За повну заборону УПЦ МП виступають 66% українців, - опитування КМІС

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

"За результатами опитування з 78% у грудні 2022 року до 85% зараз стало більше українців, які вважають, що держава в тій чи іншій мірі має втрутитися в діяльність УПЦ МП. Зокрема, з 54% до 66% стало більше тих, хто вважає, що ця церква має бути повністю забороненою в Україні", - зазначили в КМІС.

Крім того, ще 19% опитаних українців виступають за більш "м’який" підхід, який не передбачає повної заборони, але передбачає встановлення державного контролю та нагляду. У грудні 2022 року так вважали 24% респондентів.

Також зменшилась кількість українців, які вважали, що нічого не варто робити й не варто втручатися у справи УПЦ (МП), а розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень - з 12% до 6%.

Фото: КМІС

Опитування проводилося з 26 травня по 5 червня 2023 року методом телефонних інтерв'ю (CATI) серед 1029 повнолітніх респондентів з усіх регіонів України, крім окупованих. Статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

Що відомо про перебування УПЦ (МП) в Києво-Печерській лаврі

29 березня УПЦ (МП) мала покинути Києво-Печерську лавру: на території заповідника зібралися віряни, відбулася літургія, також представники патріархату подали позов до суду через розірвання договору про оренду з заповідником. У Мінкульті ствердили, що допоки Господарський суд не ухвалить рішення про забезпечення клопотання УПЦ (МП), її представники не мають правових підстав перебувати на території Лаври.

Згодом стало відомо, що комісії Мінкульту, яка мала перевірити дві будівлі Лаври, перешкоджають віряни: представники не залишили заповідник, а митрополита Павла викликали до СБУ. Також УПЦ МП все-таки провела в Києво-Печерській лаврі службу. Хоча 29 березня мала звільнити будівлі.

Також митрополит московської церкви Павло Лебідь намагався вибити мікрофон в кореспондентки Еспресо. Поліція відкрила провадження за фактом перешкоджання діяльності журналістів біля Лаври.

30 березня Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову УПЦ (МП) до заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо незаконності одностороннього розірвання договору. Також цього дня уряд визнав таким, що втратило чинність, розпорядження 2013 року про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ (МП) будівель і споруд Києво-Печерської лаври.

Наступного дня парафіяни та представники УПЦ (МП) вдруге не пустили до Києво-Печерської Лаври комісію Міністерства культури та інформаційної політики. Також в УПЦ (МП) заявили, що немає юридичних підстав вважати недійсною угоду про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ (МП) будівель і споруд Києво-Печерської лаври. 

Пізніше митрополит московської церкви Павло Лебідь заявив, що слідчі СБУ вручили йому підозру, а також що 1 квітня в його будинку проведуть обшуки.

Співробітники Служби безпеки України вручили йому підозру ранком 1 квітня. Після того у розташованій неподалік від Києва резиденції митрополита розпочався обшук.

Шевченківський районний суд міста Києва за підсумками проведення закритого засідання у справі митрополита церкви Московського патріархату Павла (Петра Лебедя) виніс рішення про його домашній арешт в цілодобовому режимі. 

29 травня митрополиту Української православної церкви Московського патріархату, екснаміснику Києво-Печерської лаври Павлу до 1 липня продовжили домашній арешт.

У червні Чернігівська облрада підтримала звернення до президента, Кабміну та Верховної Ради щодо негайної заборони в Україні РПЦ та організацій залежних від неї, а також УПЦ МП. Згодом схоже рішення ухвалила Київська облрада.

12 червня у мінкульті повідомили, що УПЦ МП не звільнила 79 об’єктів Києво-Печерської лаври протягом наданих їм трьох днів – тепер їх змусить це зробити суд.