Забруднення Чорного моря і спалах хвороб: морський мікробіолог про наслідки руйнування Каховської ГЕС

Руйнування Каховської ГЕС – це величезна екологічна, гуманітарна та навіть економічна катастрофа. Забруднення Чорного моря, спалах хвороб, масова загибель тварин і риб – це наслідки, які людство спостерігатиме щонайменше десятиліття після катастрофи.

Спеціальна кореспондентка міжнародного відділу програми Факти ICTV Наталія Луценко поспілкувалася з морським мікробіологом, працівницею Національного антарктичного наукового центру України Марією Павловською про те, що може відбуватися протягом наступних років і як руйнування Каховської ГЕС вплине на навколишнє природнє середовище.

– Маріє, ваша перша реакція, коли це сталося? Чи усвідомлювали ви, як науковець, що буде далі?

– Навіть зараз ще дуже важко оцінити, що відбувається. Я дуже добре пам’ятаю цей момент, коли я прокинулася і зранку відкрила новини. Знаєте, ранкові новини зараз завжди тяжкі, а це був особливий шок. Це дійсно величезна екологічна та гуманітарна катастрофа.

– Що ви можете зараз про це розповісти?

– Ми точно знаємо, що величезна кількість прісної води потрапила зараз у Чорне море з водосховища. Ця вода несе забруднювальні речовини.

Ми знаємо, що відбувся вилив мастила, нафтопродуктів у цій воді. Але найгірше – на дні водосховища є мул, який сам містить забруднюючу речовину та дуже багато токсичних речовин. Коли йде велика маса води, то він теж потрапляє у Чорне море і далі поширюється у морських водах. Це дуже небезпечно.

Другий момент – це бактеріологічне забруднення. Ми знаємо, що підмивається територія поруч з Каховською ГЕС. Там перебувають так звані могильники сільськогосподарських тварин. Це теж підмивається, і потрапляє у води. Дуже багато тварин і рослинностей теж гинуть – це також виноситься з водою до Чорного моря. Наразі це хімічне і бактеріологічне забруднення.

– Які тварини чи риби в зоні ризику?

– Це той період, коли риба не роститься, коли йде поповнення молодняком рибних популяцій. Вони зараз загинули внаслідок цієї катастрофи. По-друге, птахи, тому що багато водних птахів гніздяться у прибережних частинах біля водосховища, вод Дніпра. Вони теж загинули.

У Новій Каховці на Херсонщині є ендемічні види, які мешкають тільки там, вони унікальні, їх більше ніде немає. І вже були кадри, де ми всі бачили тритончиків. Також гинуть комахи на цій території. Якщо для нас, наприклад, якась комаха не здається чимось важливим, то для екосистеми та природи – це може бути дуже важливий компонент.

– Скажіть, яких історичних місць на тій території ми вже ніколи не побачимо?

– Олешківські піски вже не будуть відновлені у тому вигляді, в якому були. Дуже багато історичних місць було затоплено під час будівництва самого водосховища. Тобто саме будівництво водосховища – це вже була катастрофа. Але це не дає підстави стверджувати, що зараз спаде вода, і ми там побачимо якісь залишки історичних місць. Те, що зараз відбулося, не менша катастрофа, та втрата історичної спадщини.

– Яка зараз ситуація в Одесі, як вона розгортатиметься з Чорним морем? Вже плавати не дозволяють, знаходять певні збудники хвороб поблизу того регіону.

– Уже знайшли сальмонелу, зараз повідомляють про те, що знаходять інші патогени, найбільш небезпечні. Не можна сказати, що знайшли холеру, знайшли щось холероподібне. Але про це говорити рано. 100% є сальмонела, перевищення кишкової палички. Ми розуміємо, що це лише початок.

Проблема в тому, що дуже багато органічної речовини надійшло у води Чорного моря, а органіка потім починає розкладатися. Органіка – це що? Наприклад, фітопланктон, мікроводорості.

Вони певний час живуть та існують, потім вони відмирають. І коли в такій кількості вони відмирають і розкладаються – це проблема, тому що на це йде кисень. Відповідно кисень у воді падає – це погано впливає на інші живі організми.

Тому наразі купатися не можна. Можливо, ви знаєте, що я занадто обережна, але персонально я точно не купалася б до кінця цього літа, про цей сезон я забула б саме на Одеському узбережжі. Також є мінна небезпека, тому що багато мін, боєприпасів. Вони вимиваються на узбережжя – це становить небезпеку. Я таким Чорне море не бачила ніколи, хоч я з ним працюю понад 10 років.

– Природа властива себе відновлювати. Всі, хто зможуть, долучаться до відновлення екосистеми, очищення Чорного моря буквально фізично. Але ваша думка, скільки потрібно часу? Це катастрофа на десятиліття для моря, чи все ж таки на менший час?

– Я думаю, що насправді може навіть на менший час, але дивлячись, які ми маємо на увазі показники. Багато забруднюючих речовин, які є стійким, не так просто піддаються розходу, накопичаться просто на дні. Це забруднення нікуди не подінеться.

Ті забруднюючі речовини, які можуть розкладатися, вони будуть розкладатися впродовж десятиліття, умовно кажучи.

Рибні ресурси теж відновлюватимуться, тому що природі властиво відновлюватися. Просто на це піде час. Якщо буде ефективна система управління Чорним морем та його басейном, буде сталий менеджмент, бізнес теж керуватиметься сталістю та екологічністю, тоді так, Чорне море здатне саме відновитися з допомогою, з тим, що ми зменшуватимемо на нього тиск.

– Як технології можуть нам допомогти очищати зараз Чорне море?

– Саме відновлення систем очистки води на річках та їхня заміна на сучасні фільтраційні системи дадуть змогу зменшити цей стік контамінантів, забруднюючих речовин у Чорне море.

Також науковці, звісно, які постійно оцінюватимуть стан Чорного моря. Але це можливо тільки тоді, коли воно буде розміноване, і ми зможемо знову на великому сучасному науковому судні пройти великою міжнародною командою науковців і оцінити, з чим ми маємо справу.

Потім буде потрібно регулярно проводити оцінку, щоб ми спостерігали, як стале рибальство, як так звана блакитна економіка, як вони допомагають нам боротися з забрудненням та іншими негативними наслідками. Зараз, наприклад, вже є сучасні системи збирання та моніторингу морського сміття.

Це теж дуже важливо, тому що все сміття, яке зараз надходить в Чорне море, якщо там є пластик, то він потім перетвориться на так званий мікропластик. Це мікрочастки, які потрапляють у воду та морські ресурси, а потім у людський організм можуть потрапити. Це велика проблема зараз у світі. Зараз науковці думають, як боротися з морським сміттям.