Повернення додому: як допомогти дітям звикнути до українських реалій

Через повномасштабне військове вторгнення РФ багато українців були змушені виїхати за кордон. Дехто з наших громадян вирішили повернутися додому разом з дітьми.

Дитячий сімейний психолог Світлана Ройз розповіла, як допомогти дитині адаптуватися при поверненні додому, пише NV.

Поради, які допоможуть дитині адаптуватися після повернення додому

• З дітьми треба говорити про те, що ми їдемо додому, але наше життя змінилося, і нам потрібно звикнути до «нового життя» вдома. І дітям, як і дорослим, потрібен час на адаптацію не тільки до міста чи країни, а і до своєї квартири, і до нових «відчуттів міста». Потрібно прийняти те, що втрачене. Діти перші дні можуть бути збудженими, загальмованими чи дезорганізованими. Це нормально. З дітьми важливо говорити про їх тривоги та очікування від повернення. Слухати їх, пояснювати щось за потребою. Бути готовими до того, що на наші слова: «Я ж заради тебе їхала/повертаюсь», — вони можуть відповісти: «Я тебе про це не просив/просила». Це теж може бути відреагуванням тривоги та напруги.
• Дітям важливо додатково пояснювати, що відбувається в країні. Є мультфільм «Добро завжди перемагає». Він був зроблений у відповідь на російську пропаганду, але туди вклали багато важливих сенсів.
• Є книжка про евакуацію та повернення додому — універсальна, для дітей різного віку — «Залізницею додому», автор — Мар’яна Савка. Це розповідь дівчинки, в якій багато дітей впізнають себе. Вона ідеальна для читання в дорозі та при адаптації. В самій книжці є можливість розмальовувати картинки та робити прості практики.
• Дітям до повернення в країну важливо почути звук сигналу тривоги. Вони мають бути готові до цього звуку: «Сигнал тривоги каже про те, що наше ППО готове знешкодити небезпеку. І ми теж про свою безпеку маємо подбати». Є онлайн курс «Повітряна тривога в школі» (він короткий і безоплатний) — він не тільки для освітян, там є багато алгоритмів і практичних знань і для батьків.
• В квартирі ви маєте зорієнтуватись, де безпечне (краще казати «захищене») місце. Також з’ясуйте, де найближче укриття в районі. Потрібно потренуватись туди швидко йти до того, як вперше пролунає сигнал тривоги (разом з дитиною потрібно відпрацювати дії та рухи). Вдома це можна зробити в грі «хто перший добіжить в нашу схованку». А вже під час тривоги заховати там щось, щоб дитина шукала «скарб» і відволікалась.
• Тримайте на видному місці матеріали для творчості (оригамі, розмальовки), вдягніть навушники, підготуйте аудіоказки.
• Дитину важливо призначити «відповідальною» (нести в захищене місце пляшку з водою, пильнувати домашню тваринку, взяти свою іграшку). В захищеному місці може бути вода, печиво (у нас є ковдра, подушка).
• Потрібно привчити себе тримати телефони завжди зарядженими. Вночі, щоб швидко орієнтуватись, поруч може бути ліхтарик.
• Потрібно дізнатися, чи зараз в місті ваш сімейний лікар, де найближча поліклініка
• Було б добре узнати, хто з друзів зараз в місті, щоб зустрітись та відновити спілкування. Шукати гуртки, садки, школи, майданчики. Окрема тема — стосунки. За цей рік, із нашим одним на всіх, але різним досвідом, ми змінились. І дітям варто сказати, що зараз нам потрібен час на «синхронізацію» з друзями.
• Нова тема нашого життя — мінна безпека. Загальні правила: нічого на вулиці не підіймати: «Не підходь, не чіпай, дорослим розповідай».
• І ще важливо для себе визначити, хто ваше «коло підтримки», щоб зателефонувати, написати, прийти, щоб відчути підтримку, якщо вона потрібна.

Через війну, яку розпочала Росія, багато людей були змушені покинути свої домівки та стати внутрішньо переміщеними особами. Серед них велика кількість дітей. Нагадаємо, на які пільги вони мають право.