Рецензія на серіал «Засновано на реальних подіях» / Based on a True Story

8 червня на платформі Peacock вийшов комедійний трилер «Засновано на реальних подіях» з Кейлі Куоко в одній з головних ролей. Попри прямолінійну назву, тутешній сюжет цілком вигаданий. У рецензії нижче розбираємось, наскільки цікаво спостерігати за його перипетіями.

«Засновано на реальних подіях» / Based on a True Story

Жанр комедійний трилер
Режисери Алекс Буоно, Дженніфер Арнольд, Франческа Грегоріні, Ану Валіа
У ролях Кейлі Куоко, Кріс Мессіна, Том Бейтман, Ліана Ліберато, Прісцілла Кінтана
Прем’єра Peacock
Рік випуску 2023
Сайт IMDb

На перший погляд, у подружжя Барлеттів все добре. Нейтан, в минулому перспективний тенісист, що колись переміг самого Роджера Федерера, але змушений був піти з великого спорту через травму, працює у престижному тенісному клубі. Його дружина Ава, за професією рієлтор, зосереджена на продажі елітного житла в Лос-Анджелесі. Щаслива пара чекає на дитину та проводить вільний час разом зі своїми друзями.

Але насправді в житті героїв не все так райдужно. Нейтан отримав принизливе пониження на роботі, колишня пристрасть в стосунках закоханих давно кудись зникла, а тут ще й унітаз, як на зло, зламався. Щоб поставити новий, невдачливі герої звертаються до вправного сантехніка з променистою посмішкою Метта Пірса. Цей приязний хлопець одразу викликає довіру та завжди готовий прийти на допомогу.

Між тим у місті орудує серійний вбивця, котрий отримав моторошне прізвисько Вестсайдський потрошитель. Оскільки Ава та її подружки дуже зацікавлені у темі серійних вбивств, вони слідкують за усіма подробицями цієї справи. Одного разу доля надає героїні унікальний шанс створити власний подкаст безпосередньо про Вестсайдського потрошителя. Здається, вона вже готова перейти межу дозволеного заради своїх 15 хвилин слави та безбідного життя.

«Засновано на реальних подіях» починається як чергова серія «Крику» (з попередньої частини сюди перекочувала Ліана Ліберато), але елемент слешера швидко сходить нанівець та поступається місцем легковажній оповіді про парочку з купою проблем.

Поки жіночка уявляє шалений секс з симпатичними клієнтами, її чоловік рефлексує через невдалу кар’єру тенісиста та упущені можливості. Потроху вимальовується історія про типових невдах, котрі відчувають ранню кризу середнього віку.

При цьому інтрига будується зовсім не на тому, щоб здогадатися, хто вбивця, адже його особистість розкривається ще в пілотному епізоді. Вона зосереджена на тому, як новоспечені «аферисти Дік і Джейн» справлятимуться з наслідками свого дикого задуму.

Тут усі думки про «Крик» остаточно вивітрюються, а усвідомлення абсурдності ситуації зі створенням подкасту викликає щирий регіт. Ця напрочуд дивна та дійсно кумедна складова підкріплюється зрозумілою мотивацією персонажів та прекрасними акторськими перфомансами.

Сатиричний бік розповіді демонструє необхідність людей створювати здебільшого сумнівний, марний контент на будь-якому резонансному матеріалі. У цьому випадку — на славі жорстоких душогубів на кшталт Теда Банді чи Джеффрі Дамера, що перетворилися на потужний пласт американської попкультури та справжній культ. З іншого боку на страждання їхніх жертв усім глибоко начхати.

Щобільше, тема має попит, тому чудово монетизується. Добряче заробити нині не складає труднощів як завдяки веденню дурнуватого подкасту з багатомільйонною армією шанувальників, так і продажу мерча. Один з епізодів прямо так і називається: «Відкривачка для пляшок Теда Банді».

До певної пори цей комедійний трилер виглядає захопливо: за метаннями недолугих персонажів спостерігати цікаво, і десь в глибині душі за них дійсно вболіваєш. Комедійна складова не може похизуватися справді видатним гумором, але грамотно розряджає атмосферу в моменти, коли це потрібно. Епізоди тривалістю в пів години лускаються, як насіння.

Від початкового запалу не залишається і сліду, а дії персонажів видаються катастрофічно нелогічними. Очевидне затягування часу сценаристами накладає негативний відбиток на якість оповіді та псує загальне враження від проєкту.

Дратівливо виглядає і прийом з гіпотетичним розвитком подій, що проявляється в уяві чи снах героїв. У спробах вразити глядача творці елементарно зловживають цим тропом, а у фінальному епізоді подібна вставка взагалі ніяк не пояснюється.

На виході у співавтора «Хлопаків» Крейга Розенберга та Джейсона Бейтмана як одного з продюсерів вийшов симпатичний, лайтовий літній серіал, якому вдається непогано розважити. Але дійству не вистачило як мінімум якісного фінального акорду, щоб у майбутньому виникло бажання прослухати новий випуск багатостраждальних подкастерів. Та й не факт, що він відбудеться.