Винахідники унікальної ІТ-пасіки: З одного вулика отримали до 100 кг меду

Поруч з містом Біла Церква у Київській області працює незвичайна пасіка. Тамтешні бджоли живуть у «розумних» вуликах, а бджоляр керує ними за допомогою смартфону. Це звучить як сюжет футуристичної оповіді, але ж ні. ІТ-пасіка вже реальність.

Польсько-українська компанія Amohive розробила не вулик, і навіть не кілька вуликів, а цілу «розумну» пасіку.

Ця ІТ-пасіка одна така не лише для України, а й всього світу. Тому KP.UA поспілкувалась зі співавторкою проєкту Олександрою Курдіною.

«Розумна» пасіка дозволить дізнатись дуже багато про життя бджіл

- ІТ-пасіка складається виключно з ІТ-вуликів. Всі ІТ-вулики абсолютно однакові, в них однакові сенсори та однакова конструкція. Їх можна порівнювати між собою, можна говорити про високий рівень репрезентативності та релятивності даних. Чого, звичайно, немає ні у класичних вуликах, ні у класичних пасік, навіть якщо в їхньому складі використовується ІТ-вулик у якості «маркера» пасіки, - говорить Олександра Курдіна. - Крім ІТ-вуликів, існує кілька видів програмного забезпечення. Воно керує роботою самого ІТ-вулика, його мікропроцесора та складових частин електронної плати – модуль передачі даних, стабілізатор напруги, пам'ять, сенсори і т. д. Існує програмне забезпечення, що розміщується на серверній частині. Воно відповідає за накопичення даних від всіх ІТ-вуликів, у тому числі і технічної інформації про зв’язок, за часткову обробку та доступ мобільного застосунку до цих даних. І нарешті – мобільний застосунок для смартфона, завдання якого - відображувати всю інформацію на екрані смартфона. Так, це цілий програмно-апаратний комплекс.

Найважче в ІТ-пасіці - створити енергетично незалежні, автономні ІТ-вулики, які згідно з програмою якийсь час збирають дані від сенсорів, що встановлені всередині вулика та назовні, і передають цю інформацію на сервер. Звідти інформація потрапляє на екран смартфона або комп’ютера бджоляра чи науковця.

- Важко було вирахувати баланс між генеруванням електричної енергії від сонця та частотою передачі інформації при умові стабільності роботи ІТ-вуликів, щоб забезпечити цілорічну стабільність передачі інформації, - говорить Олександра Курдіна. - Стабільність отримання інформації – це і є підстава для більш оптимального ведення бджільництва та управління пасікою, а також передумова успішного зимування бджолиних родин у ІТ-вуликах. Зазвичай всі концентрують увагу на збиранні меду, а проблема успішного зимування бджолиних родин відходить на другий план. Хоча у світі смертність бджіл протягом зими досягає вже 40%. Людина звикає постійно отримувати інформацію з вулика чи то з цілої пасіки, і режим роботи, менеджмент, управління пасікою змінюється. Тому ми пройшли шлях від окремих ІТ-вуликів у складі класичної пасіки до ІТ-пасіки, у якій вже немає класичних вуликів. Праця бджоляра тепер трохи відрізняється, - пояснює наша співрозмовниця.

Продуктивність, складність керування і великий потенціал

Питання ефективності ІТ-пасіки не можна розглядати лише під кутом отриманої кількості меду. Адже мед – це «побічний» продукт при запиленні. Адже чим більше запилення, тим більше овочів, фруктів, квітів – багатша біосфера. Бджоли дають колосальну користь природі, а люди, можна сказати, отримують залишки. Але ці «залишки» і смачні, і корисні, і прибуткові.

- У нас є дані, як у середньому протягом кількох років було отримано близько 90 - 100 кг меду з ІТ-вулика. При наявності напівавтоматичних ІТ-вуликів та, наприклад, лагідних рас бджіл ми йдемо до величезної популярності бджільництва, що, в свою чергу, веде до глобального збільшення рівня запилення 80% овочів і фруктів у світі, підвищення врожайності від 5 до 20 % в залежності від культури. Бджоли – це, у першу чергу, головні запилювачі у світі, - говорить Олександра Курдіна. - Мед, і це не таємниця, є «побічним» продуктом при запиленні, хоч він і корисний, і смачний. То яке буде питання щодо «продуктивності»? Що є кінцевим продуктом як у бджільництві, так і для ІТ-пасіки? При глибокому вивченні цього питання криється багато нового і цікавого.

Чи складно керувати ІТ-пасікою? Ні, не складно. Але впораються не всі – потрібні спеціальні знання, без них нікуди.

- Маючи базові знання з інформатики, а точніше з електроніки та програмування, а також достатній бджолярський рівень – абсолютно не складно. Хоча, може, це сарказм, але якісь основи знань - що таке сенсор і для чого він, як передається інформація та як перетворюється сонячна енергія у електричну - потрібно мати, - говорить Олександра Курдіна.

А от чи зможуть ІТ-пасіки витіснити традиційні пасіки і змінити галузь раз і назавжди?

- Так, звичайно. Я думаю, у майбутньому буде трансформація професії не тільки під впливом появи ІТ-технологій у тому ж бджільництві, а й під впливом нових знань чи зміни критеріїв цінності бджіл як запилювачів і вже потім - як медоносів, - додала Олександра Курдіна.