Рік кандидатства: Україна реформується, але чи готовий до розширення й змін сам ЄС

Чи наблизилась Україна до Євросоюзу, які перешкоди долає на шляху євроінтеграції та чи готовий ЄС до нової хвилі розширення – читайте в матеріалі кореспондентки 24 Каналу з Брюсселю.

Чи наблизилась Україна до Євросоюзу

Усна оцінка від Єврокомісії показала, що Україна дійсно працює над імплементацією необхідних реформ, аби розпочати переговори про вступ. Зокрема, 2 з 7 рекомендацій Київ вже виконав та робить прогрес і щодо інших рекомендацій.

Вчора, 22 червня, під час презентації проміжного звіту по Україні єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї відзначив реформацію ключових органів судової влади та прийняття закону у сфері медіа. Проте, Києву рекомендують і далі боротися із корупцією, відмиванням грошей, деолігархізацією та працювати над питанням національних меншин.

Аналітикиня Центру європейської політики Аманда Пол вважає, що Україна вже подолала великий шлях з моменту отримання статусу країни-кандидата. Проте реформація дається нелегко, зокрема, через війну.

"Вони пройшли довгий шлях з точки зору виконання семи рекомендацій, які були визначені Єврокомісією. Я маю на увазі, наприклад, судову реформу, закон про олігархізацію та закон про меншини. Отже, у багатьох сферах досягнуто значного прогресу, але є ще кроки, які необхідно зробити. І в них ще є час, щоб це зробити", – розповіла Аманда Пол у коментарі 24 Каналу.

Депутат Європарламенту від групи ЄНП Девід Макалістер зазначив, що торішні зусилля українського уряду щодо швидкого впровадження реформ, особливо умовах війни, вразили.

Хоробрі жінки та чоловіки України заслуговують на реальні перспективи. Європейський парламент наполягає на реалізації дорожньої карти, яка показує Україні шлях до якнайшвидшого вступу до Єдиного європейського ринку,
– прокоментував шлях до реформ євродепутат.

За рік кандидатства Україна почала інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС та галузеву інтеграцію. У квітні Рада ЄС дала "зелене світло" приєднанню України до вільного роумінгу в ЄС. За словами очільника місії України при ЄС Всеволода Ченцова, саме роумінговий сектор стане "пілотним" з поширення на Україну режиму внутрішнього ринку.

"У майбутньому ми зможемо використати наш позитивний досвід співпраці у сфері роумінгу як юридичну модель для поширення режиму внутрішнього ринку ЄС на інші ключові сектори української економіки – митницю, промисловість, аграрний сектор, енергетику, транспорт, фінансову сферу тощо", – розповів 24 Каналу посол України при ЄС.

Чому процес вступу України до ЄС не буде швидким

В Євросоюзі вже є політичний консенсус, що Україна повинна стати членом європейської родини. На фоні повномасштабної війни рівень підтримки ідеї безпрецедентно зріс. Найбільші зміни у відносинах між ЄС та Україною відбулися саме після 24 лютого 2022 року. Так вважає заступник голови Комітету закордонних справ у Європарламенті Урмас Пает.

"До цього часу в ЄС все ще існувало дуже багато наївних підходів до Росії. Після початку вторгнення багато політиків змінили свою думку про Росію і почали повністю підтримувати Україну", – розповів естонський євродепутат від групи Renew Europe Урмас Пает.

Молдова та Україна у короткий термін, а саме за 4 місяці після подачі заявки на вступ до ЄС, отримали статус держав-кандидатів. Євродепутат від групи ЄНП Девід Макалістер вважає, що це політичний знак для обох країн.

"Це був історичний момент і чіткий політичний сигнал. Обидві країни безповоротно обрали європейський шлях і мають беззаперечну європейську перспективу", – пояснив голова Комітету закордонних справ Європарламенту.

За день до річниці перебування України в статусі держави-кандидата, Єврокомісія представила нам проміжну оцінку. Разом із боротьбою за незалежність Київ має виконувати необхідні реформи задля початку переговорів про вступ. У Києві вірять, що переговори можуть початись в кінці 2023 року. Дійсно, після отримання річного звіту щодо успіхів у процесі реформ у жовтні цього року, держави-члени ЄС будуть ухвалювати наступні кроки щодо членства України та Молдови. Зокрема, у разі виконання необхідних рекомендацій у грудні лідери Євросоюзу можуть розпочати переговори про вступ.

Високопосадовець ЄС на умовах анонімності розповів нам, що Києву ще варто що пройти чималий шлях, перш ніж у Брюсселі ухвалять остаточне рішення щодо переходу до наступних етапів наближення до Європейського Союзу.

Я думаю, що є загальне розуміння того, що остаточні рішення щодо цього можуть бути прийняті не раніше осені,
– сказав він.

Заступник голови Комітету закордонних справ в Європарламенті Урмас Пает розповів, що на пленарному засіданні минулого тижня в Страсбурзі євродепутати закликали НАТО запросити Україну приєднатися до альянсу. Європарламентарі також висловили сподівання, що переговори про вступ України до ЄС можуть розпочатися вже цього року.

У коментарі 24 Каналу очільник комітету закордонних справ в Європарламенті Девід Макалістер зазначив, що Європарламент закликає розпочати переговори про вступ до того, як ЄС стане більш зануреним у себе через наближення європейських виборів та підготовку до обрання нової Комісії у 2024 році. Проте, це залежатиме від результатів річної оцінки Єврокомісії.

Аналітикиня Центру європейської політики Аманда Пол вважає, що ЄС має великий імпульс, аби зробити наступний крок – розпочати переговори про вступ.

"У цьому питанні є досить велика єдність, чого не було до повномасштабної війни. Тобто в Євросоюзі не було спільної позиції щодо можливого членства України", – сказала експертка.

Якщо переговори про вступ розпочати реально, то сам процес вступу не зможе бути швидким і до цього треба готуватися. Під час надання усної оцінки, єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї заявив, що набуття членства займає досить багато часу, оскільки це вимагає референдуму, парламентської ратифікації та укладення договору.

Водночас Євродепутат від групи Renew Europe Урмас Пает вважає, що під час євроінтеграції психологічний виклик стане одним із найскладніших моментів для України. Він закликає український народ та уряд залишатися реалістами щодо часових рамок вступу.

Я родом з Естонії з населенням 1,3 мільйона осіб. Нам знадобилися роки наполегливої праці, щоб приєднатися до ЄС і НАТО. З такою великою країною, як Україна, навіть за цих складних і безпрецедентних обставин, членство не станеться за одну ніч. У цьому сенсі для лідерів ЄС і України вкрай важливо давати чіткі та реалістичні сигнали громадськості, щоб люди не втомилися і не розчарувалися під час процесу. Водночас дуже важливо використати цей імпульс для того, щоб все відбулося якомога швидше,
– пояснив європарламентар.

Реформи потрібні не лише Україні

Питання розширення ЄС дійсно зайняло ключову позицію на порядку денному у Брюсселі. Проте, окрім країн-кандидатів "домашнє завдання" має виконати й сам Євросоюз. Наразі 27 держав є членами Європейського Союзу і спільні рішення приймати стає все складніше. Через це країни Західної Європи закликають провести необхідні інституційні реформи до вступу нових держав. Зокрема, це стосується переходу від одноголосного голосування до голосування кваліфікованою більшістю у спільній зовнішній політиці та політиці безпеки ЄС. Цю ідею вже підтримали Франція, Німеччина, Бельгія та інші держави.

Як пише Politico, якщо Україна стане членом ЄС завтра, то Київ отримає власного єврокомісара, 52 – 59 місць у Європарламенті та 9% голосів у Раді ЄС. Проте у разі відсутності реформ і приєднанні України Європарламенту доведеться скасувати ліміт у 751 європарламентаря. В іншому випадку деяким країнам доведеться відмовлятися від своїх місць у ЄП, аби до законодавчого процесу зміг доєднатися Київ. Не менш важливим є те, що без реформації й так нелегкий процес прийняття рішення може стати ще більш громіздким.

Аналітикиня Центру європейської політики Аманда Пол розповіла 24 Каналу, що нова хвиля розширення буде комплексною. Приєднатися до ЄС хочуть Україна, Молдова, Західні Балкани й потенційно Грузія, тому Євросоюз вже мав би розпочати розмови щодо реформування. Однак, не всі країни підтримують цю ідею.

Є певний опір всередині ЄС, тому що, знаєте, це досить чутливі питання, я маю на увазі, що коли йдеться про перехід від одностайного голосування до голосування кваліфікованою більшістю. Є певні побоювання з боку деяких країн-членів, що речі, які є важливими для них, будуть просто відсунуті на другий план, якщо вони не матимуть права вето,
– розповіла експертка.

За словами аналітикині, жодна країна в ЄС не хоче втрачати гроші, тому дискусії щодо реформування будуть важкими. Керівник делегації в Комітеті парламентської асоціації Україна – ЄС у Європарламенті Вітольд Ващиковський додав у коментарі 24 Каналу, що не всі країни схвалюють фундаментальні зміни, зокрема й Польща.

"Таким чином ми поставимо під загрозу наші національні інтереси в угоду інтересам деяких країн, які не приймають нашу чутливість у цій сфері. Це, звичайно, несправедливо, тому що і Німеччина, і Франція намагаються використати російську агресію проти України, щоб реалізувати свій власний порядок денний у сфері безпеки та створити гегемонію в Європі. Вони роблять це коштом деяких країн, таких як Польща", – сказав європарламентар.

Очевидно, що за відсутності політичного консенсусу щодо реформації блоку, цей процес буде затяжним та доволі складним. Експертка з міжнародної торгівлі Світлана Таран вважає, що спочатку необхідно розпочати перемовини про вступ України до Євросоюзу, а потім починати реформування блоку. Справді, аби перемовини про вступ України розпочалися, кожна держава-член повинна віддати за це свій голос. У разі створення умови реформування ЄС перед розширенням, розпочати переговори про вступ може бути складніше.

Треба обережний підхід, спочатку – відкрити перемовини. Звичайно, для нас було б краще, щоб ЄС почав це робити якнайшвидше після виборів. І головне, щоб Україну також долучали до розробки нової внутрішньої політики ЄС з урахуванням інтересів як і України, так й інших 27 держав-членів. Тут потрібно буде шукати якісь компромісні рішення,
– каже Світлана Таран.

Іншою сферою, де ЄС та Україна можуть зіткнутися з проблемами, є Спільна аграрна політика Євросоюзу. Як ми писали раніше, це одна із найголовніших сфер діяльності ЄС, на яку виділяється 40% європейського бюджету. За даними Politico, у разі негайного вступу України до ЄС, Київ би отримав найбільшу частку грошей від Спільної аграрної політики в розмірі 386 мільярдів євро, яка винагороджує країни відповідно до їхньої сільськогосподарської площі. Блокування імпорту українського зерна сусідніми державами лише підсвітило необхідність реформ у разі приєднання найбільшої за площиною країни в Європі та світової житниці.

Польський депутат Європарламенту Вітольд Ващиковський зазначив, що Євросоюз може ввести квоти для європейських фермерів і дати час іншим сільським господарствам ЄС пристосуватися до цієї конкуренції з Україною. Крім того, він вважає, що після вступу Україна може не мати певний час доступу до різних секторів економіки. Це буде потрібно, аби ЄС без реформ пристосувався до наявності нових членів.

Директорка Інституту європейської політики відкритого суспільства Хізер Граббе розповіла 24 Каналу, що реформування Спільної аграрної політики ЄС є дійсно важливим етапом підготовки для вступу України.

Небезпека полягає в тому, що ті фермери, хто зараз найбільше виграє від Спільної аграрної політики, в тому числі в Польщі та Франції, по суті намагатимуться утримати українських фермерів від ринку,
– пояснила експертка.

Проте, за словами Граббе, реформування САП було б вигідне і самій Україні, оскільки зараз ЄС надає перевагу індустріалізованому, механізованому та централізованому землеробству, яке насправді не є головною перевагою українського аграрного сектора.

Зі свого боку Київ розуміє, що на шляху до членства є багато викликів. Проте, необхідні реформи самого Євросоюзу можуть відбутися за наявності бажання.

"Ми свідомі того, що в контексті переговорного процесу щодо членства буде багато викликів, як щодо реформування в умовах війни та необхідності відновлення країни, так і в контексті можливої "перебудови" самого ЄС, в умовах нової хвилі розширення (як приклад, внесення змін до процесу ухвалення рішень, перегляд окремих політик). Але, як кажуть, було б бажання, а можливість знайдеться", – наголосив Всеволод Ченцов.

Очевидно те, що фундаментальні зміни очікують не лише на Україну, а й на Європейський Союз. Найбільша хвиля розширення відбувалась у 2004 році, коли до європейського блоку увійшли держави Центральної та Східної Європи. Тепер, через 20 років, 27 держав-членів мають вирішити, чи готові вони до змін, аби клуб європейських родин збільшився.