Представництво Президента назвало 10 базових кроків після звільнення Криму

Про це повідомило Представництво Президента України в АРК, передає Укрінформ.

Зазначається, що у вересні 2022 року Представництво Президента України в АРК спільно з низкою державних органів, громадських організацій та експертів, які опікуються питаннями реінтеграції тимчасово окупованих територій, розпочало розробку першочергових заходів, необхідних для ефективної реінтеграції Криму одразу після його звільнення.

За підсумками роботи було сформовано аналітичний звіт «Деокупований Крим: першочергові кроки держави». Його направили для ознайомлення та врахування в роботі Офісу Президента України, а також Кабінетові Міністрів України, центральним органам виконавчої влади, Службі безпеки України, Офісу Генерального прокурора, органам суддівського врядування. Представництво отримує пропозиції, з урахуванням яких першочергові кроки держави будуть доопрацьовані.

Також Представництво спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Київською школою економіки та Центром оборонних стратегій підготувало візійний документ «Стратегія відновлення Криму після деокупації». Спільно із закордонними експертами напрацьована Стратегія когнітивної деокупації Криму.

«Спираючись на ці матеріали, а також на Стратегію деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, затверджену Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 117/2021, для загального розуміння напрямку державної політики щодо реінтеграції публікуємо ці базові кроки після деокупації Кримського півострова», - зауважили у Представництві.

Зазначається, що базові кроки не включають питання безпеки, заходів з відновлення роботи сектору оборони та правоохоронного блоку.

Крок 1: Відновлення української влади на півострові.

«Україна забезпечує поетапне відновлення публічної влади: від тимчасових державних органів — військових і військово-цивільних адміністрацій, до державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також організацію і проведення виборів за міжнародними стандартами», - зауважили у відомстві.

Крок 2: Україна здійснює документування громадян України, які втратили під час тимчасової окупації або не мали документів українського зразка, паспортами та/або свідоцтвами про народження, іншими документами.

Крок 3: Україна забезпечує відновлення правосуддя на території Кримського півострова, притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах та злочинах проти основ національної безпеки, зокрема громадян, які умисно сприяли окупації території України.

Крок 4: Встановлення відповідальності за злочини та обмеження щодо зайняття посад.

Зазначається, що держава не має на меті притягнення до відповідальності громадян України лише за сам факт проживання на тимчасово окупованій території. Діяльність кожного вивчається індивідуально для прийняття справедливих рішень.

«Всі особи, винні в міжнародних злочинах та причетні до сприяння встановленню окупаційного режиму, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності та не можуть бути амністовані», - зауважили у Представництві.

Крок 5: Повернення бізнесу.

У Представництві зауважили, що відновлення Криму буде адаптовано до програми повоєнної відбудови України та включатиме енергетичну незалежність, розвиток малого та середнього підприємництва із дотриманням принципів GESI (Gender Equality and Social Inclusion), перелаштування виробничого сектору економіки за сучасними екологічними та кліматичними стандартами.

Крок 6: Відновлення туризму.

Зазначається, що візія відновлення туризму в Криму: цілорічний курорт, який тримається на малих та середніх підприємцях, які не просто здають «ліжко-місце», але відновлюють традиційні промисли, зберігають унікальну культуру, природу та історію півострова.

Крок 7: Інфраструктурні питання.

«Україна забезпечує оцінку стану інфраструктури, інвентаризацію державного та комунального майна, визначення завданих збитків та визначення подальшої долі будівель, зведених резидентами Російської Федерації або окупаційною владою», - йдеться в дописі.

Зазначається, що «Кримський» міст буде демонтовано.

Крок 8: Гуманітарна реінтеграція.

Україна забезпечує відновлення українського медіапростору, закладів культури та освіти, інститутів громадянського суспільства, а також вільний розвиток релігійних спільнот.

Крок 9: Відновлення прав корінних народів, передусім кримськотатарського народу.

У відомстві зазначають, що Україна сприятиме підтримці, збереженню та розвитку самобутності корінних народів України, зокрема кримськотатарського народу, а також вживатиме заходів щодо подолання наслідків геноциду кримськотатарського народу, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом, і репресивної політики держави-агресора протягом тимчасової окупації.

Крок 10: Когнітивна деокупація.

У Представництві зауважили, що з метою реінтеграції мешканців Криму в український суспільно-політичний та культурний простори Україна впроваджуватиме комплекс заходів, спрямованих на інтенсивну соціально-психологічну роботу з переконаннями, емоціями та іншими гуманітарними й суспільними характеристиками населення.

Як повідомлялося, за словами постійної представниці Президента України в АРК Таміли Ташевої, наразі обговорюються такі варіанти статусу Криму після деокупації, як Автономна Республіка Крим і місто Севастополь, кримська автономія з правом кримськотатарського народу на самовизначення або ж Кримська область.