Масові страти та удари по житлових будинках: про які злочини бреше російська пропаганда

Білоруське видання "Зеркало" спільно з 24 Каналом на конкретних прикладах пояснює, про які злочини цинічно бреше російська пропаганда, та що відмовляється приймати російська влада. Адже за час повномасштабного вторгнення незалежні видання та міжнародні організації підтверджували факти воєнних злочинів.

Злочини проти цивільного населення

Росія почала війну з порушення звичаїв ведення війни та першими ж пострілами атакувала цивільну інфраструктуру. Після цього стало зрозуміло, що злочини проти людяності продовжуватимуться. В перші дні російські загарбники атакували житлові будинки й продовжують це робити й далі.

Російське міноборони стверджує, що буцімто використовує високоточну зброю й завдає ударів лише по військових об'єктах. Проте є безліч доказів про брехню кремлівської пропаганди. Зокрема, за даними ООН, понад 90 відсотків жертв серед мирного населення України загинуло від російських снарядів. Окрім "Кинджалів" окупанти використовують некеровані бомби, протикорабельні ракети з низькою точністю, касетні боєприпаси, реактивні системи залпового вогню тощо.

Всі ці злочини задокументовано. Масовані обстріли призвели до величезних збитків – зруйновано десятки тисяч житлових будинків, понад 3 000 навчальних закладів та більше ніж 600 медзакладів.

Після масованих обстрілів міст та ударів по цивільній інфраструктурі росіяни націлилися на енергетичні об'єкти. Ба більше, Путін особисто повідомив про початок таких дій у зверненні.

На пропозицію Міністерства оборони та за планом Генерального штабу Росії завдано масованого удару високоточною зброєю великої дальності повітряного, морського та наземного базування по об'єктах енергетики, військового управління та зв'язку України,
– заявив російський диктатор у жовтні 2022 року.

Відтоді окупанти почали систематично бити по енергетичній інфраструктурі. Ворог мав на меті порушити роботу енергосистеми та системи опалення. Довгий час регіони України залишалися без світла, води й тепла. Найбільш жорстоко росіяни завдавали ударів взимку, аби українці якомога довше лишалися без найнеобхідніших комунікацій. Кремлівська влада чудово розуміла, що воює проти мирного населення, проте цинічно продовжувала вчиняти злочини проти людяності.

Всі ці удари по цивільній, критичній, енергетичній інфраструктурі ООН вважає воєнним злочином, факти яких задокументовані. Проте російська пропаганда продовжує далі цинічно радіти ракетним ударам по території України.

Масові страти українців

Перші докази масових злочинів проти людяності відкрилися після деокупації Київської області. Там росіяни вчиняли стільки воєнних злочинів, що весь світ був шокований. Безліч журналістів незалежних західних видань зібрали тисячі доказів проти окупантів в Бучі й Ірпені. Кремлівська пропаганда ж має на все одну відповідь – це все "підробка" та "фейк".

І такі злочини зафіксували не лише на Київщині, після деокупації інших регіонів світ дізнався про масові страти у Чернігівській, Харківській, Сумській областях. Найбільш поширеним методом вбивства росіян був постріл з близької відстані. Тіла розстріляних цивільних українців знаходили на місцях, де базувалися окупанти.

Часто страта відбувалася після довгих тортур та жорстокого поводження. Людей знаходили зі зв'язаними руками чи ногами. Затриманих могли катувати струмом, душити кабелями, пакетами, протигазами чи підвішувати до стелі зі зв'язаними руками.

Уряд країни-агресора не бере відповідальність за скоєне. Ба більше, кремлівська пропаганда називає такі докази "інсценуванням" та традиційно звинувачує в усьому Україну.

Депортація українських дітей

Ще один гучний воєнний злочин росіян – це депортація дітей з України. Через це Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна та так званої "уповноваженої з прав дитини" Марії Львової-Бєлової. Росіяни викрадають українських дітей, примусово видають їм нові паспорти й передають у прийомні сім'ї.

До того ж депортують дітей не лише до Росії, а й у Білорусь. Пропагандисти стверджують, що все буцімто відбувається за згодою батьків чи опікунів. Проте оприлюднити хоч якийсь "доказ" вони не можуть, бо знову загнали себе у кут нескінченною брехнею. ООН та Міжнародний кримінальний суд заявили, що така "депортація" має всі ознаки воєнного злочину. Разом з тим, Парламентська асамблея Ради Європи назвала це актом геноциду. Проте думка міжнародних організацій не цікавить окупантів.

Як би росіяни не намагалися приховувати правду від свого суспільства, відкидати звинувачення з депортацією дітей, ударами по цивільному населенню, вбивствах. масових стратах – відповідальність все одно чекає на Путіна та всій російських злочинців.