Українці робитимуть покупки за новими правилами: права змінили, а до онлайн-магазинів запровадили нові вимоги

В Україні 263 голосами (поіменне голосування можна побачити тут ) нардепів у другому читанні ухвалили новий закон "Про захист прав споживачів". Автор документу - Кабінет міністрів. Контролюючі органи матимуть можливість закривати онлайн-магазини, які приховують інформацію про товар. З'являться Асоціації покупців, а суперечки між покупцем та продавцем можна буде вирішувати за допомогою спеціальних комісій без звернення до суду.

Про те, які нововведення передбачає закон, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Нові правила вирішення спорів

Суперечки можна буде вирішувати поза судом. Йдеться про продукцію, вартість якої становить до 50 тис. грн. Якщо порушили гарантію, не замінили продукцію, порушили умови доставки тощо, сторони зможуть вирішувати суперечку через позасудові органи – наприклад, спеціальні комісії. Якщо не згодні з рішенням, вже тоді можна позиватися.

У тому числі для цього створять громадські об'єднання споживачів. Вони матимуть право проводити експертизи, подавати позови, вивчати якість товару. Саме проти такої норми виступали деякі бізнес-союзи, котрі побоювалися корупції.

"Союз громадських об'єднань споживачів" та Комісії з позасудового вирішення спорів матимуть розширені повноваження щодо контролю за діяльністю бізнесу та притягнення їх до відповідальності, наприклад, проводити додаткові перевірки бізнесу; накладати штрафи; визначати розмір відшкодування; проводити обов'язкові навчання для підприємців.

Нечесних онлайн-торговців покарають

Важлива новація: законом забороняється "нечесна торгівля". Якщо продавець дурить покупця, розповідає про неіснуючий виграш, вводить його в оману, то така покупка може вважатися недійсною. Тобто продавець буде зобов'язаний повернути гроші покупцеві.

Також у законі згадують "агресивну комерційну практику":

• Складається враження, що покупець не може залишити приміщення без укладання договору;

• якщо приходять до клієнта додому, хоч він просив цього не робити;
• постійно пишуть та дзвонять;
• вимагають, а щось заплатив;
• Створюють враження, що клієнт щось виграв, а потім переконують зробити покупку.

Крім того, обмежать доступ до інтернет-магазинів, які використовують "нечесну практику" та порушують закон. Проблеми можуть виникнути і в тих магазинів, які на сайті не вкажуть свою адресу та правильну назву.

Як говориться в пояснювальній записці, часто українці купують в інтернет-магазинах товар без отримання достовірної інформації про продукти. Фактично електронна торгівля, яка зростає з кожним роком, залишилася без уваги законодавців. Деякі онлайн-магазини не озвучують свою юридичну назву, адресу. Тож складно ідентифікувати того, хто порушив права споживача.

Законом імплементували директиву № 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011, якою передбачено визначення електронного торгового майданчика (маркетплейсу), електронного сервісу порівняння продукції (прайс-агрегатора) та їх відповідальність за наявність інформації щодо даних про підприємство продукцію на веб-сайтах маркетплейсу та прайс-агрегатора.

Крім того, проектом закону пропонується:

• визначити принципи, на яких ґрунтується захист прав споживачів відповідно до принципів ЄС;
• розповсюдити дію Закону України "Про захист прав споживачів" на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача (за порушення умов договору купівлі-продажу (доставки) харчової продукції в інтернет-магазинах, за умови визначення ціни продажу харчової продукції).

Раніше OBOZREVATEL писав про те, як права українців порушують у супермаркетах. За допомогою кількох схем магазини змушують українців платити більше та купувати непотрібний товар.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber.  Не ведіться на фейки!