Інновації під час війни не на часі, але як без них відновити країну?

Повномасштабна війна стала екзистенційним викликом для української промисловості. Промислові підприємства часто були змушені активно скорочували витрати на інновації, змістивши фокус із розвитку на виживання. При цьому бізнес бачить можливості відновлення інноваційної діяльності з допомогою галузевих програм підтримки, фіскальних стимулів та інших заходів на рівні держави. Такими є основні результати нового 12-го щомісячного опитування* підприємств, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у квітні 2023 року.

Економічний фронт ставить високу планку очікувань щодо модернізації країни, однак для окремих галузей інновації наразі є нереалістичним напрямом розвитку. З одного боку, частина бізнесу, переважно експортоорієнтованого, продовжує працювати над впровадженням інновацій. З іншого — багато підприємств зазнали суттєвого падіння виробництва, продажів та експорту, що змусило зосередитися на питаннях виживання бізнесу. Однак на макрорівні очевидно, що без активізації інноваційної діяльності неможливо планувати українське відновлення.

Результати опитувань підтверджують зміну пріоритетів бізнесу. У квітні 2023 року серед перешкод для зростання виробництва лише 3% підприємств вказали застарілі технології (див. рис. 1). Це найнижчий показник за всі хвилі досліджень ІЕД за останні два десятиліття, з 1998 року. Сьогодні домінують такі проблеми, як несприятлива політична ситуація (сюди бізнес включає і війну) і низький попит.

На жаль, проблема застарілих технологій завжди залишалася в тіні інших «першочергових» викликів. До того ж кризові явища в економіці зазвичай іще сильніше зменшували увагу українського бізнесу до технологій. Зокрема, бізнес майже не говорив про застарілі технології у 2008–2009 роках через світову економічну кризу, а потім у 2014–2015 роках після початку російської агресії та економічну кризу в Україні. Винятком були лише кризові явища, пов'язані з пандемією COVID-19, які посилили увагу підприємців до технологій до найвищого за останнє десятиліття рівня.

Бізнес обережно вірить у актуальність інновацій

Незважаючи на війну, інновації залишаються актуальними для значної частини виробничого сектору (принаймні декларативно). Зокрема, 23% підприємств вказують, що запровадження інновацій (впровадження технологічно нових і/або технологічно удосконалених продуктів, виробничих процесів) є пріоритетом в їхній роботі. Окрім цього, для 46% підприємств інновації є актуальними в окремих (конкурентних) ситуаціях. Однак для майже третини (31%) респондентів інновації неактуальні взагалі. При цьому значна частина з них не мала інноваційної діяльності навіть до війни.

Як і в мирний час, актуальність інновацій залежить від розміру бізнесу. Зі збільшенням розміру підприємства зростає ймовірність того, що запровадження інновацій є пріоритетом у роботі або актуальне в конкурентних ситуаціях. Зокрема, інновації є пріоритетом для 38% великих підприємств, але лише для 8% мікро- і 13% малих підприємств (див. рис. 2). При цьому війна збільшує розрив у спроможності бізнесу до інноваційної діяльності. Так, саме мікробізнес досі найбільше страждає від війни і демонструє найнижчі темпи відновлення. Це важливий тривожний дзвіночок щодо спроможності бізнесу до модернізації.

Галузеві результати витягують на поверхню глибокі галузеві проблеми. Приміром, інновації є неактуальними для 50% виробників будівельних матеріалів (див. рис. 3). Саме ця галузь тривалий час демонструвала одні з найгірших результатів відновлення через кризу будівництва. Водночас інновації неактуальні і для 22% машинобудівних підприємств, які представляють найбільш технологічні виробництва.

Видатки на інноваційну діяльність не в пріоритеті

Повномасштабна війна змусила промислові підприємства суттєво скоротити витрати на інноваційну діяльність (див. рис. 4). Зокрема, 42% підприємств повідомили, що скорочували витрати під час війни. Ще 39% підприємств залишили витрати на інноваційну діяльність на довоєнному рівні, але 19% підприємств їх збільшували. При цьому ситуація сьогодні може виглядати навіть дещо більш оптимістично, ніж, наприклад, минулого літа. Після року війни частині бізнесу вдалося відновити обсяги виробництва та експорту.

Саме серед підприємств, які продовжують експортувати під час війни, інновації частіше є пріоритетом у роботі. Також саме активні експортери частіше збільшували витрати на інноваційну діяльність. Водночас більшість підприємств, які припинили експортувати під час війни, скорочували витрати на інновації. Саме ці підприємства більше відчували брак попиту, робочої сили та безпечного середовища для роботи.

Чи можлива модернізація без підтримки держави?

Наразі суспільство має високі очікування щодо модернізації економіки країни, однак наразі немає очевидних практичних рішень із запуску цього процесу. Промислові підприємств натякають, що для активізації інноваційної діяльності знадобиться державна підтримка. Майже три чверті (73%) промислових підприємств вказують, що необхідні спеціальні довгострокові програми підтримки на галузевому рівні (див. рис. 5). Станом на сьогодні в умовах невизначеного середовища ми бачимо застій, деградацію та руйнування цілих галузей, з чого буде складно вирватися власними зусиллями. Можливо, бізнес очікує галузевих програм, зокрема, посилаючись на досвід відбудови інших повоєнних країн.

Також багато підприємств потребують фіскальних стимулів (41%). Найчастіше говорить про потребу таких стимулів мікробізнес, що актуалізує питання підтримки МСП у контексті відбудови. А ще бізнес потребує налагодження комунікації з релевантними інноваторами (32%), підтримки в підготовці спеціалістів (32%). Такі потреби відображають традиційні проблеми слабкої взаємодії бізнесу з інноваторами та браку висококваліфікованих спеціалістів, які лише поглибилися під час війни.

Насамкінець зауважу, що чверть бізнесу потребує допомоги в розробці інноваційної стратегії підприємства. На своєму мікрорівні бізнес часто не розуміє, чому і як здійснювати модернізацію, та очікує підказок. Це, на жаль, супроводжується проблематичністю стратегічного планування на рівні держави. Інноваційна політика була малопомітною і до повномасштабного вторгнення, однак відбудова та модернізація країни буквально вимагають проактивної позиції уряду.

*Паспорт опитування: Для швидкого збору інформації про поточний стан економіки на рівні підприємств (насамперед виробничих) ІЕД започаткував нове щомісячне опитування підприємств. Методологія розроблена для оцінки ситуації з «базового рівня» — суджень і очікувань основних економічних агентів — підприємців і керівників підприємств. Польовий етап 12-го щомісячного опитування відбувся 17–30 квітня 2023 року. Статтю підготовлено в рамках реалізації проєкту «За прозору та чесну митницю», що фінансується Європейським Союзом і співфінансується МБФ «Відродження» та Atlas Network.