Херсонська катівня: коли отримають покарання організатори знищення українців

Йде другий рік війни. Війни – безпрецедентної за звірячими злочинами російських загарбників, які вони чинять з цивільним населенням на тимчасово окупованих територіях. Знахідки масових поховань, місць тортур і знущань з українців вражають світ. Проте агресор зберігає мовчання і… продовжує робити те саме.

Херсонська катівня – ще одне знакове місце злочинів російської армії, які не повинні залишитися без покарання.

На прохання Фактів ICTV керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора Юрій Бєлоусов розкаже детальніше про Херсонську катівню і про те, яка судова перспектива в цієї справи.

– Минулого року з’явилося офіційне повідомлення, що в Херсоні у приміщенні ізолятора тимчасового тримання № 1, що на вулиці Теплоенергетиків,3, виявили чергову катівню російських окупантів. До цього була Буча, Мощун, Ізюм… Росіяни влаштовували свої катівні за якимось схожим зразком чи це була така собі самодіяльність кожного підрозділу російської армії, який окуповував  ту чи іншу нашу територію?

– Станом на сьогодні можна стверджувати, що окупаційна влада росіян облаштовує катівні та незаконні місця тримання в неволі практично скрізь, де вона є. Стверджувати, що це самодіяльність окремих підрозділів, не можна, оскільки простежується системність цього явища.

Варто наголосити, що зазвичай агресор поміщає у ці місця насамперед тих наших громадян, хто має проукраїнську позицію, яка часто виражалась у волонтерській діяльності, поширенні інформації про українську державність, історію, про АТО.

І, звісно, на ризик наражалися ті, хто мав родичів у правоохоронних органах, у ЗСУ тощо.

Мета тортур – примушення до співпраці з окупаційної владою, визнання міфічної провини та отримання інформації щодо підрозділів і окремих військовослужбовців ЗСУ.

Застосовували витончені катування. Людям не давали навіть присісти, можливості лягти взагалі не було. Постраждалі чоловіки зазначають, що найгірше почувалися, коли чули, як на поверх нижче катують жінок. Окупанти спеціально відчиняли вікна.

До чоловіків застосовували жахливі тортури: пускали електрострум по геніталіх, заливали водою до стану асфіксії та втрати свідомості.

– Чи встановлено імена російських військових та їхніх командирів, які віддавали наказ саме так, нелюдськи катувати неблагонадійних?

 – Так, досудові розслідування встановили цих людей. До організації конкретної катівні в Херсоні причетні саме військові національної гвардії Росії (Росгвардія). У травні цього року причетним до цього воєнного злочину було повідомлено про підозру.

 – Хто був головним у цій катівні – наш колаборант чи росіяни?

– У Херсонській катівні повнота влади належала росіянам, а саме – представникам Росгвардії. Водночас там також відзначилися представники інших силових відомств держави-агресора, але Росгвардія однозначно відповідальна за тримання незаконно позбавлених волі людей у цьому місці.

– Чи встановлено імена тих колаборантів, які надавали окупантам відомості про патріотично налаштованих херсонців? 

 – Наразі говорити про колаборантів зарано, оскільки триває досудове розслідування. Зважаючи на доволі специфічну категорію цих справ, ми не можемо розголошувати такі відомості.

– Кого у тій катівні було більше – жінок чи чоловіків. Якого віку були бранці?

– Конкретно в цій катівні тримали лише повнолітніх осіб – більше чоловіків, хоча жінки теж були.

– Як вдалося розшукати тих, хто вижив? Яка психологічна допомога їм знадобилася? Чи готові вони виступати свідками в суді?

 – Більшість постраждалих, які вижили, залишилися в Херсоні. Це жителі самого міста або його околиць. Зазвичай вони самі звертаються до правоохоронних органів та розповідають свої історії.

Люди прагнуть дати детальні показання та готові свідчити в суді. Вони вимагають справедливості – притягнення винних до  відповідальності.

Частина змушена звертатися по психологічну допомогу, інша все тримає в собі, бо не завжди знає, хто з цим може допомогти.

Прокурори та слідчі часто залучають психологів, у яких є належний досвід роботи з тими, хто постраждав від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та насильства загалом.

– Яка судова перспектива у цієї справи?

 – Доволі висока. Причому як для національного суду, так і для міжнародних судових інстанцій. Міжнародні інстанції, зокрема МКС, можуть притягти до відповідальності не лише безпосередніх виконавців цих злочинів, а й командування, навіть, якщо вищі командири не були в Херсоні, але без їхнього відома, однозначно, підлеглі не могли б вчинити цих ганебних злочинів.

Наразі збираються додаткові докази, повідомлено про підозру, очікується скерування обвинувальних актів до суду.