбувається. А доводиться інформувати про те, хто що сказав.  

Нагадаю: Каховська ГЕС і ті населені пункти, які зараз заливає вода із Каховського моря, — у «червоній зоні», куди доступ журналістам надають виключно на підставі заявок від журналістів, і ці заявки розглядає принаймні дві інстанції. Цей процес займає не менше трьох днів, кажуть мені журналісти.  

А новини відбуваються просто зараз. Вода заливає населені пункти. Людей евакуюють. Росіяни з артилерії обстрілюють прилеглі райони, щоб ускладнити евакуацію. Хто це все покаже світові?  

Перші результати бачимо швидко. Reuters, яка взагалі не відзначається проукраїнською позицією у висвітленні російської війни проти України, у ліді новини пише: «Росія та Україна звинувачують одна одну у прориві дамби». Щоправда, після публічної — і заслуженої — критики міністра закордонних справ Дмитра Кулеби текст виправляє. 

Попри це, «Україна стверджує» і «Росія стверджує» ідуть пліч-о-пліч у текстах новин про катастрофічний прорив дамби. І це дуже, дуже сумно. Бо прирівнює Росію та Україну, агресора й жертву, суб’єкта та об’єкта геноциду.  

Чи треба гнівитися на міжнародні ЗМІ? Обурюватися, що стандарти балансу та двох сторін не працюють? Підозрювати в тому, що Росія всіх купила?  Можна, але це не конструктивно.  

Росія була інформаційно готова до події. Звичайно, вони самі планували цей теракт, і вони ж чудово знали, яку інформацію коли випускати.  

А що ж Україна? Ні, ми не знали, що підрив дамби станеться цієї ночі. Але знали, що це може статися. Більше того, ще у жовтні минулого року, тобто 8 місяців тому, президент Зеленський вже робив заяву з приводу того, що росіяни заклали вибухівку і можуть підірвати дамбу, завдавши непоправної шкоди регіону. Тоді ж медіа багато писали про можливість такої катастрофи, моделювали потенційні наслідки… Одним словом, як і більшість криз, ця була абсолютно передбачувана.  

І при цьому на момент вибуху, таке враження, ніхто не був готовий комунікувати від імені України офіційно. Месиджі йшли нескоординовано і дуже різні. Наприклад, голова Офісу Президента Андрій Єрмак заявив про екоцид. Цей термін не дуже добре перекладається англійською мовою. Безперечно, вплив осушення водосховища та затоплення Херсонщини на довкілля катастрофічний. Але чи це той месидж, який найбільше допоможе Україні просто зараз?  

У кризових комунікаціях є кілька правил. Так, як правила дорожнього руху пишуться кров’ю, так і ці правила пишуться сльозами від величезних втрат: фінансових і репутаційних. Сьогодні Україна порушила більшість із них. Ось лише кілька з них.  

Наша влада чудово працює з тими інформаційними каналами, які вони контролюють. У комунікаціях це називається «власні медіа»: це ті майданчики, де я маю максимальний контроль за тим, що, коли і як публікую. Тому досі існує телемарафон. Тому такий популярний Телеграм.  

Натомість, робота з неконтрольованими каналами відбувається далеко не так успішно. Для чого вона потрібна? Бо вона додає довіри. І зараз, коли все відбувається дуже швидко, а ставки дуже високі, максимальний доступ медіа до оперативної інформації є просто життєво необхідним. Для початку, дати їм можливість поїхати і знімати те, що відбувається на Херсонщині вище та нижче за течією від зруйнованої дамби. Це точно в інтересах України.  

А поки що відсутність єдиного офіційного майданчика для ЗМІ та недоступ журналістів до місця подій (бо для військових, які акредитують, це все business as usual) інтересам України відверто шкодить. Замість того, щоб допомогти журналістам, їм на шляху побудували дамбу.  

Фото: Zelenskyy Social Media Account / Handout/Anadolu Agency via Getty Images