Генерал Маломуж: після підриву Каховської ГЕС у ворога залишилося лише два кроки. Інтерв'ю

Підрив дамби Каховської гідроелектростанції російськими окупантами був пов'язаний із низкою причин. Насамперед ворог боявся, що контрнаступ ВСУ розпочнеться з дня на день і цим терактом хотів запобігти йому. У запасі в окупанта залишилося лише два важелі для суттєвої зміни ситуації на фронті: це підрив Запорізької атомної електростанції та застосування ядерної зброї.

Проте, ймовірність такого розвитку подій вкрай мала. Водночас, теракт на Каховській ГЕС не стане великою перешкодою для наступу ЗСУ, він лише відкладе його на кілька днів. Більше того – внаслідок затоплення частини територій України деякі укріплення ворога фактично опинилися у пастці, ставши зручною мішенню для ЗСУ. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005–2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

– Чи була в окупанта суто військова мета підриву дамби Каховської ГЕС? Чи тут все ж таки більший наголос робився на екологічну катастрофу в Україні?

– Насамперед необхідно визначити причини такого підриву. Ворог і загалом керівництво Росії орієнтоване на те, що вони сьогодні вже не мають стратегічних перспектив наступальних операцій та переходять до оборони. Вони також розуміють, що зараз Україна визначає свої сектори наступальних операцій.

І найголовніше – вони вважають, що південний коридор і прохід до Криму є для них стратегічно важливішими за схід нашої країни. Там вони ще мають пряму комунікацію з Росією, але тут, якщо українська армія проводить успішну наступальну операцію на Запорізькому, Херсонському напрямках, вона на плечах відступаючих може зайти до Криму, перерізавши Кримський міст та нейтралізувавши Чорноморський флот ракетами та безпілотниками.

Відповідно, так ми створимо умови повного звільнення не лише півдня, а й Криму. І це для Росії стратегічний провал.

– Як насправді ворог може стримати стратегічний контрнаступ української армії на півдні?

– Тут є кілька чинників. Росія не має достатніх збройних сил, підірвано її основні частини та основні бойові засоби.

Таким чином, залишилося лише три фактори, поетапно: підрив Каховської ГЕС та затоплення регіону, далі підготовка до підриву Запорізької атомної електростанції та шантаж – це вже крайній варіант, оскільки це дуже чутлива тема для всього світу. І третє – коли постане питання про кінець режиму, коли українська армія успішно наступатиме, це, звичайно, застосування ядерної зброї. Це суто гіпотетичний варіант, який є малоймовірним.

Формат, який вони задіяли, підрив Каховської ГЕС був пов'язаний із тим, що вони припускають, що контрнаступ на півдні розпочнеться сьогодні-завтра. Але у військовому форматі це не має для нас глобального значення. Так, вода затоплює певні регіони, можливо, на кілька днів це відкладає контрнаступ наших військ.

Але це також дає нам перспективи та переваги, оскільки частина російських військ та укріплень також виявляється підтопленою. Деякі на окремих острівцях, напівзатоплені військові частини, споруди, укріпрайони, які вони робили довго, зараз виявилися відрізаними від основної частини. Це, звісно, обмежить їхні можливості маневру.

З іншого боку, це є поле діяльності України. Ми можемо застосовувати тут вогневі засоби, знищуючи противника, або висаджувати десанти для проведення ефективних операцій. Причому ворог не матиме підкріплення та можливості кудись піти.

Ще одна складова – наші перспективи. Ми можемо рухатися суходолом, де немає підтоплень, ми можемо форсувати Дніпро у певних місцях – там, де позиції росіян ослаблені. І, звичайно, ми можемо продовжити певні наступальні дії у підтоплених регіонах, коли за 3-5 днів вода спаде.

Так, можливо, підрив Каховської ГЕС пригальмує нашу наступальну операцію у певних секторах, якщо ми вирішимо наступати так. Але остаточного рішення ще немає і ворог, можливо, діяв на випередження – з переляку, через дезінформацію тощо.

– Ще минулого року йшлося про те, що у разі підриву Каховської ГЕС Крим може залишитись без води на 10-15 років. Чи це означає, що сьогодні Кремль готовий пожертвувати Кримом задля досягнення інших цілей? Чи можна сказати, що ворог готовий здати Крим?

– На сьогодні вони не готові здати Крим, але вони також не готові програти. Український успішний наступ на півдні та захоплення Криму стане для них повним провалом. Вони виходять із того, що сьогодні важливіше і що є смертельно небезпечним.

Смертельно небезпечними для них, звісно, є наші контрнаступальні операції на півдні. При цьому вже не важливо, як би склалася ситуація щодо водопостачання, бо вони все одно втрачали б Крим. Найактуальніше завдання для них – зупинити ЗСУ за допомогою підриву Каховської ГЕС. Вони думають, що буде так, як у фільмі "Захар Беркут", але ситуація зараз вже зовсім не та. Сьогодні у Збройних Сил інші технології та можливості, які діють дуже грамотно, моделюючи ситуацію.

Звісно, підрив ГЕС – це важка ситуація, але ми передбачали такі сценарії та готувалися. Ми готові і до наступу, і до евакуації.

Зрозуміло, що в Росії відпрацьовуватимуть інформаційну операцію, звинувачуючи Україну – мовляв, українці провели диверсію, щоб, з одного боку, створити екологічну катастрофу, а з іншого – обмежити кримчан по воді. Це ще одна спроба налаштувати жителів Криму проти української влади, яка має намір їх "гнобити".

Але для Криму загалом це не критично. Якщо говорити про звільнення і півдня материкової частини України, і Криму, то, певна річ, певні труднощі будуть. Але Крим уже був у ситуації, коли ми не постачали воду і там задіяли внутрішні ресурси.

Думаю, коли ми звільнимо Крим, буде частково відновлено постачання води з каналу, хай і в обмеженому обсязі. Але це буде перспектива. Тим більше, що 700 тисяч росіян, які оселилися в Криму, залишать півострів і, відповідно, споживання скоротиться.

Тому я впевнений, що проблема не триватиме десятиліттями. Її можна вирішити поетапно за кілька років.