Йодопрофілактика без перегинів: коли, кому і скільки їсти, пити та мазати

Володимир Зеленський, ґрунтуючись на даних розвідки та СБУ, заявив, що Росія готує черговий терористичний акт. На цей раз - з викидом радіації на ЗАЕС . Подібні погрози від окупантів вже надходили щонайменше двічі (минулої весни й літа)  і щоразу викликають серед українців напад "йодної паніки" - від закупівлі препаратів йоду (зокрема, йодиду калію) до малювання йодних сіток на спинах.

Міністерство охорони здоров'я України вкотре попереджає, що не варто брати штурмом аптеки та затоварюватись препаратами йоду. Тому що йодид калію, по-перше, токсичний для організму, а по-друге, "наперед" – не діє. Тобто для профілактики його приймати не можна! Також МОЗ радить, що робити у разі радіаційної загрози
KP.UA, зі свого боку, розбиралася, навіщо нам таки може знадобитися йод і як його правильно використовувати. Засновано на рекомендаціях МОЗ, Державної інспекції ядерного регулювання та лікарів.

У чому ідея йодопрофілактики?

Головне її завдання – запобігти потраплянню радіоактивного йоду до щитовидної залози шляхом насичення її стабільним йодом. Що таке радіоактивний йод: це ізотоп, який є у радіоактивних викидах під час аварій на реакторах АЕС. Легко поширюючись вітром, він становить небезпеку для щитовидки, накопичуючись у ній і опромінюючи її.

Після аварії радіоактивний йод потрапляє до організму шляхом вдихання або разом із забрудненими харчовими продуктами. І якщо не вжити захисних заходів, "поганий" йод швидко поглинається щитовидною залозою, викликаючи важкі патології.

Для зменшення впливу радіоактивного йоду на щитовидку застосовується калій йодид, або стабільний йод. Прийом цього препарату в дозі 125 мг для дорослих блокує щитовидну залозу, не даючи «поганому" йоду накопичуватися в ній.

Коли і як приймати калій йодид?

Головна умова – офіційне сповіщення про загрозу викиду радіоактивного йоду у навколишнє середовище та необхідність профілактики. Тому ані заздалегідь, ані «про всяк випадок», ані багаторазово калій йодид не приймається. Тільки після офіційної відмашки, лише у рекомендованій дозі і лише одноразово. Безконтрольне застосування загрожує серйозними наслідками, особливо для дітей.

Як зазначають у МОЗ, оптимальний ефект йодної профілактики досягається при завчасному прийомі препарату за 6 та менше годин до появи радіоактивної хмари. Втім, і одночасно з його появою, і через 6 годин після нього прийом йодистого калію все ще має захисний ефект.

Дія починається через 5 хвилин після прийому таблетки, випитої натщесерце, і через півгодини, якщо вона прийнята на повний шлунок.

При нанесенні йодного розчину на шкіру захисна дія настає залежно від її особливостей – товщина епітелію, жирність, кількість пір. Найшвидше вбирається у дітей через тонку та нежирну шкіру.

Чому таке велике дозування?

Доза йоду в таблетках калію йодиду з рекомендованим дозуванням 125 мг перевищує максимально допустиму у звичайному житті майже в сто разів. Це потрібно для того самого тимчасового блокування щитовидної залози, що не дозволяє накопичуватися в ній радіоактивному йоду. Одноразове застосування цієї страхітливої дози може відбитися на здоров'ї згодом, особливо при наявних проблемах із щитовидкою. Але іншого способу захистити її поки що не придумали. До речі, раніше рекомендована доза у разі аварії була вдвічі вищою – 250 мг.

Хто приймає рішення про проведення йодної профілактики та відповідає за неї?

На основі прогнозу радіаційної обстановки та інформації, наданої представниками АЕС, МОЗ та ДСНС України, рішення ухвалюють місцеві органи виконавчої влади. Щойно воно прийняте – негайно інформується населення. Що повинні знати люди: як поводитися при радіаційній аварії, де отримати йодистий калій, коли і як його приймати, щоб уникнути передозування та отруєння. Інформація розповсюджується через усі доступні засоби масової інформації. А далі – відповідальність кожного.

Де можна одержати йодистий калій?

Як повідомляє пресслужба МОЗ, держава закупила необхідну кількість препарату, виходячи з розрахунків чисельності населення кожного регіону. У разі аварії нам обіцяють оперативно визначити пункти його видачі та сповістити всіх, щоб можна було обрати найближчий до свого будинку.

Щоправда, якщо аварія вже трапилася, залишати місце укриття категорично заборонено, і в такому разі залишається лише сидіти та чекати на розпорядження місцевої влади.

Серед засобів забезпечення населення йодистим калієм можливі і роздача препарату спеціальними бригадами, і доставка до будинків і квартир, і безкоштовне отримання ліків в аптеках.

Яке дозування для різних вікових груп?

Новонароджені до 1 місяця: 16 мг йодиду калію в таблетках, одноразово.

Діти від 1 місяця до 3 років: 32 мг калію йодиду у таблетках, або зовнішнє застосування – 10 крапель 5-процентного розчину йоду, або 5 крапель розчину Люголю на шкіру передпліччя чи гомілки один раз на добу. Дозволяється повторний прийом таблетки через 24 години або на шкіру через дві доби за умови збереження ризику потрапляння радіоактивного йоду.

Діти віком від 3 до 12 років: 62,4 мг калію йодиду у таблетках, або зовнішнє застосування – 20-22 краплі 5-процентного розчину йоду, або 10 крапель розчину Люголю на шкіру передпліччя або гомілки один раз на добу. Дозволяється повторна доза один раз на добу протягом п'яти днів.

Підлітки від 12 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та жінки, що годують: 125 мг калію йодиду в таблетках, або зовнішнє застосування - 40-44 краплі 5-процентного розчину йоду, або 20 крапель розчину Люголя нанести на шкіру передпліччя або гомілки один раз на добу. При цьому підліткам віком від 12 років та дорослим до 40 років дозволяються повторні дози один раз на добу протягом п'яти днів. А ось вагітним і жінкам, що годують, рекомендована разова профілактика.

Дорослі віком від 40 років: калій йодид у дозуванні 125 мг застосовується для цієї групи лише за рівні радіації, які можуть викликати конкретні негативні ефекти. З віком щитовидна залоза починає працювати не так активно і не поглинає йоду. Ризик раку щитовидної залози знижується, і ризик побічних ефектів від застосування йоду значно перекриває його. Тому йодна профілактика після 40 років не рекомендована.

Як поділити таблетку, щоб дати потрібну дозу дитині?

Таблетки калію йодиду мають дозу 250 мг, і маленьким дітям, яким рекомендовано, наприклад, 32 мг, доведеться відокремлювати необхідну дозу. Лікар-анестезіолог Іван Черненко пропонує скористатися простим методом: ½ таблетки помістити в невеликий посуд і потовкти ложкою до порошку, не залишаючи великих грудок. Додати 4 чайні ложки (або 20 мл) води та ретельно розмішати до повного розчинення порошку. Потім додати у цей розчин ще 4 чайні ложки молока, фруктового соку або сиропу. В одній чайній ложці готової суміші буде міститись близько 16 мг калію йодиду. Щоб бути зовсім точними, воду і сік можна додавати не чайними ложками, а шприцом на 20 мл.

Кому не потрібно приймати йод для профілактики?

Відносними протипоказаннями до застосування препаратів стабільного йоду є:

• захворювання щитовидної залози у минулому і наразі;
• підвищена чутливість до йоду;
• герпетиформний дерматит;
• гіпокомплементарний васкуліт;
• вроджена міотонія;
• наявність, у тому числі в анамнезі, захворювань щитовидної залози, зокрема гіпертиреозу;
• фурункульоз;
• токсична аденома;
• геморагічний діатез;
• кропив'янка;
• туберкульоз легень;
• нефрит, нефроз;
• піодермія.

У разі найменших сумнівів, особливо за наявності проблем із щитовидкою, найкраще проконсультуватися заздалегідь зі своїм сімейним лікарем.

Що робити людям без щитовидки?

Таким пацієнтам робити профілактику просто нема чому. Сам по собі йод – це не захист від радіації, а захист здорової щитовидної залози. Якщо її видалено і пацієнт приймає препарати для корекції гіпотеріозу, приймати йод не потрібно.

Чи підходить для профілактики йодомарин?

Якщо калій йодид наразі не так просто знайти в аптеці, то йодомарину - скільки хочеш. Проблема лише в тому, що покупці неуважно читають, у яких одиницях ваги випускається препарат. І оскільки в одній таблетці йодомарину міститься 200 мкг калію йодиду, а для профілактики у разі аварії необхідно 125 мг, то йодомарину потрібно з'їсти цілий мішок, щоб отримати потрібну дозу. Не забуваємо: 1 мг = 1000 мкг, уважно дивимося на одиницю ваги препарату та розуміємо, що у всіх «йодних» таблетках вміст кальцію йодиду мізерний і не підходить для термінового захисту від радіації.

Чи можна приймати спиртовий розчин йоду або розчин Люголю, якщо таблеток йодиду калію немає?

Хоча інструкції МОЗ у крайньому випадку дозволяють використовувати ці препарати, лікарі називають їх дуже поганим альтернативним варіантом. За умови надзвичайної ситуації та відсутності калію йодиду в таблетках застосовуються наступним чином:

Спиртовий розчин йоду: для дітей віком від 12 років та дорослих – 1мл 5% розчину на ½ склянки води.

Для дітей від 5 до 12 років: 5% розчин по 20-22 краплі один раз на день або по 10-11 крапель двічі на день. Розчин йоду розводиться в 1/2 склянки молока чи води.

Для дітей віком від 2 до 5 років: використовується 20-22 краплі 2,5% розчину, які наносяться на тампон. На передпліччях та гомілках проводяться смуги. Дітям до 2 років можна використовувати лише 10-11 крапель.

Розчин Люголя, який містить 5% йоду та 10% йодиду калію: для дітей віком від 12 років та дорослих – 1 мл розчину на ½ склянки молока або води.

Для дітей від 5 до 12 років: по 10-11 крапель один раз на день або по 5-6 крапель двічі на день, розведені у ½ склянки молока чи води.

Однак лікарі попереджають про високий ризик, аж до анафілактичного шоку, алергії на йод у дітей. І рекомендують все ж таки зовнішнє, а не внутрішнє застосування спиртової настойки йоду і Люголя. При дотриманні потрібної дози ефективність шкірного застосування відповідає разовій дозі таблетки йодиду калію. А ось застосування внутрішньо загрожує опіками слизової оболонки та отруєнням.

Чи можливі побічні ефекти від блокування щитовидки?

При прийомі великої дози стабільного йоду ймовірність розвитку різного роду «побочок» існує і залежить від ряду факторів, починаючи від хвороб щитовидки і закінчуючи віком і вмістом йоду в раціоні.

Серед них зустрічається сіалоденіт – запалення слинних залоз, шлунково-кишкові розлади, алергічні реакції та висипання, підвищення концентрації гормонів щитовидної залози, зоб.