Головне – максимально озеленюватися: як зміна клімату впливає на житя і здоров'я львів'ян

Одним з головних проявів кліматичних змін на Львівщині і у Львові – є істотне підвищення температури повітря, зміна режиму випадіння опадів, виникнення небезпечних метеорологічних явищ. Як зміна клімату проявляється в містах, впливає на якість нашого життя і як нам адаптуватися до нових умов – читайте далі.

Що таке кліматична зміна

Погода – це те, що ми бачимо за вікном в певний час: дощ, сонце, вітер тощо. Клімат – сукупність погодних умов, середній показник того, що ми бачимо за вікном упродовж року або кількох.

Науковці на основі статистичних даних майже одноголосно говорять про досить різку зміну клімату. І більшість з них вважає, що це відбувається через вплив людини. Якщо по-простому, то 300 років тому сталася технічна революція, унаслідок якої ми стали понад міру використовувати корисні копалини: спалювати нафту, газ, вугілля. А це впливає на атмосферу,
– говорить координатор проектів ГО "Плато" Микола Рябика.

Він додає, що глобальне потепління, що зумовлює зміну клімату, не тотожне підвищенню температури повітря на всій планеті. Ідеться про зростання температури на 1,5-2 градуси в атмосфері, що пересічна людина не бачить і не розуміє. Але для атмосфери ці пару градусів є каталізатором великих змін. На одному континенті справді стає спекотніше, зими теплішають, а десь, навпаки, стає холодніше, випадає більше снігу. Одним словом, ми помічаємо, що стало не так, як було, умовно, в дитинстві. І це не спотворення пам’яті.

Щоліта ми чуємо про нові температурні рекорди, говорить доцент Львівського університету, кандидат географічних наук Анатолій Смалійчук. Це теж ознака того, що ми швидше, ніж будь-коли в історії, рухаємося до зміни клімату.

"Якщо спитаєте у батьків чи дідусів і бабусь, то вони підтвердять, що колись зими, наприклад, були зі снігом, а не з кількома десятками відлиг і зі снігом у квітні. Була весна, потім – літо, а зараз після снігу у квітні за кілька тижнів може прийти спека. Раптові перепади температур стали більш частими, а сезони – розмились", – говорить Анатолій Смалійчук.

Як змінюється клімат у Львові

У Львові одна зима може бути надзвичайно холодною зі сніговими заметами до 2 м, а інша може бути такою теплою, що на деревах з’являються бруньки. Також спостерігаємо стихійні метеорологічні явища. Наприклад, коли місяць чи два зовсім не було дощу, а потім чверть норми випадає за пару годин і нас підтоплює. Люди бідкаються і нарікають на забиті колектори, але насправді жодні колектори в жодному місті не готові до такого потоку води,
– говорить Микола Рябика.

Його слова підтверджує і синоптикиня Львівського регіонального гідрометцентру Олена Смалюх. Одним з головних проявів кліматичних змін на Львівщині і у Львові, за її словами, є істотне підвищення температури повітря, зміна режиму випадіння опадів, виникнення небезпечних метеорологічних явищ.

"У зимовий період середньосезонні температури повітря у нас вищі на 3-5°С від кліматичної норми. Значення середньосезонної літньої температури також зростає, а з 2015 року спостерігається її стабільний ріст. У період 2018-2019 років досягнуто аномальних відміток, що перевищили кліматичну норму літнього сезону (15,8°С) на 3-3,6°С. Хвилі тепла у Львові почастішали у літні місяці з 2007 року, однак не щорічно і по одному-два випадки на рік", – наводить дані за результатами синоптичних спостережень Олена Смалюх.

Зміна температурного режиму на Львівщині супроводжується зміною режиму випадіння опадів. Річна сума опадів в області змінилась не суттєво, але відбувся її перерозподіл між сезонами та місяцями, говорить Олена Смалюх. Також збільшилась їхня інтенсивність і локальність випадіння, тобто "то пусто, то густо". Наприклад, лише у 2019 році спостерігалось сім випадків значних та сильних дощів.

Щодо стихійних явищ, то у Львові з 2002 року спостерігалось вісім випадків сильного дощу та три випадки сильного снігу, сильний вітер спостерігався чотири рази.

Окрім підвищення температури і затоплень, кліматична зміна проявляється й у зміні міського біорізноманіття – можуть з’являтися нові види рослин, тварин, комах або якийсь вид стає почувати себе краще на території, де приживався погано, і починає впливати на довкілля. Погано, коли це інвазійні види, що негативно впливають на біорізноманіття і мікроклімат в місті.

Як зміна клімату впливає на якість життя львів’я

Мабуть, найбільше, на якість життя львів’ян впливає утворення теплових островів і теплових хвиль.

Міський тепловий острів – це коли ділянки на деяких територіях стають надзвичайно розпеченими і перегрітими. Зазвичай це відкриті площі, де немає озеленення. І це впливає на виникнення затоплень під час сильних опадів. Ці площі треба адаптувати до зміни клімату в першу чергу,
– говорить Микола Рябика.

Окрім того, під час тривалого періоду високої температури можуть утворюватися так звані теплові хвилі. Якщо острови – це локальне явище, то теплові хвилі повністю накривають місто. Як їх розпізнати? Це коли навіть вночі неможливо впоратися із задухою без кондиціонера чи максимального провітрювання. Такі хвилі надзвичайно погано впливають на здоров’я містян – можуть виникати проблеми із серцево-судинною, дихальною системою, загострення хронічних захворювань тощо.

Коли немає плавного переходу між сезонами, додає Анатолій Смалійчук, організм отримує стрес від різкої зміни.

"Це погіршує якість нашого життя і скорочує його тривалість. Зміна клімату – це не стільки про збереження планети, скільки про продовження життя на ній людей, про те, що адаптація допоможе нам жити краще, – це інвестиція в себе", – говорить Анатолій Смалійчук.

Проблеми екологічної безпеки, що настільки загострились у наш час, мають свої передумови, і їх можна узагальнити висновками вчених:

Ми руйнуємо основи своєї економіки, засобів до існування, продовольчої безпеки, здоров’я і якості життя по всьому світу,
– додає Олена Смалюх.

Що впливає на клімат у місті

За словами Миколи Рябики, є дві реакції на кліматичну зміну. Перша – пом’якшення впливу. Ідеться про зменшення використання викопного палива, раціональне ставлення до ресурсів, перехід до більш екологічного виробництва тощо.

"Але ми той момент, коли треба було трохи більше економити, свого часу пропустили. Тому нам потрібно звертатися і до другої реакції – адаптації до зміни клімату. Це означає – усвідомити, що зміна не буде колись там, а вже відбулась і триває деякий час, а громади мають до цього пристосуватися", – говорить Микола Рябика.

Місто – це особливий тип екосистеми, на яку впливає все, що роблять люди, додає Анатолій Смалійчук. Передусім ідеться про вплив на природний наземний покрив. Рослини відбивають велику кількість сонячного випромінювання, затримують багато води з опадів. Коли ми замінюємо покрив на бруківку, асфальт, бетон – вода не відводиться природними шляхами. Основний вплив на зміну природного покриву, говорить Микола Рябика, чинить будівництво – саме від нього багато в чому залежить температура повітря, надлишок води, самопочуття містян.

Заміна природного покриву штучним також впливає на можливість знижувати ефект теплових островів, додає Анатолій Смалійчук, тому в місті має бути баланс забудови і зелених просторів. Де це збалансовано – там краща адаптація до зміни клімату.

При підвищенні температури з’являється більше водяної пари, і рано чи пізно вона перетворюється у раптову велику зливу. А штучні поверхні в місті не можуть вбирати цю вологу – як наслідок, маємо підтоплення будівель, втрату автомобілів тощо,
– говорить Анатолій Смалійчук.

Це все місто і бізнес, скажете ви. Але будь-хто з мешканців впливає на ситуацію. Наприклад, говорить Микола Рябика, варто переглянути свої споживчі звички. Якщо ви купуєте напій із собою у пластиковому горнятку із пластиковою соломинкою – долучаєтесь до кліматичних змін. Адже, окрім відходів, виробництво такого посуду – енергоємне і впливає на атмосферу. Або ви викликаєте таксі, що використовує викопне паливо, навіть тоді, коли можна проїхати трамваєм або пройти кілька зупинок пішки. І це лише маленький приклад непомітної звички зі щоденного життя тисяч містян. Утім, це безпосередньо впливає на здоров’я і якість життя суспільства в перспективі.

Що робити зі зміною клімату у Львові

Якщо говорити про пом’якшення впливу на кліматичні зміни, то це можуть бути, наприклад, заходи з енергозбереження, модернізації енергетичної інфраструктури, збільшення частки альтернативної енергетики, розвиток громадського транспорту, мережі пішохідних і велодоріжок тощо. Все це прописано у міському Плані дій сталого енергетичного розвитку і клімату Львівської МТГ до 2030 року.

Та, говорить Анатолій Смалійчук, навіть якщо зараз повністю припинити вплив людини на кліматичну систему, глобальні зміни продовжуватимуться за інерцією ще кілька десятків років. Тож нам лишається адаптуватися. Найкраще це робити із використанням того, що дає природа. Такі підходи, зрештою, менш затратні у довгостроковій перспективі. А ще вони виконують супутні важливі для людей функції.

Погляньмо, наприклад, на берегоукріплення для уникнення підтоплення. Можна просто загородити берег. А можна дати річці вийти на заплаву і розглядати цю територію ще й як рекреаційну, таку, де розвивається біорізноманіття, рослинність якої поглинає вуглець і очищує воду. Такий підхід в перспективі дасть більше користі і бонусів,
– пояснює науковець.

Він додає, що часто монофункціональна інфраструктура має значний вуглецевий слід і, відповідно, негативний вплив на клімат. Тому в містах бажано використовувати принаймні комбіновані рішення із зеленими елементами: зелені дахи і фасади, більше зелених зон і будь-яких водних об’єктів, навіть якщо це невеликий ставок уздовж дороги, що може вбирати надлишкову воду і не навантажувати очисні споруди ще й дощовою водою.

"Потрібно максимально розбруковуватися, максимально озеленюватися. Ідеться не лише про ґрунт, а й про дахи і стіни будівель, що поглинають багато тепла. Маємо створювати кишенькові парки, дощові сади, сквери. А ще – правильно налаштувати транспортні потоки і прагнути до зменшення приватного транспорту на користь громадського", – говорить Микола Рябика.

Він також, як і Анатолій Смалійчук, говорить про окрему дощову каналізацію, де дощова вода збиратиметься і використовуватиметься для потреб міста. Зараз вона потрапляє в загальні колектори і прямує на очисні споруди – тобто місто витрачає додатковий ресурс (у вигляді грошей і зношення обладнання) на очищення і без того чистої води.

Ми не використовуємо цінний ресурс. Ми не поливаємо дощовою водою дерева, кущі, чагарники, газони. Ми просто зливаємо цю воду в трубу. Можна говорити, що дощова каналізація чи дощові ставки – це дорого, але ж Львів здатен залучати кошти і втілювати інноваційні проекти. Тим більше, це окупиться. Варто подумати, наскільки комфортним місто буде через 10, 20 і 50 років, хто в ньому житиме, і планувати кроки на майбутнє зараз,
– каже Микола Рябика.

У міському плані дій також ідеться про:

• модернізацію житлового фонду;
• озеленення міських будівель;
• встановлення системи затінення вікон;
• покращення стану зливової системи;
• запровадження сталого управління дорогами;
• удосконалення системи поводження з відходами;
• створення політики міського садівництва і городництва;
• розвиток міських парків і збільшення зеленого фонду міста тощо.

Окрім того, план передбачає проведення досліджень впливу зміни клімату на здоров’я львів’ян і розробку системи реагування на стихійні метеорологічні явища.

Ще за пару років до повномасштабної війни ГО "Плато" пропонувало створити у Львові "Кліматичний офіс" – структуру, що моніторила би і координувала всі кліматичні заходи у місті.

У нас досить багато виконавчих органів, комунальних підприємств, управлінь, що у своєму напрямку втілюють різні кліматичні заходи. Але часто вони не знають, що в кабінеті на сусідньому поверсі інше управління займається чимось схожим. Кліматичний офіс – хай це буде кілька людей, а не цілий відділ – міг би координувати цю роботу, щоб вона була комплексною і синхронізованою,
– коментує Микола Рябика.

Що робити мешканцям для адаптації до зміни клімату

Поки влада має свій план і свої пріоритети та темпи його виконання, мешканці міста також можуть пропонувати і реалізовувати невеликі, але важливі проекти. Як приклад низових ініціатив, що можуть допомогти нам адаптуватися до зміни клімату, Анатолій Смалійчук наводить проект із перетворення паркувального майданчика на території школи в "зелену парковку" – там просто замінили асфальт на зелену бруківку. Вона має проміжки, в які можна засипати грунт і посіяти траву. Таке рішення запобігає перегріванню поверхні і допомагає вбирати воду.

Ще один приклад – залишати частину мертвої деревини на вирубаній ділянці. Така біомаса вбиратиме воду, вуглець і буде осередком для життя комах та інших живих організмів, що збагачуватимуть біорізноманіття. Інша ідея – посадити замість вилучених хвойних дерев широколистяні, більш адаптовані до сучасних кліматичних умов.

Також може ітися про лучні газони і різнотрав’я, дощові садки, так звані кліматичні дерева і подібні ініціативи, що львів’яни можуть втілювати локально невеликими групами без значних затрат.

Втілення практик з адаптації до кліматичних змін, готова міська програма для цього допоможуть у зеленій відбудові міст після нашої перемоги. У зоні бойових дій і в окупованих містах знищено десятки тисяч гектарів зелених насаджень. А це не лише про поглинання вуглецю, а й про життєздатність міст, містечок і селищ. Без парків, скверів і садів це будуть просто непривабливі для людей бетонні гетто, де не буде розвиватися життя. Анатолій Смалійчук додає, що перегони із кліматичними катаклізмами ми ніколи не виграємо, якщо міста будуть сірими пустелями.