Помилка Баканова ціною великого заводу

Одне з провідних у країні підприємств з виробництва несерійного обладнання для паливно-енергетичного комплексу — чернівецький ТОВ «Машзавод» — за вісім місяців безпідставного санкційного простою опинився за крок до банкрутства. Хоча міг би за цей час принести державі десятки мільйонів валютної виручки за виконання замовлень на ринки Європи.

Санкції, що забороняють заводу здійснювати господарську діяльність, було запроваджено 19 жовтня 2022-го президентським указом №726/2022. Де-факто їх уже знято рішенням Ради національної безпеки та оборони України. Про це влада офіційно повідомила ще у лютому цього року. Однак де-юре ситуація залишається замороженою, оскільки досі немає відповідного указу Володимира Зеленського.

Останні поставки — ще до війни

«Це якась дика помилка. Немає жодних підстав зупиняти роботу нашого підприємства. Жодних!»— запевняв торік 19 жовтня на терміново скликаній пресконференції генеральний директор «Машзаводу» Віктор Сідляр.

Спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи передбачали повне припинення торговельних операцій, заборону виводити капітал за межі України, зупинення виконання економічних і фінансових зобов’язань, припинення дії торговельних угод, спільних проєктів і промислових програм.

Включення чернівецького підприємства до санкційного списку РНБОУ за поданням Служби безпеки України стало для усіх в області прикрим сюрпризом. Відомства Олексія Данілова і Івана Баканова нічого пояснювати не збиралися і у відповідях на численні запити, у тому числі інформаційні від журналістів, озвучити підстави застосування економічних обмежень до чернівецького підприємства лише зазначали, що такі відомості мають гриф обмеження доступу і не можуть бути розголошені.

Проте ознайомлення з первинним документом (див. документ 1), який СБУ минулої осені направила на РНБО з пропозицією включити «Машзавод» до санкційного списку (документ є в розпорядженні редакції), наводить на думку, що у тодішнього голови СБУ Івана Баканова могли бути інші міркування не світити зібраної його підлеглими інформації про виробничі відносини «Машзаводу».

Адже сухі цифри дат виконання чернівецьким підприємством виробничих контрактів явно не підтверджували його співпраці з країнами-агресорками. В світлі об’єктивних фактів, зафіксованих самими ж правоохоронцями у зазначеному документі, теза про те, що завод становить загрозу національним інтересам і безпеці України, набувала ознак дезінформації.

Служба інкримінувала «Машзаводу» «ведення господарської діяльності з підприємствами Російської Федерації та Республіки Білорусь та невизнаної Придністровсько-Молдавської республіки з м. Тирасполь у режимі експорту у період з 21.01.2021 по 28.01.2022». Тобто у той час, коли представники вищих владних кіл країни запевняли, що треба без паніки спокійно працювати (і навіть відпочивати на пікніках), бо всі розмови про війну, мовляв, грають на руку ворогам і відлякують інвесторів.

ТОВ «Машзавод», працюючи в штатному режимі, 21 січня 2021 року відправило замовнику ВАТ «Гродно Азот» обладнання (підігрівач пару та відпарну колону вартістю 368,8 тис. євро), виготовлене на підставі контракту від 4 травня 2020 року. Як бачимо, ще до включення білоруського «Гродно Азоту» до санкційного списку Євросоюзу, яке відбулося 2 грудня 2021 року.

«Відтоді, з січня 2021 року, усі відносини з цим та іншими білоруськими підприємствами були припинені», — наголошує Віктор Сідляр.

Остання поставка теплообмінників і холодильного обладнання Мозирському НПЗ відбулася 28 січня 2022 року. На ВАТ «Нафтан» і на ПУ «Нафтаснабкомплект» відвантажили нафтопереробне обладнання відповідно 25 листопада і 24 грудня 2021 року. ВАТ «Тираспольтрансгаз-Придністров’я» отримало два мультициклонні пиловловлювачі 27 січня 2022 року.

Тож інформація СБУ підтверджує слова Віктора Сідляра, що на момент широкомасштабного вторгнення рашистів «Машзавод» не вів господарської діяльності з білорусами.

«Всі ділові відносини з російським бізнесом ми припинили з власної ініціативи ще у 2014 році. Діяльність заводу ніяк не становить загрози національним інтересам і національній безпеці. Якраз навпаки. Ми сплатили 50 мільйонів гривень податків за десять місяців 2022 року, поки нам не заблокували роботи. На одну людину в нас податкове навантаження більше, ніж у будь-кого в Україні. Немає жодних боргів. Є ще десь таке підприємство, яке так працювало б у воєнний час? Переконаний, незабаром усе з’ясується і наш трудовий колектив і надалі зможе виконувати надскладні виробничі завдання, сплачувати податки, продовжувати фінансово і матеріально допомагати армії», — переконаний Віктор Сідляр.

Щомісяця мінус п’ять мільйонів до бюджетів

Справді, дуже скоро все з’ясувалося (див. документ 2). Як свідчить протокол №13 засідання Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики, яке відбулося 25 листопада 2022 року (через п’ять тижнів після указу президента), заступник голови Служби безпеки України Анатолій Сандурський поінформував «про результати додаткового аналізу умов здійснення господарської діяльності ТОВ «Машзавод» в частині визначення географічної структури постачання виробленого підприємством обладнання». Було зазначено, що «продукція постачається до Литви, Чехії, Польщі, а також забезпечена кооперація з підприємствами нафтогазового комплексу України».

Заслухавши інформацію про ці нові обставини, які раптом відкрили для себе компетентні органи, присутні на засіданні члени Міжвідомчої робочої групи одноголосно рекомендували СБУ відмотати ситуацію назад і подати на розгляд РНБО клопотання про скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів до ТОВ «Машзавод».

У СБУ дослухалися до цих рекомендацій.

«Повідомляємо, що Службою безпеки України відповідно до вимог частини 1 статті 5 Закону України «Про санкції» надіслано на розгляд до Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо скасування санкцій з ТОВ «Машзавод», — проінформував Віктора Сідляра перший заступник начальника департаменту захисту національної державності СБУ Артем Шило (див. документ 3).

Проте ніхто не поспішав (і не поспішає) розблоковувати роботу заводу і притомно пояснити, що насправді відбувається довкола нього.

Нарешті настав момент, коли здалося, що крига непорозумінь і секретності скресла. Начальник Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк 28 січня цього року скликав екстрений брифінг, щоб урочисто повідомити: рішенням РНБО усі санкції з «Машзаводу» знято.

«Звертаюся до вас, пане президенте, з проханням підтримати своїм указом позицію більшості членів РНБО», — сказав Руслан Запаранюк на журналістські камери і диктофони.

З аналогічним проханням дати можливість «Машзаводу» працювати звернулися до президента Чернівецька обласна рада в особі її голови Олексія Бойка та Чернівецька міська рада в особі мера Чернівців Романа Клічука.

«ТОВ «Машзавод» є одним із найбільших підприємств в Україні з виготовлення обладнання для нафтопереробної промисловості та платників податків у Чернівецькій області. Але внаслідок застосування санкцій підприємство не працює. Це негативно впливає на економіку регіону та держави в цілому», — йдеться у зверненні депутатів Чернівецької облради.

«Особисто для мене незрозуміла ситуація, коли керівник великого підприємства і трудовий колектив несподівано дізнаються, що їхнє виробництво заблоковано, і вже тривалий час завод не може приступити до роботи, хоча нібито санкції знято, — каже міський голова Чернівців Роман Клічук. — Це якесь непорозуміння або, можливо, зведення рахунків з власником і керівником «Машзаводу» на найвищому рівні державної влади».

«Машзаводу» не раз доводилося тримати оборону і відбивати рейдерські посягання, особливо активні за часів правління Януковича. Сьогодні чернівецьке підприємство, провідне у західному регіоні у сфері важкого машинобудування, становить особливу цінність на тлі знищеної агресором промислової інфраструктури сходу країни з його унікальною продукцією, виходом на європейські ринки і перспективою отримувати багатомільйонні замовлення у проєктах відбудови зруйнованого війною паливно-енергетичного комплексу України.

«У нас ніколи не бракувало замовлень від іноземних партнерів з країн Європи і Середньої Азії, а також від вітчизняних підприємств на виготовлення несерійного обладнання для нафтогазового комплексу, — розповідає Віктор Сідляр. — І зараз ми буквально завалені пропозиціями, особливо від вітчизняного енергетичного сектору, тому що таких заводів, як наш, практично не залишилося. Усе потрібно відбудовувати. Причому починати вже зараз. Але ми не можемо працювати, забезпечувати країні валютні надходження. Через не зрозуміло кому потрібні санкції наші верстати зупинені, заблоковані всі банківські рахунки і дуже вигідні контракти. Але найголовніше зараз — зберегти трудовий колектив, спеціалістів».

До вирішення ситуації з «Машзаводом» особисто підключилася віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, давши доручення міністру юстиції Денису Малюсьці та міністру фінансів Сергію Марченку до 12 квітня цього року (!) вирішити нарешті проблему з чернівецьким підприємством (див. документ 4).

«Машзавод» тримається, хоча зазнає великих фінансових і репутаційних збитків. Втрачено контракти з країнами Балтії та Азербайджаном на 9,7 млн євро, з вітчизняними підприємствами на 180 млн грн. Бюджети, місцеві і державний, щомісяця в мінусі на п’ять мільйонів гривень. Попри всі труднощі, 320 його працівників отримують грошові виплати з накопичених резервів. Безоплатно ремонтують і модернізують військову техніку. І щодня, вслуховуючись в інформаційні повідомлення з фронту, сподіваються почути президентський указ про відновлення роботи їхнього підприємства.