Зеленський підписав закон про встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом: подробиці

В Україні офіційно встановили 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон.

Про це свідчить інформація на сайті Верховної Ради. Так, 12 червня закон із підписом глави держави було повернуто до Парламенту, а підписав його Зеленський 5 червня.

У пояснювальній записці зазначається, що впровадження закону "сприятиме утвердженню в Україні європейської традиції щодо відзначення щорічно 8 травня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, розвіюванню міфів і маніпуляцій радянсько-російської пропаганди".

Зазначається, що для громадян України є обов’язком пам’ятати, ціною яких величезних втрат здобуто перемогу над нацизмом.

Примітно, що вихідний день відтепер також буде 8 травня.

Верховна Рада прийняла законопроєкт №9278 у понеділок, 29 травня.

Що передувало таким змінам?

Згідно з даними Інституту національної пам’яті, запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни.

А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років серед українців та інших народів, які жили на території України. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб.

У Російській Федерації відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалося на культ, а потім і взагалі на потворне явище "побєдобєсія", метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу "головного переможця", виправдання агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання безвідповідального та безпідставного реваншизму.

Саме через це Україна з часів Революції гідності послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну.

А що з 9 травня?

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яке офіційно святкували 9 травня, починаючи з 2016-го року, тепер є колишнім державним святом.

Воно було встановлено як державне свято відповідно до ухваленого 9 квітня 2015 року Верховною Радою України закону "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років" в рамках пакету законів про декомунізацію. 8 травня 2023 року Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким 9 травня в Україні відзначають День Європи. Глава держави зазначив, що цього дня українці вшановуватимуть історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм та переможуть рашизм.

Нагадаємо, Київський міжнародний інститут соціології провів опитування та з’ясував, що останніми роками ставлення українців до знаменних дат 8 та 9 травня сильно змінилось. 9 травня святкують росіяни як мілітаристське агресивне свято. 13 років тому, у 2010-му, майже 60% громадян вважали день перемоги одним із найбільших свят. Після 24 лютого 2022 року лише 13% українців готові святкувати 9 травня.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.