Правозахисник про суд над "азовцями": Путін влаштував виставу, щоб догодити обивателям

Судовий процес над полоненими з полку “Азов”, що розпочався у російському Ростові-на-Дону, вже оголосили воєнним злочином, оцінку якому має дати Міжнародний кримінальний суд. На судовій лаві - 22 українці, серед яких вісім жінок, які навіть не брали до рук зброї, нацгвардійці, цивільні особи.

Чому цих людей звинувачують у “терористичній діяльності”, чи є надія повернути їх додому і які саме норми гуманітарного права порушили РФ, з’ясовувала KP.UA.

Комбатантів не можна судити за зброю і оборону

За інформацією ЗМІ, група бійців “Азову” була затримана в березні минулого року під час спроби перейти блокпост на околиці Маріуполя. Це відбувалося під час відступу українських військ. Однак правозахисна організація "Центр громадянських свобод", поспілкувавшись з родичами полонених, дізналася: щонайменше двоє людей, яких росіяни видають за військових, в той період не перебували в лавах ЗСУ. Зокрема, відома історія колишнього заступника командира полку "Азов" Анатолія Грицика, який за станом на 24 лютого 2022 року був уже пенсіонером і займався дрібним бізнесом у місті Мангуш.

“Прийшли до нього додому, знущалися з нього і з дружини. Коли діючий склад "Азова" був на "Азовсталі", Толю ув'язнили, мабуть, для того, щоб сказати, що от вони вхопили "пташку" велику, цілого заступника командира. Хоча на той момент він ніякого відношення до армії вже не мав", - розповіла ВВС Україна сестра Анатолія – Наталія Грицик.

- Міжнародне гуманітарне право забороняє брати в полон цивільних осіб, - каже директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. – Щодо військових, то Женевські конвенції чітко встановлюють їхні права. Військовополонені можуть бути піддані суду тільки в разі скоєння ними особисто воєнного злочину.

Правозахисник наводить для прикладу справу російського військового Вадима Шишмаріна, якого взяли в полон на початку війни.

- Цей чоловік вбив беззбройну цивільну людину в селі, де не велися бойові дії. Він вчинив очевидний воєнний злочин, за що і був справедливо покараний. Судити комбатантів за те, що вони тримали зброю, брали участь в обороні населеного пункту, виконували накази своїх командирів, Женевські конвенції не дозволяють. Тобто Росія порушила головну фундацію гуманітарного права – права на справедливий суд, - наголошує Євген Захаров. – Вона фактично не визнала українських військових комбатантами.

Давно не зважають на міжнародне право

Зараз відомо, що після полону українців утримували в Донецькому СІЗО, тоді і проводили так зване розслідування. Восени минулого року в Донецьку навіть почався суд, але згодом всі справи передали до Росії, а в’язнів перевезли у Ростов-на-Дону. Росіяни звинувачують “азовців” у причетності до терористичної організації та участі в акціях з повалення влади в самопроголошеній “ДНР”. Це ще одне кричуще порушення, бо всі події, які намагаються закидати бійцям “Азову”, відбувалися на території України, і РФ не має до них жодного юридичного відношення.

На думку Євгена Захарова, міжнародні організації мають відреагувати на незаконне судилище.

- Скоріше за все, будуть висловлені чергові занепокоєння, однак можуть бути і нові санкції, які дали б більший ефект. Але ми бачимо, що Росія давно перестала зважати на міжнародне право і реакцію міжнародної спільноти на свої дії. В цьому вона уподібнилася до Північної Кореї і так сприймається цивілізованим світом.

Наступне засідання суду призначене на 28 червня – день Конституції незалежної України.

Політична воля вища за закони

Спочатку у сфабрикованій справі фігурували 24 “обвинувачених,” згодом двох “азовців” – Давида Касаткіна та Дмитра Лабінського - передали на обмін. Представник Координаційного штабу по обміну полоненими Петро Яценко сказав, що навіть коли утримуваним в РФ українцям оголосять вирок, це не буде перепоною для їхнього повернення.

- Все залежить від перемовників і від політичної волі. І в російській, і в українській юрисдикції були випадки, коли заручників обмінювали, не дочекавшись кінця слідства і суду. Згадаємо хоча б історію українських моряків, яких росіяни захопили в Керченській протоці. Їх звільнили під особисте зобов'язання тодішньої уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової. Так і тут арештованим можуть змінити запобіжний захід, - каже правозахисник, директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський.

Ростовське судилище загрожує нашим співвітчизникам ув’язненням на термін від 15 років до довічного. Якщо не буде вищої міри, після вироку можливе президентське помилування. Як це було з Надію Савченко, яку фактично обміняли на російських спецпризначенців Євгена Єрофєєва та Олександра Александрова.

- Ще раз кажу: все буде залежати від політичної волі. Під час війни політична воля завжди превалює над всіма законами, - підкреслює правозахисник.

На кого це розраховано

Від політичної волі залежить і тривалість процесу. Зараз ми бачимо, що Кремль намагається зробити його максимально публічним. Під час першого засідання, коли встановлювали особи підсудних, зал був буквально забитий представниками російських ЗМІ та нібито зацікавленою публікою, яку могли зібрати за наказом.

- Якщо буде бажання розтягнути процес, він може тривати кілька років. Тут важлива ще й позиція адвокатів, - каже Павло Лисянський. – Якщо вони схилять підзахисних давати покази, на все про все може вистачити пів року.

З вересня минулого року з російського полону повернулися більше 300 захисників Маріуполя. Близько 700 досі залишаються за гратами. Чому під судилище потрапила саме ця група із 22 чоловіків та жінок?

Павло Лисянський запевняє, що ніякої логіки, ніяких критеріїв у відборі “обвинувачених” немає і не було.

- Серед критиків Путіна – таких собі веб-патріотів, як Гіркін-Стрелков чи Губарєв, наростає велике невдоволення, що спершу Путін обміняв “азовців” на свого кума Медведчука, а потім продовжив обміни. В РФ є різні імперські рухи, в яких також ростуть антипутінські настрої. Особливо після того, як п’ять командирів “Азову” були передані Туреччині. Мовляв, називали терористами, фашистами, а зараз на курорти відправляють. От щоб притишити такі хвилювання, і була влаштована ця повністю незаконна вистава для опонентів та обивателів, - констатує Павло Лисянський.