Повернення податку на бензин: що і наскільки подорожчає з 1 липня

З 1 липня держава повертає податки на паливо на довоєнний рівень, причому йдеться не лише про ПДВ, а й про акцизи. Про те, що чекає на паливний ринок і як зростуть ціни, KP.UA поговорила з експертами.

Час піднімати податки

Про необхідність повернення довоєнних податків на бензин та дизельне паливо експерти говорять не перший місяць. Серед основних причин – падіння цін на нафту, а також зловживання низки імпортерів, які через низький податок почали виводити прибуток із країни шляхом фіктивного завищення цін на нафтопродукти, що імпортуються. Але, звісно, ​​найголовніша і очевидна причина полягає в тому, що країні потрібні гроші.

Навесні 2022 року скасували акциз і знизили ПДВ тому, що ціни на нафту через війну злетіли до 140 доларів за барель, а ситуація в країні була вкрай важка і невизначена, пояснив у своїй колонці директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Тоді уряд вирішив підтримати споживача, знизити податки і таким чином запобігти злету цін. Тобто це був саме захист споживача, а не спроба боротися з податковими схемами.

Втім, незабаром цей крок був нівельований, і ціни злетіли. Система постачання паливом була зруйнована, швидко розвернутися у бік Європи було логістично важко, тому країна зіткнулася з великим дефіцитом, результатом якого стало зростання цін.

До речі, голова фінансового комітету Данило Гетманцев взагалі вважає скасування акцизу та зменшення ставки ПДВ до 7% помилковим рішенням. За його словами, ринок із тіні не вийшов, а «нелегальні бочки виросли як гриби після дощу». Гетманцев не перший місяць говорить про те, що податкові послаблення відбилися лише на заробітку трейдерів, а не на цінах пального, і чимало експертів змушені погодитися з ним.

Аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ також говорить про те, що збільшення податків впливатиме виключно на заробіток трейдерів, а не на ціну на АЗС, оскільки її обмежує платоспроможність населення. За словами експерта, всі спроби знайти пряму залежність між податками та цінами на бензин – це своєрідна маніпуляція. Насправді прямої пропорційної залежності немає, оскільки в цьому випадку немає зв'язку між зростанням ціни та зниженням попиту. Тобто, якщо ціна на пальне зросте на 10%, це не призведе до того, що його купуватимуть на 10% менше.

Паливо – це специфічний за еластичністю товар, у якому зміна ціни не призводить до пропорційної зміни попиту, продовжує Кущ. Продавці палива завжди продають свій товар за максимально можливу ціну на ринку, і податки тут ні до чого. Якщо бензин купують за 50 грн за літр, вони продаватимуть за 50, якщо купуватимуть за 60 – значить, продадуть за 60. Паливники просто намацують точки, на яких вони мають максимальний прибуток.

Як подорожчає паливо

Як би там не було, але зараз, коли ринок збалансувався, а ціни на нафту впали, настав час підвищувати податки. Тим більше, що гостра потреба держави в грошах нікуди не поділася. Але можливі варіанти.

Наприклад, Сергій Куюн вже не раз пропонував залишити ПДВ низьким і збільшувати лише акцизи. Експерт пояснює, що підвищення податків може не дати очікуваного результату, оскільки чим вищі податки, тим більше бажання їх не сплачувати. А ПДВ – це взагалі «найкриміналізованіший податок, який робив дірку в десятки мільярдів». Акцизи ж легше збирати, і держава із цим завжди непогано справлялася.

На сьогодні податкові плани мають такий вигляд. ПДВ, як говорилося вище, зросте до 20%. Щодо акцизів, то вони з 1 липня складуть:

• на бензини – 213,5 євро за 1000 літрів (зараз 100 євро),
• на дизельне паливо – 139,5 євро за 1000 літрів (зараз 100 євро),
• на скраплений газ – 52 євро за 1000 літрів (зараз стільки ж).

Після повернення довоєнних ставок паливних податків ціни на заправках, зрозуміло, зростуть. Все збільшення витрат буде відшкодовано за рахунок кінцевого споживача та перенесено у роздрібну ціну. При цьому, швидше за все, подорожчання не буде одночасним і однаковим для всіх мереж АЗС, оскільки кожна з них має свою логістику та свою цінову політику.

На думку Сергія Куюна, ці заходи можуть додати дизелю 6 грн на літрі, а бензину – 10 грн.

Аналітик Данило Монін налаштований оптимістичніше, вважаючи, що ціни на АЗС в середньому можуть зрости приблизно на 5 грн. Але, продовжує експерт, оскільки нафта перебуває у трендовому падінні, не виключено, що падіння цін на нафту ще нижче зможе поступово компенсувати зростання ціни.

Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак вважає, що після повернення податків, якщо держава зацікавлена ​​у контролі за інфляційною динамікою, А-92 не перевищить 50 грн за літр, А-95 може повернутися до стелі цін 2022 року на рівні 51-52. гривень, приблизно за цією ж ціною торгуватиметься дизель. Тобто, каже експерт, хоча підвищення цін і відбудеться, оцінки далеко не песимістичні і нових максимумів вартості літра палива не буде.

Так само Олексій Кущ каже, що всі паливні бізнеси можна умовно розділити на бізнеси з високою маржою (це великі мережевики) та невисокою маржою (невеликі мережі). І основний наслідок повернення податків – це звільнення з ринку низькомаржинальних бізнесів. Великі мережі, що залишилися, напевно скористаються моментом, щоб домовитися і використовувати підвищення податків як привід до підвищення цін. Але їх зможуть підвищити максимум на 5 грн.

- Насправді вплив податків на ціну палива дуже обмежений - у всьому світі податки складають більше половини ціни палива, - каже Кущ. – Основними причинами подорожчання бензину та дизеля у нас є зростання світових цін на нафту, девальвація гривні та змова великих мереж. Але списуватимуть усе на підвищення податків.

Що буде з цінами

Зростання цін на пальне спричинить подорожчання інших товарів та послуг. Адже вартість нафтопродуктів закладена в собівартість абсолютно всього – від проїзду маршруткою до філіжанки кави в кафе.

– Паливо – це логістика, тобто його подорожчання буде закладено у всіх товарах, – зазначив Данило Монін у коментарі KP.UA. – Але, гадаю, основне підвищення цін все ж таки стосуватиметься продовольчих товарів. Причому очевидно, що найшвидше подорожчають продукти, які мають найнижчу ціну за кілограм, оскільки в них частка логістичних витрат найбільш істотна. Насамперед це хліб, борошно, крупи, макаронні вироби, цукор тощо.

З іншого боку, каже Монін, оскільки інфляція поступово знижується (зараз вона вже впала з 26,6 до 15,3 відсотка річних), то зростання продуктових цін може бути цим компенсовано, і інфляція найближчим часом просто утримуватиметься на рівні 15%.

– Логістичні витрати – це вагоме доповнення у ціноутворенні товарів та послуг, – погоджується Максим Орищак. – Тому можна чекати, що основні продукти харчування, серед яких овочі, фрукти, кури, яйця, підростуть на 11-15%. Все залежить від того, який шлях проходять товари до моменту доставки товару до кінцевого споживача. Але все ж таки більш відчутним зростання цін стане ближче до кінця року, коли виникне потреба в опаленні господарств, складів тощо, оскільки основні ризики все ж таки пов'язані з подачею електроенергії, а також можливими новими руйнуваннями інфраструктури. Попит на товари та послуги при цьому скорочуватиметься: більшість із тих, хто залишився в країні, житимуть на межі можливості.

На думку експерта, першими почнуть активно дорожчати овочі та фрукти. Тут підвищення податків ще більше посилить фактор зруйнованої інфраструктури багатої на врожаї Херсонської області. Ближче до осені дорожчатимуть яйця, молоко, м'ясо та риба. Помірно підніматимуться ціни на хлібобулочні вироби, солодощі, макарони, ковбаси, сири.

І Олексій Кущ зазначає, що зв'язок між подорожчанням палива та продуктів не є прямим, і зростання цін на паливо, скажімо, на 10%, не означає, що на ці ж 10% подорожчають картопля чи ковбаса. За словами експерта, у цінах різних товарів транспортна складова становить від 10% до 40%. Але транспортна складова – це не тільки ціна палива, а й зарплата співробітникам та інші витрати. З огляду на це можна говорити про те, що вплив цінників на АЗС на продуктові ціни ще менший. І при подорожчанні палива, скажімо, на 10% ціни можуть піднятися не більше ніж на 1-2%.