Реалістичний механізм: які перші результати Конференції щодо відновлення України

Про це 24 Каналу заявив політолог Ігор Рейтерович. Він зазначив, що є конкретні рішення, конкретні заяви та конкретні суми. І це дуже важливо.

"Раніше вони так називалися як "потенційні можливості". Зараз вони предметні – починаючи від 50 мільярдів євро, закінчуючи іншими заявами. Про інвестиції упродовж кількох років або якісь грантові програми, програми підтримки тощо", – наголосив політолог.

Більш конкретні результати

Це вже третя конференція, адже раніше такі заходи відбувалися у Швейцарському місті Лугано та столиці Німеччини Берліні. Конференція в Лондоні, на думку Рейтеровича, стала найбільш конкретною. Адже видно, що напрацьовані певні механізми. Вони погоджені як на рівні ЄС, так і на рівні окремих країн – наприклад, Великої Британії.

Це також було дуже помітно, що була проведена певна підготовча робота з Україною. І деякі речі були попередньо узгоджені. І тепер мовиться, коли насправді все почне потрошки реалізовуватися безпосередньо на практиці,
– зауважив Ігор Рейтерович.

Тут є об'єктивні моменти, які пов'язані з продовженням бойових дій на території України. Хоча при цьому, кошти, які будуть покривати майже 45% потреб країни, ЄС планує виділити Україні вже нині.

Що буде із замороженими активами Росії

Єдине питання, на яке поки що немає однозначної відповіді – це питання щодо заморожених активів Росії. Адже на політичному рівні щодо цього змагатимуться політики та економісти. Політики у світі та Європі хотіли б конфіскувати ці гроші та передати Україні, адже це буде правильно з морально-етичного боку. До того ж це логічно, зважаючи на санкції проти країни-агресорки. Тому це є елементом її покарання. І це для політиків дуже вигідна історія, оскільки ці гроші вони беруть не з бюджетів своїх країн.

Утім є економісти та правники, які кажуть, що демократія – це процедура. Оскільки нині немає подібного інциденту – що робити з відповідними коштами – ця проблем залишиться поки що не розв'язаною.

"Я думаю, що тут буде знайдено рішення. Можна дійсно йти покроково. Спочатку звернути увагу на ті гроші, які були накопичені у вигляді відсотків за останній час, як триває широкомасштабна агресія Росії проти України", – додав політолог.

А от з іншого боку треба буде пропрацьовувати механізм, як ці кошти будуть передані Україні. Можливий варіант у майбутньому – у вигляді репарацій після рішення відповідних міжнародних інституцій.

"Що Україна вимагає, виставила певні рахунки. Росія, зрозуміло, їх відмовляється оплачувати. У це зараз достатньо складно повірити, поки там режим Путіна або найближчих поплічників. Тому ці кошти передаються Україні. Перший внесок – коштом репарацій", – зауважив Ігор Рейтерович.

Тоді це була б історія, яка, ймовірно, могла б багатьох влаштувати. Багатьом країнам-партнерам та друзям України треба зрозуміти, що у будь-якому випадку таке рішення буде прецедентним для подальших рішень, які будуть стосуватися, зокрема, Росії. Тож нині важливо, хто саме зробить перший крок і передасть частину цих коштів Україні.

Як будуть відбудовувати Україну: дивіться відео

Баланс між потребами та можливостями

Перша конференція щодо відбудови України була цікава щодо різноманітних пропозицій, яких було дуже багато. Українська сторона тоді підготувала надзвичайно амбітний план, який, можливо, певною мірою шокував європейців.

Потім відбулося внесення певних змін до цього плану. Побачили нині абсолютно реалістичний механізм, абсолютно реалістичний сценарій. І про це говорили, до речі, європейці. Обережно можна говорити, що ми знайшли отой баланс між потребами та можливостями,
– зауважив Рейтерович.

Це дозволить Україні із впевненістю дивитися вперед протягом довгого періоду часу. Більшість із тих країн, хто виступав на конференції в Лондоні, окрім Великої Британії, говорили про те, що Україна обов'язково стане членом
Європейського Союзу. І ті кошти, зокрема, які будуть виділяти на її підтримку, відбудову, будуть певною мірою внеском, зокрема, в нового члена ЄС.

"Оскільки Україна має підтягувати економіку, інфраструктуру для середньоєвропейського рівня. Для того, щоби безболісно влитися в загальноєвропейську економіку й почати працювати, зокрема, на неї", – наголосив політолог.

Україна як енергетичний хаб

Багато на конференції говорили й про енергетику. Помітно, що Європа має зацікавленість в Україні як в енергетичному хабі. І це нікуди не зникло, а навпаки, посилилося.

До повномасштабного вторгнення, за мінімальними оцінками, Україна б в найближчі кілька років перетворилася б на одного із ключових постачальників електроенергії в ЄС. Зокрема, мовиться про зелену енергетику. Тож дуже добре, що нині європейці думають про це й готові інвестувати. У майбутньому можна буде побачити ще кілька нових проєктів, які будуть на рівні публічно-приватного або державно-приватного партнерства, ніж на рівні допомоги від ЄС або окремих країн.

Конференція з відбудови України

• У Лондоні триває Конференція з питань відбудови України. Вона запланована на два дні. Захід має зібрати близько 1000 високопосадовців із 60 країн. А також – 33 представники міжнародних організацій, 130 громадських організацій та 400 бізнесів.
• Велика Британія та США оголосили про фінансову допомогу для України. Українська держава отримуватиме її протягом наступних трьох років. Пакет допомоги від Британії включатиме 240 мільйонів фунтів стерлінгів для двосторонньої допомоги, а також 3 мільярди доларів додаткових гарантій для розблокування кредитування Світового банку.
• США надасть Україні 1,3 мільярда доларів для додаткової допомоги. Її спрямують на енергетичні та інфраструктурні об'єкти.
• Щоби протягом багатьох років підтримувати Україну, Єврокомісія пропонує створити певний механізм залучення коштів через кредити, інвестиції, гранти та технічну допомогу.