Перша в Україні жінка водолаз-сапер: Очі водолаза – це його руки

Тетяна Мордач руйнує стереотипи щодо роботи водолазів. Вона доводить, що працювати у цій професії можуть не лише чоловіки. 23-річна Тетяна вже має два роки досвіду роботи водолазом-рятувальником. А тепер дівчина буде першою в Україні жінкою, що опанувала професію водолаза-сапера. Нещодавно Тетяна стала навчатись цій справі, виконуючи ті ж фізичні навантаження, що й чоловіки.

Про особливості підводного розмінування та свій шлях до цієї професії Тетяна Мордач розповіла KP.UA.

Погодилась йти в водолази-сапери без роздумів

- Я з самого дитинства мріяла працювати у системі ДСНС. І коли закінчила 11 класів, поступила в навчальний заклад у Вінниці – Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 2,5 роки пройшла курс навчання. По завершенню курсу хлопцям запропонували піти у водолазну службу. Але вони відмовилися, так як хотіли стати вогнеборцями. Я запитала у пана полковника, чи можна мені. На що він мені відповів: «Ти розумієш, що це важка професія як морально, так і фізично?» Але я була до цього готова, тому що мені дуже подобалась водолазна справа, - розповідає Тетяна Мордач.

Після цього Тетяна прийшла на службу і два роки працювала водолазом-рятувальником.

- А коли почалась війна, начальник Головного управління запропонував освоїти фах водолаза-сапера – я одразу погодилася і приїхала у місто Ромни на підвищення кваліфікації. Тут навчаюсь новій справі, викладачі нам багато показують і діляться своїм досвідом. Викладачі дуже досвідчені. Відпрацьовуємо різні вправи, психологічний стан для водолаза дуже важливий. Працювати на глибині 10 - 60 метрів не кожна людина зможе, - каже наша співрозмовниця.

Дівчина уточнює, що в українських водоймах ця робота ускладнюється вкрай низькою видимістю у наших річках. І саме цей фактор створює найбільшу небезпеку для водолаза під час роботи.

- Водолаз-рятувальник рятує людей, які тонуть на водоймі, також долучається до пошуку людей, які потонули. Водолаз-сапер – це набагато небезпечніше, бо ти розумієш, що маєш працювати з вибухонебезпечними предметами під водою. Коли ти занурюєшся на 5 метрів, а в наших річках видимість взагалі нульова, і якщо ти бачиш свій манометр, то це вже дуже добре, - каже Тетяна Мордач.

Найбільш забруднені вибухово-небезпечними речовинами в Україні водойми, де зараз проходять або проходили бойові дії. Таких в Україні сотні, тому їхнє очищення – питання не одного року роботи. І виконувати її можуть лише люди, у дронів наразі немає таких технічних властивостей.

Спорядження має вагу до 35 кг

Головне в професії водолаза-сапера – самовладання, витримка, і потрібно розвинути неймовірну чутливість рук, щоб не пропустити жодної важливої деталі під водою.

- Очі водолаза – це його руки. Тут потрібно володіти собою, не панікувати під водою. Бо можуть трапитися всякі ситуації: заплутатись під водою, щось трапиться з апаратом дихання. Ти маєш розуміти, що ти шукаєш вибухонебезпечний предмет. Коли ти його там знаходиш, доповідаєш своєму безпосередньому керівникові. І потім ви з ним вирішуєте, що з ним далі робити – чи його підривати на місці, чи безпечно дістати і перевезти кудись на підривний майданчик, - говорить Тетяна Мордач.

Ще одна складність в професії водолаза-сапера – фізична витривалість і підготовка. Вага спорядження влітку сягає 25 - 35 кг, а взимку ще більше!

- Залежно, звичайно, від пори року. Літом спорядження має вагу від 25 кілограмів і до 35. Бо ти йдеш у воду у костюмі сухого типу, тобі потрібно більше на себе грузил, щоб можна було регулювати свою плавучість. І костюм вже важчий. А взимку оснащення набагато важче, - пояснює Тетяна.

Також грає роль і вага тіла водолаза. Бо на кожні 10 кілограмів ваги тіла людини потрібно мати 1-1,5 кг грузил. А це ще додаткова вага.

Колеги-чоловіки поважають

Реакція на 23-річну Тетяну в навчальному центрі серед чоловіків була неоднозначною. Колеги спершу скептично до неї поставились. Однак потім в роботі побачили, що Тетяна чудово виконує свої обов’язки, і змінили ставлення до своєї колеги.

- Коли я приїхала сюди на навчання, то хлопці були незадоволені – дівчина-водолаз, та як так? Це ж їй важко буде піднімати це спорядження. Потім казали - «та це їй поблажки будуть». Але коли почали працювати, вони побачили, що я можу обійтися навіть і без їхньої допомоги. Вони мене дуже сильно цінують. Ми здружилися, вони діляться зі мною своїм досвідом, а я з ними. Один одному завжди допомагаємо, - говорить наша співрозмовниця.

Дещо незвично було й викладачам центру, адже вперше їм довелось навчати дівчину справі водолаза-сапера.

- Для них це було досить дивно. Вони просто не знали, чого від мене очікувати. І вже у роботі вони побачили, що я можу виконувати ті ж завдання, що і хлопці. І якщо сказати правду, то деякі завдання можу виконати навіть краще за хлопців. Вони побачили, що в мене є оцей вогонь в очах. Я хочу працювати краще з кожним днем все більше і більше, - додає Тетяна.

Питання руба

- Ким бути складніше – водолазом-сапером чи сухопутним сапером?

- Небезпечно і під водою, і на землі. Але для мене небезпечніше під водою, бо ти дійсно не знаєш, що там може бути. Якщо видимість нульова, ти не можеш побачити снаряд, що там знаходиться. Ти на знаєш, зачепиш його чи ні. Потрібно володіти собою, щоб не було паніки, щоб не трапилось ніяких аварійних ситуацій. Тому що все може бути. Водолаз-сапер і сапер мають бути обізнаними в вибухонебезпечних предметах, вони мають знати класифікацію цих предметів. Дуже багато потрібно читати і працювати над собою. Бо від знань залежить твоє життя і життя твоїх колег, - резюмує Тетяна Мордач.