Одразу після 9-го класу: затребувані професії, які можна опанувати в закладах професійно-технічної освіти

Попит на професійно-технічні вакансії на українському ринку праці стрімко росте. Найближчими роками ця тенденція лише зміцнюватиметься, кажуть освітні та кар’єрні експерти, адже відбудовувати країну після повномасштабної війни будуть саме такі фахівці та фахівчині.

Кого нині так потребує держава для відбудови? Як, коли та з чого варто розпочинати професійний шлях у затребуваних сферах?

Факти ICTV шукали відповіді ексклюзивно разом зі спеціалістами профорієнтаційної кампанії CVIDOMI: відбудовувати країну від Малої академії наук та UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення. 

Фахівці з професійно-технічною освітою затребувані вже зараз

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації розповідає, що кваліфіковані робітники саме професійно-технічного напрямку часто в дефіциті, адже буквально потрібні завжди й усюди. А в умовах повномасштабної війни та в перспективі для відбудови – ще дужче. Понад 70% всіх вакансій в Україні – це пропозиції для фахівців з професійною освітою. 

– Великі виробництва шукають операторів машин, інженерів-будівельників, закрійників і кравців, технологів, логістів. У сфері обслуговування потрібні пекарі, кондитери, перукарі. Якщо ж маєте бажання брати індивідуальні замовлення і працювати на себе – така можливість теж є, – каже Завгородній. 

Десять найбільш затребуваних професій на Єдиному порталі вакансій – саме професійно-технічні спеціальності. А в Україні маємо невідповідність між тим, що потрібно роботодавцям, і тим, що можуть запропонувати працівники та працівниці. Під час відбудови нашої держави після перемоги це буде ще помітніше, вважає Вероніка Бородуліна, дослідниця розвитку професійно-технічної освіти в Україні від ГО Рада жінок Донеччини.

– За результатами Національного дослідження “Україна-2035: людський капітал та ринок праці”, серед найбільш актуальних післявоєнних професій – будівельники, спеціалісти з автоматизації процесів, енергетики, зокрема у контексті саме альтернативної енергетики, – каже Бородуліна. 

За словами Бородуліної, з часом більшість процесів буде роботизовано, тоді з’являтимуться нові професії на межі індустріального виробництва та інформаційних і когнітивних технологій. Наприклад, оператор-монтажник/ операторка-монтажниця робототехніки, фахівець/фахівчиня з обслуговування кібернетичного устаткування, архітектор(-ка) і дизайнер(-ка) віртуальної реальності тощо. 

Професійно-технічна освіта в Україні оновлюється

Безліч стереотипів робили професійно-технічну непривабливою. Серед них – гендерні упередження. Ще кілька років тому 450 професій були заборонені для жінок. Усе змінилося, каже Вероніка Бородуліна.

– Дівчата почали навчатися на таких спеціальностях, як трактористка-машиністка, слюсарка з ремонту сільськогосподарських (лісогосподарських) машин та устаткування тощо.  Більше хлопців йдуть навчатися на кухаря/ кухаря – кондитера, провідника, оператора комп’ютерного набору і це нормально сприймається суспільством та учнями. 

Соціальний стереотип про те, що така освіта непрестижна, тягнеться з часів радянського минулого,  є невиправданим і не має підтвердження у реальному житті, вважають експерти.

Зараз, розповідають у Міністерстві освіти, активно триває реформа модернізації  професійно-технічної та передвищої освіти. Останнє – це підготовка фахівців у коледжах. 

– Ми активно працюємо, щоб осучаснити зміст освіти й інфраструктуру закладів. За останні 3 роки реформи було затверджено 151 новий освітній стандарт і створено 435 навчально-практичних центри на базі закладів професійної освіти, – каже Дмитро Завгородній. 

За даними МОН, кваліфікований спеціаліст чи спеціалістка професійно-технічного спрямування за місяць може заробити значно більше, ніж інші фахівці в середньому на ринку. Наприклад, на одному із сервісів онлайн-замволень середній чек на послуги швачки – близько 900 гривень. А самих замовлень у системі тисячі, особливо в умовах, коли спостерігається великий попит на одяг для військових, кажуть у міністерстві.

До повномасштабної війни працювала дуальна форма професійно-технічної освіти, яка передбачала 70% навчання учнів на виробництві. Така система дала змогу легко працевлаштуватися понад 80% випускникам і випускницям. До того ж нині заклади професійної освіти мають контракти з понад чотирма тисячами роботодавців. 

Вероніка Бородуліна наводить три переваги професійно-технічної освіти для отримання відповідного фаху:

• Перша – працевлаштування. Воно майже стовідсоткове. Це обґрунтовано регіональним і державним замовленням фахівців. 
• Друга – конкурентна заробітна плата. За даними порталу Work.ua, середня заробітна плата автослюсаря/-ки – 25 000 гривень, фахівці/-чині з шиття отримують 19 000 грн, перукарі/-ки – 20 000 грн. Тоді як юристи/-ки отримують 16 800 грн, менеджер/-ка ресторану – 17 000 грн, економіст/-ка – 16 500 грн. 
• Третя – затребуваність. За аналізом багатьох досліджень, найбільш затребувані це саме професійно-технічні спеціальності. Особливо високий попит на ці професії ще попереду – настане під час відновлення нашої країни.

Щоб багато заробляти й швидко знайти роботу – потрібні сучасні навички

Про затребувані компенетнтності у перспективних професіях майбутнього, що можна почати опановувати вже після 9-го класу, Фактам ексклюзивно розповіли представники і представниці п’яти галузей: будівельної, медичної, архітектурної, аграрної та розвитку БпЛА (безпілотних літальних апаратів. – Ред.).

Інженерка-будівельниця у компанії Saga Development Вікторія Запара

– Нині потрібні керівники, які здатні працювати в умовах невизначеності та підлаштовуватися до змін. Відчувати, куди рухається ринок, і вести за собою команду. Також потрібні конструктори.

Вікторія Запара переконана: в умовах повномасштабної війни важливі команди, що здатні оцінити рівень складності ділянки та сформувати нову концепцію містобудування. 

– Дуже потрібні інженери-кошторисники. У тренді – бюджето-орієнтоване проєктування через потік коштів від зовнішніх інвесторів, – каже Вікторія. 

Медбрат лікарні Охматдит Владислав Кравченко

– У зв’язку з очікуваним підвищенням захворюваності внаслідок війни, наша медицина має потребу в спеціалістах майже всіх напрямків, зокрема  – це реаніматологи, хірурги, анестезіологи, терапевти. 

Особливо, вважає Владислав, у невеликих містах і містечках, районних центрах і селах медичні сестри та брати зараз є вкрай цінними та необхідними. Останніх професійно готують у фахових коледжах, звідки можна одразу йти на роботу і паралельно продовжити навчання у виші. 

Архітектор, співзасновник проєкту Урбанина Максим Головко

– Потрібно багато молодих архітекторів/-ок, але насамперед потрібні представники і представниці нових спеціальностей, яких у нас і раніше було обмаль,  – розповідає архітектор. 

За словами Максима, вкрай потрібні містопланувальники, ландшафтні архітектори, реставратори, архітектори громадських будівель. 

– Найважливіше, щоб вони вміли працювати з громадами, сучасними технологіями, як-от штучним інтелектом, розумілися на міських даних та вміли мислити стратегічно, – каже фахівець. 

Оператор БпЛА у сільському господарстві від компанії Drone.UA Сергій Гурзенков

На українському ринку професія оператора агродрона дуже актуальна, адже Україна в 2021 році стала першою у світі за швидкістю впровадження в агровиробництво дронів-обприскувачів, а в 2022 році, попри складні умови, втримала лідерство у Європі та зайняла 40% загальноєвропейського ринку, каже Сергій. 

– Наразі ринок агродронів продовжує розвиватися, попри все. Зокрема, стрімких обертів набирає ринок сервісних послуг, які надають за допомогою дронів-оприскувачів (внесення ЗЗР, добрив). Кількість компаній, що надають ці послуги, зростає. Відповідно, потрібні кваліфіковані фахівці для проведення внесень речовин дронами.

Фермерка-агроном і власниця власного аграрного господарства Ксенія Костенко

– Заробітна плата професійного агронома часто-густо не нижча від зарплати ІТ-спеціалістів, які вважаються еталоном високої зарплатні, – каже Ксенія. 

На її думку, основна потреба агросфери зараз – це професійні агрономи та механізатори. 

– Новітні комбайни за своїм управлінням прирівнюються до літаків. Це складні системи електроніки та управління. Сучасний агроном – це спеціаліст з біології, хімії, гідромеліорації, електронної аналітики полів та багато іншого, – зазначає вона. 

Більше про можливості цих затребуваних професій дивіться у відеопроєкті “CVIDOMI: відбудовувати країну“ від МАН.