Перші секретні плани з часів холодної війни: що узгодили міністри оборони НАТО

Про результати дводенної зустрічі міністрів оборони НАТО розповів генсек Єнс Столтенберг, інформує кореспондентка 24 Каналу із Брюсселя.

Міністри оборони Альянсу зібрались у Брюсселі на дводенне засідання. У перший день до колег доєднався український міністр Олексій Резніков. Зустріч почалась із 13-го "Рамштайну" та Комісії України – НАТО, також розглядалось питання посилення ОПК Альянсу.

Під час другого дня міністри сфокусувались на діалозі зі Швецією, яка може стати 32 членом НАТО під час саміту у Вільнюсі. Загалом це була остання зустріч на рівні міністрів перед тим, як очільники держав зустрінуться в Вільнюсі в липні.

Африканські лідери в Україні

Під час пресконференції генсек Столтенберг привітав рішення африканських лідерів приїхати із візитом до Києва. Очільник НАТО заявив, що це дуже важливий крок, оскільки залучені різні сили на пошук мирного рішення.

Звичайно, будь-яке рішення має бути справедливим і міцним миром. І якщо Україна припинить воювати зараз, то Україна перестане існувати як незалежна держава, але якщо Росія припинить воювати, то фактично у нас буде мир,
– розповів журналістам у п'ятницю Столтенберг.

За його словами, зараз є один агресор – це Путін, Москва та російські війська, у той час, як Україна є жертвою агресії.

Будь-які зусилля, спрямовані на пошук мирного рішення, повинні брати це за відправну точку, як основну причину того, чому ми опинилися в тій ситуації, в якій перебуваємо сьогодні,
– наголосив Столтенберг.

НАТО зможе швидко прийняти рішення про передачу F-16

Генсек Альянсу вкотре привітав рішення Данії та Нідерландів очолити тренувальну коаліцію F-16, це дійсно посилює підтримку України. За словами Столтенберга, під час засідання багато членів блоку висловили рішучу підтримку та оголосили про свою готовність долучитися до цієї ініціативи і допомогти з навчанням. Крім того, союзники готові у різний спосіб сприяти просуванню вперед усіх зусиль, пов'язаних з винищувачами 4-го покоління для України.

Звичайно, той факт, що союзники зараз розпочинають навчання, означає, що ми також матимемо можливість у найкоротші терміни прийняти рішення про постачання літаків. Коли саме це станеться, залежить, звичайно, від того, скільки часу займе підготовка, а також від нашої постійної оцінки потреб і того, який спосіб допомоги Україні є найбільш ефективним,
– сказав Столтенберг.

Генеральний секретар зазначив, що літаки допоможуть Україні впоратися з агресією рф, але у майбутньому це також зміцнить потенціал України для стримування у майбутньому.

"Тоді сучасні Повітряні сили, найімовірніше, стануть або повинні стати частиною цих довгострокових зусиль. Таким чином, мова йде про нагальну потребу, але також і про більш довгострокові перспективи в цьому питанні", – підкреслив керівник НАТО.

Український шлях до НАТО

За результатами зустрічі Єнс Столтенберг заявив, що союзники дуже близькі до узгодження всіх питань щодо зближення з Україною, проте остаточні рішення будуть прийняті на саміті у Вільнюсі. Генсек виділив три елементи над якими працювали міністри. По-перше, Альянс допоможе України перейти від радянських стандартів до стандартів НАТО і досягти повної оперативної сумісності з Альянсом.

Другим елементом буде політичний крок – створення Ради Україна – НАТО. Зараз союзники завершують роботу над цим.

"Це буде орган з 32 членів. 31 член Альянсу та Україна на рівних сидітимуть за одним столом з однаковими правами й однаковими можливостями консультуватися і разом приймати рішення. Якщо ми вважатимемо це правильним рішенням і, сподіваємось, це станеться незабаром", - сказав Столтенберг, зауваживши, що після вступу Швеції за столом переговорів збиратимуться 33 країни.

Генеральний секретар вірить, що перше засідання у складі Ради Україна – НАТО може відбутися вже у Вільнюсі під головуванням Володимира Зеленського.

Третій елемент над яким працюють держави – члени це питання членства України в НАТО. Столтенберг зауважив, що всі держави Альянсу згодні, що Україна доєднається до блоку.

Ми не будемо обговорювати запрошення на саміті у Вільнюсі, а те, як ми можемо наближати Україну ближче до НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо хороше рішення і консенсус на саміті,
– заявив очільник Альянсу.

Члени НАТО обговорюють двосторонні безпекові домовленості

Відповідаючи на запитання журналістів, Єнс Столтенберг зазначив, що Альянс надає Україні безпекову допомогу з 2014 року, зокрема, постачаючи зброю та тренуючи військових. Під час міністерського засідання союзники обговорювали різні типи безпекових рамок для України.

"Я також вітаю той факт, що деякі члени Альянсу обговорюють з Україною двосторонні або багатосторонні домовленості, які доповнять і підтримають зусилля Альянсу. Отже, існують різні рамки, різні речі, які ми робимо, тому що коли ця війна закінчиться, ми повинні гарантувати, що це не повториться", – розповів Столтенберг.

Генеральний секретар закликав держави – члени НАТО вже зараз почати думати про те, як запобігти новій агресії з боку Росії.

Росія продовжує бряцання ядерною зброєю

Міністри оборони обговорили плани росії розмістити ядерну зброю в білорусі та призупинення участі у Договорі про ядерне озброєння. Альянс продовжує стежити за ситуацією та зберігає пильність. Столтенберг наголосив, що держави – члени НАТО зафіксували приготування щодо розміщення ядерної зброї в Білорусі.

"Росія продовжує свою безрозсудну ядерну риторику в рамках війни проти України. Росія модернізувала ядерну зброю, розгорнула більше ядерних озброєнь, також з високим рівнем ядерного потенціалу, але зараз вона також вперше розгортає зброю або розміщує її на постійній основі в Білорусі. Поки що ми не бачимо жодних змін у розгортанні російських ядерних сил", – сказав Столтенберг, зазначивши, що це вимагає змін у серед держав – членів НАТО.

Окрім росії, держави Альянсу занепокоєні програмами розвитку ракет та ядерної зброї в Ірані та Північної Кореї. Без уваги не залишився й Китай, який продовжує свою швидку і непрозору ядерну експансію. У зв’язку з цим Альянс продовжує адаптувати свої сили ядерного стримування.

Вступ Швеції до НАТО

Генеральний секретар Альянсу розповів і про шлях Швеції до НАТО. Не виключено, що держава приєднається до блоку під час саміту у Вільнюсі. За словами Столтенберга, нещодавно в Анкарі відбулось важливе засідання постійного спільного механізму, щоб подивитися, як досягнути прогресу у питанні вступу Швеції до Альянсу.

"Зустріч, звичайно, не вирішила всіх питань, що залишилися, але вона відбулася і пройшла в конструктивній атмосфері. Ми побачили певний прогрес, і я також хотів би підкреслити це", - розповів Столтенберг.

Очільник НАТО наголосив, що Швеція вже пройшла довгий шлях і Туреччина повідомила, що Швеція фактично досягла прогресу в імплементації угоди, укладеної в Мадриді минулого року. Генсек Альянсу зазначив, що НАТО захистить Швецію у разі загрози й робить все можливе, аби держава доєдналась до блоку якнайшвидше.

Перші регіональні плани з часів Холодної війни

Міністрам оборони НАТО не вдалося ухвалити під час дводенного засідання перші регіональні плани з часів Холодної війни. За словами генсека Альянсу, очікується, що це питання буде вирішено під час саміту у Вільнюсі.

Зазначимо, регіональні плани НАТО – це секретні плани для конкретних географічних територій, в яких зазначено як Альянс буде оборонятись від двох описаних в Стратегічній концепції та Військовій стратегії НАТО загроз: Росії та терористичних груп. Це вимагатиме більше військових сил Альянсу у стані підвищеної готовності та виділення більших ресурсів.

Ці плани змінили спосіб здійснення планування в НАТО, якого ми не бачили з часів Холодної війни. У нас є конкретні сили, пов'язані з конкретними завданнями, вони будуть більше зосереджені на захисті конкретних територій НАТО, що забезпечить набагато тісніший зв'язок між планами, силами й засобами, навчаннями та спеціальними силами, призначеними для виконання конкретних завдань в рамках нашої колективної оборони,
– розповів журналістам Столтенберг у п'ятницю.

Серед інших питань міністри оборони обговорювали посилення інвестицій в оборону Альянсу на фоні російської агресії. Єнс Столтенберг вкотре наголосив, що витрачання 2% ВВП для кожної держави – члена НАТО є мінімум для інвестицій у спільну безпеку. Очікується, що мінімальний поріг буде збільшено під час зустрічі у Вільнюсі.