Йод пити не треба, це не другий Чорнобиль: що буде у разі підриву Запорізької АЕС

Захар Іванов, науковий співробітник відділу готовності та радіаційного моніторингу Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки, у коментарі Фактам ICTV розповів, що може статися у разі теракту на Запорізькій атомній електростанції.

За його словами, насправді це можуть знати лише терористи, які окупували АЕС.

Для нас важливо, щоб залишалася цілою гермооборонка (пасивна система безпеки) ядерних реакторів. Тоді легше та швидше можна буде стабілізувати енергоблок. Персонал станції також матиме змогу зменшити витік радіоактивних аерозолів у навколишнє середовище.

За словами Захара Іванова, витік аерозолів через гермооболонку все ж можливий, але це мізерно малі дози у порівнянні з тим, якби ця захисна система не працювала.

– Допоки гермооболонка буде ціла, хоча вона теж має певні межі можливостей, доти вона максимально виконуватиме свою функцію фізичного та технологічного бар’єру, – наголосив Захар Іванов.

Експерт зауважив, що енергоблоки ЗАЕС проєктувалися для мирного використання. Тоді передбачалися проєктні та позапроєктні аварії, а також шляхи їхньої ліквідації чи мінімізації. Але все ще передбачало, що надзвичайна ситуація станеться всередині енергоблоку, а не зовнішній теракт.

Захист енергоблоків ще на стадії проєктування не передбачав захисту від навмисного підриву вибухівкою.

Захар Іванов нагадав, що з вересня 2022 року ядерні реактори Запорізької АЕС перебувають здебільшого у “холодному зупині” – це означає, що не відбувається активного ядерного поділу.

– Зокрема йод-131, за який усі так переживають. Уже відбулося 35 періодів напіврозпаду йод-131. Тобто це мізерно мала кількість у порівнянні з тим, якби реактор працював на повну потужність, – заявив експерт з радіаційного моніторингу.

Навіть якщо буде якась аварія з витоком радіоактивних аерозолів назовні, то немає тієї необхідності бігти купувати та приймати препарати стабільного йоду – той самий калій йодид. Це можуть рекомендувати робити на дуже малій території, або взагалі не рекомендувати.

Ще однією потенційною небезпекою на території ЗАЕС є сухе сховище відпрацьованого ядерного палива. Захар Іванов наголошує, що паливо відпрацьоване, тому там не відбувається реакцій ділення. Тому у разі вибуху йодів у радіоактивній хмарі аерозолів не має бути.

Наслідком підриву сухого сховища може бути забруднення самого майданчика або десятки-сотні метрів території Запорізької АЕС. Тобто немає загрози для значних територій.

Якщо російські терористи підірвуть охолоджувальний ставок, то погіршиться безперервне охолодження активної зони реакторів. Постійно мають охолоджуватися: активна зона, басейни витримки відпрацьованого ядерного палива.

Є таке явище як залишкове енерговиділення. Навіть тоді, коли реактор зупинений, ядерне паливо продукує тепло, яке треба відбирати, щоб не було процесу плавлення, наприклад.

– Якщо не буде ставка охолодження – буде менше шляхів для подальшого охолодження реакторів. Звичайно є ще інші системи, але вони не в змозі повністю компенсувати ставок, – заявив експерт Захар Іванов.

Чи буде зона відчуження?

Те, що може статися на ЗАЕС не варто порівнювати із тим, що було на Чорнобильській АЕС. На Запорізькій станцій інший тип енергоблока – більш технологічний. Тобто інший тип потенційної аварії може статися.

За словами експерта з радіаційного моніторингу, у разі теракту на ЗАЕС не повинно бути настільки потужного парового вибуху, такого колосального розповсюдження радіоактивних аерозолів у навколишнє середовище. Через те, що реактори на ЗАЕС не працюють, тому не буде такого як на ЧАЕС у 1986 році.

Чи можуть бути забруднені десятки тисяч квадратних кілометрів території у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки поки не передбачають. Все може обмежитися навіть територією проммайданчика, або ще менше – все тому, що енергоблоки не працюють.

Роза вітрів Енергодару – куди може піти хмара радіоактивних аерозолів?

Впродовж року у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки проводили спостереження та розрахунки щодо негативного впливу на території Україні від можливої аварії на ЗАЕС.

За основу брали погодні умови. Так, наприклад, території міста Києва, Київської області, так само Вінниця та область рідко фігурували у розрахунках. Якісь радіонукліди могли залітати, але це надто мізерні дози.

Відповідно до рози вітрів, характерної для зони розташування ЗАЕС, найбільш вірогідними напрямками поширення потенційної хмари з радіоактивними аерозолями є західні – південно-західні території.

На діаграмі показано, скільки годин на рік вітер дме з певного напрямку, у літні місяці – найменша швидкість вітру.

Тобто гіпотетично можуть зазнати впливу певні населені пункти на територіях Херсонської, Запорізької та Дніпровської. Проте характер забруднення можна буде прогнозувати лише після вибуху та за певних метеоумов.

– Зараз ми не передбачаємо необхідності проведення контрзаходів на відстанях понад 100 м від енергоблока. Проте все залежить від події, яка може статись, – заявив Захар Іванов.