НСКУ проти Кабміну: як відбулось перше судове засідання у справі оскарження повноважень Ради з державної підтримки кінематографії

13 червня в Київському окружному адмінсуді відбулось перше підготовче судове засідання у справі оскарження повноважень Ради з державної підтримки кінематографії (РДПК) за позовом Національної спілки кінематографістів України (НСКУ).

В ексклюзивному коментарі «Детектору медіа» партнерка юридичної компанії Axon Partners, адвокатка Надія Денисюк, яка у суді представляє інтереси НСКУ, розповіла про те, як відбулось це засідання та навколо яких питань точилися баталії між сторонами.

Як пояснила Надія Денисюк, як і в будь-якій іншій справі, мета першого підготовчого засідання — зібрати докази, отримати всі пояснення від сторін, переглянути всі клопотання, після чого справу розглядають по суті.

У позивній заяві від імені НСКУ адвокати подали клопотання про витребування певних доказів. Зокрема, йдеться про стенограму засідання Кабміну, на якому ухвалили постанову про продовження повноважень членів Ради з державної підтримки кінематографії, і договір від Держкіно про надання адвокатських послуг із адвокатським об’єднанням, співзасновником і керівником якого є один із членів Ради. Наша співрозмовниця наголосила, що у цьому договорі вона та її колеги вбачають можливу корупційну складову та порушення антикорупційного законодавства.

«Під час першого судового засідання баталії точилися навколо документів про витребування стенограми засідання Кабміну, — розповіла у розмові із нашою редакцією адвокатка Axon Partners. — Зі слів представника Кабміну та його позиції було зрозуміло, що відповідач не має наміру розкривати, що саме відбувалось на засідання Кабміну. Він мотивував свою відмову задовольнити вимогу суду про отримання такої інформації статею Закону «Про Кабінет міністрів України». Цей закон не скасовує Кодекс адміністративного судочинства, яким керується суд, і вимоги якого є обов’язковими для виконання державними органами зокрема.

Поки ми відклали питання витребування розгляду стенограми, тому що представник Кабміну послався на певні документи, які нібито підтверджують інформацію, що є в стенограмі, але які при цьому засвідчують, що у суді сама стенограма непотрібна. По суті, представник Кабміну під час судового засідання намагався довести, що все, що говорять члени уряду, є конфіденційною інформацією і недоступна для публічного обговорення. Питання витребування договору між Держкіно та адвокатським об’єднанням ми теж відклали на наступне засідання».

Також з ініціативи суду під час засідання була озвучена пропозиція залучити до судових засідань самих членів Ради з державної підтримки кінематографії як третіх осіб. Однак ця пропозиція викликала супротив з боку відповідача.

«Питання залучення до засідань членів Ради також було відкладене, оскільки Держкіно нібито не може надати адреси та дані про ідентифікаційні коди членів Ради. Держкіно мотивувало відмову тим, що саме Міністерство культури та інформполітики проводило конкурс з відбору членів Ради, а тому цих даних Держкіно начебто не має, вони є лише у МКІП. Витребовувати цю інформацію у МКІП Держкіно не буде, бо …ну бо так. Але суд зобов’язав Держкіно надати ці дані. З нашого боку ми заявили, що ці дані є у Держкіно, оскільки воно виплачує членам Ради щомісячні стипендії», — розповіла Надія Денисюк.

Крім цього, наша співрозмовниця пояснила, чому вона та її колеги вбачають ознаки можливої корупції та порушення антикорупційного законодавства у договорі про надання юридичних послуг, який Держкіно уклало із адвокатським об’єднанням, співзасновником і керівником котрого є один із членів Ради.

«В Кодексі адміністративного судочинства є вимога, що нормативно-правовий акт має бути безстороннім, тобто його ухвалення не має, скажімо так, грати на користь чиїмось приватним інтересам. Микола Чиханцов, один із членів Ради, одночасно є співзасновником і керівником адвокатського та ріелтерського об’єднання. Це об’єднання надає послуги Держкіно в більшості судових процесів, зокрема у процесі по «Довженко-Центру».

Держкіно як розпорядник бюджетних коштів зобов’язане публікувати інформацію про те, з ким воно укладає оплатні договори. Ми на «Прозорро» не знайшли цього договору, тому ми припускаємо, що Держкіно уклало із цим об’єднанням договір про безоплатні послуги. Але Держкіно у даному випадку не може отримувати безоплатні послуги.

Що ж виходить? Ухвалено постанову, якою незаконно продовжені повноваження членів Ради. Один із членів Ради отримує від Держкіно щомісячну стипендію (понад 53 тис. грн.) і одночасно він надає безкоштовні послуги Держкіно. В результаті всі у виграші: Держкіно безплатно отримує юридичну допомогу, а Чиханцов — продовження на невизначений термін (хоч закон говорить чітко про 2-річний термін) своїх повноважень як члена Ради. Ми вбачаємо в цьому корупційні ризики, порушення антикорупційного законодавства. Це не є головним аргументом у нашій позивній заяві, але це один із тих недоліків ухваленої постанови, на який ми звернули увагу суду», — сказала Надія Денисюк.

Наступне судове засідання у справі оскарження повноважень Ради з державної підтримки кінематографії відбудеться 29 червня о 16:00 в Київському окружному адмінсуді. Сторона позивача має намір вирішити питання про витребування стенограми засідання Кабміну, договору про надання адвокатських послуг Держагентству з питань кіно і про залучення до участі у судових засіданнях членів Ради як третіх осіб.

• Читайте також: Представники кіноспільноти: «Через дії Держкіно ми можемо втратити можливість співпрацювати із західними партнерами»

Реагуючи на це, 10 березня Українська кіноакадемія оприлюднила заяву, в якій висловила свою незгоду із рішенням Кабміну. Проти подовження повноважень Ради з держпідтримки кінематографії виступили також Національна спілка кінематографістів України та Українська Гільдія Режисерів.

У травні стало відомо, що Національна спілка кінематографістів України подала позов проти Кабінету Міністрів, оскаржуючи рішення Державного агентства України з питань кіно подовжити повноваження членів Ради з державної підтримки кінематографії. 

Фото: Axon Partners / фейсбук