Венеційська комісія рекомендувала Україні відкласти застосування закону про олігархів до кінця війни

Венеційська комісія в п’ятницю, 9 червня, рекомендувала Україні відкласти імплементацію так званого закону про олігархів, який Європейська комісія визначила як один із критеріїв подальшого руху Києва в Європейський Союз, до кінця війни. Про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська. 

«Ключове рішення, яке прийняла Венеційська комісія — рекомендувати Україні відтермінувати імплементацію Закону з огляду на війну. Справа в тому, що війна істотно змінює баланс сил в Україні, істотно зменшує вплив олігархів (це як руйнування їхніх підприємств, так і особливості функціонування органів державної влади в умовах війни). Належним чином оцінити вплив закону на політичну, правову систему вкрай складно. Тому Венеційська комісія рекомендує почекати з імплементацією, допоки закінчиться війна», — сказав Малюська.

Він нагадав, що імплементація закону про олігархів відповідно до висновку Венеційської комісії є однією з умов для початку перемовин про вступ України до ЄС.

«Відповідно, закон про олігархів поки що на паузі, але ця пауза триватиме недовго і ми повернемося до цього питання разом з Венеційською комісією з тим, щоб подивитися і дістати олігархів, якщо вони ще залишатимуться олігархами, а не стануть звичайними порядними бізнесменами», — сказав міністр юстиції.

Малюська нагадав, що раніше Венеційська комісія розкритикувала законопроєкти про деолігархізацію у Грузії та Молдові, які теж були однією з вимог Єврокомісії, через запропонований там індивідуальний підхід. Комісія зазначила, що замість покарання конкретних людей обидві країни повинні зосередитись на системних реформах.

«Українські олігархи розраховували, що з українським законом про олігархів відбудеться те саме: буде нищівна критика, яка призведе до того, що закон просто поховають, і це затягне початок перемовин про вступ до ЄС. Одразу скажу: цього не відбулося», — додав він.

Малюська уточнив, що після дискусій із фахівцями Венеційської комісії ті ухвалили, що український закон не порушує права олігархів, на відміну від грузинського, однак рекомендували Україні відкласти його імплементацію з огляду на війну.

Верховна Рала ухвалила закон про олігархів у другому читанні 23 вересня 2021 року. Документ підтримали 279 нардепів. 5 листопада 2021 року закон підписав президент України Володимир Зеленський.

Після набуття чинності закону олігархами вважатимуться громадяни, які одночасно відповідатимуть таким ознакам:

• беруть участь у політичному житті;
• мають значний вплив на ЗМІ;
• громадянин є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
• мають активи на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних громадян осіб.

Особам, яких визнали олігархами, забороняється здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів і демонстрацій з політичними гаслами, бути покупцем (бенефіціаром покупця) при приватизації об'єктів великої приватизації.

Виключити особу з реєстру олігархів може РНБО на підставі заяви особи, включеної до реєстру, якщо вона буде відповідати менше, ніж трьом критеріям, які визначені цим законопроєктом.

Читайте також: 

• Влада хоче забрати в олігархів вплив на ЗМІ. Це правда? Це можливо? 
• Закон «про олігархів» розмитий і не несе особливої загрози ані ЗМІ, ані самим олігархам – ІМІ

29 червня 2022 року президент Зеленський на підставі закону ввів у дію рішення РНБО про створення реєстру олігархів. РНБО вже підготувала технологічний майданчик для роботи реєстру олігархів на базі системи СОТА. Однак 24 лютого цього року Кабмін відклав формування реєстру олігархів до надання Венеційською комісією своїх висновків щодо антиолігархічного законодавства. 

Венеційська комісія мала ухвалити свій висновок щодо антиолігархічного закону ще у березні, однак відклала відповідне рішення до червня.

Фото: Council of Europe