Випробувано на собі: як зробити ідеальне укриття без допомоги держави

Тема укриттів і через півтора року після початку великої війни зостається болісною. За помилки та недбалість українці розплачуються життям. За цей час, здавалося б, можна було навести нарешті лад в кожному місті України. Тим паче, що кошти виділялися на це стабільно. Але питань до влади щодо бомбосховищ залишається багато.

Тож деякі українці починають брати справу в свої руки і облаштовувати власні укриття.

Одним з таких цікавих прикладів є досвід Олега Побірського і його ОСББ в Вінниці. Всього за три місяці із занедбаного цокольного приміщення люди самі зробили комфортне для постійного перебування укриття.

Після влучення в Будинок офіцерів серйозно поставились до питання безпеки

- Із вторгненням Російської Федерації в Україну, коли з перших днів війни звучала сирена, ми почали спускатися в цокольне приміщення. Воно в нас було не облаштоване – там було сиро, холодно. Люди понесли туди свої ковдри, стільці, матраци, подушки, піддони, ящики, спресований цупкий папір – все, що у кого було, - говорить Олег Побірський.

Потім було затишшя, і про укриття якийсь час ніхто не згадував. Його не те щоб закинули, але залишили як є. Поштовхом до рішучих дій стало 14 липня 2022 року.

- 14 липня по Вінниці росіяни вдарили трьома ракетами і влучили в Будинок офіцерів, і тоді ми остаточно зрозуміли, що все це дуже серйозно і треба щось робити, тому що життя людей на першому місці. Тож почали облаштовувати своє цокольне приміщення, - продовжує наш співрозмовник.

Все почалось з каналізації

- Нам пощастило, що в Вінниці є громадська організація «Подільська громада», яка проводила конкурс «Укриття для життя». І ми виграли у цьому конкурсі - завдяки чому купили каналізаційний насос і зробили в укритті туалет, - каже Олег Побірський.

Потім купили металеву піч-"буржуйку". Діло йшло до зими, холод - справа неминуча, тому краще якось підготуватись. Довелось облаштовувати в укритті й димохід, щоб у інспекторів з ДСНС не було претензій до облаштування печі-«буржуйки».

- Головне у цій ситуації – знайти людей, які змогли б все це налаштувати. Мені це вдалось, тому що я спілкуюсь з мешканцями будинку з ранку до вечора. Я знаю кожного, хто де і ким працює і що може зробити. Хтось приніс сендвіч, зроблений для димоходу (спеціальна труба для виведення диму. – Ред.). Інший сусід у нас був прорабом, казав, як і що треба робити, щоб було правильно. А третій був у нас зварювальником, - продовжує Олег Побірський.

Пічку обтягнули сіткою, щоб діти, які бігатимуть там, не обпеклися.

- Для дітей ми облаштували кімнату, бо розуміли, що дітям важко сидіти на одному місці, їм треба в щось гратись. Провайдер «Еверест» безкоштовно провів інтернет в укриття. Це дало змогу дітям гратись в ігри, а дорослим сидіти у своїх планшетах чи телефонах і спостерігати за новинами, - каже наш співрозмовник.

Запаслись дровами

Піч поставили – з’явилась нова проблема, паливо..

- Купили бензопилу «Штіль», щоб можна було зрізати зарості, які є у нас поруч з будинком. Їх нам би могло вистачити на місяць, але ми закупили ще три складометри порубаних дров, - зазначає Олег Побірський.

Коли росіяни почали бити по енергетичній інфраструктурі, жителі зібрали кошти і купили генератор.

- Серед усіх ОСББ міста Вінниця ми придбали найпотужніший генератор. У нас був на 7,5 кВт. Ми до нього підключили усі цокольні приміщення, місця загального користування. Підключили й до насосу на криницю. Чого ми це робили? Бо якщо не буде електроенергії, то не буде й води. А воду десь треба брати, - каже чоловік.

Щоб було де готувати їсти, люди купили плиту газову на дві конфорки і електроплиту, також на дві конфорки. Електричну підключили до генератора. А газову - до балона. Також у жителів є мангал, тринога, металева піч. Запас медикаментів, сухого спирту, ліхтариків, гасу до гасових ламп.

В укриття закупили вогнегасники – у кожне приміщення по одному. Довелось з метою безпеки зробити окреме приміщення для генератора та паливно-мастильних матеріалів, щоб знаходилися не в цоколі, а окремо.

Вміститись може до 60 людей

В укритті 3 кімнати, туалет та душ. Одна кімната площею 28,5 кв. м, друга - 22,4 кв. м, третя - 9,0 кв. м., кухня має 10,8 км. м. А загальна площа укриття складає 56,2 кв. м. В такому сховищі може одночасно розміститись близько 60 людей.

- В укриття ми пускаємо всіх. І до нас приходили з сусідніх будинків, і з сусідньої вулиці, не багато, але приходили, - каже наш співрозмовник.

На облаштування комфортного укриття пішло приблизно 3 місяці. Загалом це коштувало трохи більше ніж 100 тисяч гривень. Кожен житель будинку вклав в облаштування цокольного приміщення приблизно 700-800 гривень.