Квест на сім місяців задля українських документів

Торік до громадської організації «КримSOS» звернувся Володимир із Херсона. Після повномасштабного вторгнення він із вагітною дружиною вимушено виїхав до родичів у Крим. Там уже народилася їхня донька й окупанти видали їм російське свідоцтво про народження.

Тепер чоловіку потрібно якось оформити доньці український документ. Та чи це можливо зараз в умовах війни? Так. Але адвокат має укласти з людиною, яка зараз перебуває на тимчасово окупованій території, онлайн-договір. Цей документ надасть право юристу представляти інтереси заявника в суді.

Проте оформлення свідоцтва про народження для людей з окупованих територій нині нагадує квест. Не дуже захопливий, та довгий — уся процедура може тривати від місяця до року.

Спершу юрист іде до суду й пише заяву про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території. У справі Володимира суддя відмовила — начебто не надали оригінали документів. Та як в умовах повномасштабної війни чоловік міг передати їх? Пошта не працює, в України немає ніякого транспортного сполучення з окупованим Кримським півостровом.

Таке рішення судді часто приймають, щоб не розглядати справу по суті. Тому ми звернулися до іншого суду. На випадок Володимира ми загалом витратили сім місяців. То засідання раптово переносили на інший місяць, то видали рішення з помилкою в прізвищі дитини. Довелося наново звертатися до суду й на це витрачати час.

З подібними проблемами стикаються сотні тисяч людей, які живуть на тимчасово окупованих територіях. Зараз їм майже неможливо оформити українське свідоцтво про народження чи смерті, вперше отримати ІD-картку чи закордонний паспорт.

Непопулярна тема

У медіа можна бачити матеріали з порадами про оформлення документів для людей із тимчасово окупованих територій. Часто їх пишуть юристи правозахисних громадських організацій (такі як «КримSOS») і державні установи. Але вони губляться в загальній кількості новин. Тема видачі документів для цих людей не дуже популярна.

У підсумку за дев’ять років окупації Криму тільки 10 % дітей мають українські свідоцтва про народження.

Чому? Кожна ситуація унікальна — та їх об’єднує дещо спільне. Зробити українські документи досить важко. Тільки через суд можна встановити факти народження, смерті, шлюбу на тимчасово окупованій території України. Тому, наприклад, чоловік і дружина у Криму можуть бути розлучені згідно з окупаційним законодавством. Але в українських реєстрах про це не буде інформації. І доводиться оформлювати дитині свідоцтво про народження в Україні на ім’я колишнього чоловіка. Чи спершу розлучатися через суд.

Зазначу, що справи про встановлення фактів народження та смерті на тимчасово окупованих територіях мають розглядати невідкладно. Вони зараз стали досить шаблонними та формальними. Не потрібна присутність заявника (матері чи батька) на судовому засіданні. Судді, використовуючи сформовану національну та міжнародну судову практику, самі оцінюють документи, видані окупаційною владою про народження дитини чи смерть людини.

Проте є ще «людський фактор», із яким зіткнувся згаданий вище Володимир із Херсона та його адвокат. Як швидко розглянуть справу, залежить від завантаженості суду, кількості суддів у цьому конкретному суді, юридичних знань заявника. Іноді й від особистих симпатій чи антипатій працівників суду.

Щоби частково розв’язати проблему, потрібно спростити алгоритм — замінити судову процедуру на адміністративну. Щоб люди не витрачали час і нервові клітини в суді, а йшли одразу до органу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Зрештою туди все одно приходять із рішенням суду, щоб отримати свідоцтво про народження чи смерті. То можна одразу з цієї ланки виключити суд.

Органи РАЦС зараз так само виконують рішення судів про встановлення фактів народження та смерті, перевіряють дані за українськими реєстрами та роблять актові записи. Адміністративна процедура не скасовує проблему в цілому, проте точно дозволить трохи зняти її гостроту.

Цю ідею втілили у законопроєкті №9069 від 28 лютого цього року, що зараз на розгляді у Верховній Раді. І на цьому етапі дуже потрібно розповідати суспільству та законотворцям про важливість спрощення процедури оформлення документів для людей із тимчасово окупованих територій. Щоб українці, як-от Володимир, могли отримати перший документ доньки не через сім місяців, а значно швидше.

На першому етапі виникатимуть складнощі, адже в органах РАЦС збільшиться навантаження. Проте запровадження адміністративної процедури стане рухом вперед і початком системного розв’язання проблеми.