Очільниця уряду Естонії Кая Каллас вважається однією із можливих кандидатів на посаду генерального секретаря Організації Північноатлантичного договору (НАТО).
Сама Каллас вважає своє призначення на посаду генсека “дуже малоймовірним”
Зокрема, серед причин неможливості свого призначення політик назвала свою відкриту позицію щодо недостатності витрат на оборону членами НАТО, а також те, що вона “представляє східний фланг”.
Що відомо про Каю Каллас?
Кая Каллас народилася у 1977 році у Таллінні. Вона закінчила юридичний факультет Тартуського університету у 1999 році та здобула ступінь бакалавра права.
Мати Каллас разом зі своєю матір’ю та бабусею у шестимісячному віці у вагоні для худоби була депортована до Сибіру і жила там, аж поки їй не виповнилося 10 років. Дід Каллас – Едуард Алвер – був одним із засновників Естонської Республіки 24 лютого 1918 року та перший начальник поліції Естонії з 1918 по 24 травня 1919 року.
У 2011 році її будо обрано до Рійгікогу – національного парламенту Естонії. Через три роки вона балотувалася та була обрана до Європейського парламенту.
У Європарламенті Каллас перебувала в Альянсі лібералів і демократів. Вона відзначилася як послідовна прихильниця енергетичної співпраці в межах ЄС. Під час роботи у Європарламенті працювала над поглибленням співпраці між ЄС та Україною та мала позицію заступниці голови міжпарламентської делегації Україна – ЄС.
За два перших роки роботи у 2016 році Каллас увійшла до 30 найвпливовіших депутатів Європарламенту за версією Politico. А ще за рік, згідно оцінок організації VoteWatch, мала шосту позицію серед найбільш впливових євродепутатів у сфері цифрових технологій і телекомунікацій.
У 2017 році вона оголосила про те, що планує повернутися до естонської політики. Після повернення до Естонії Каллас була серед “яструбів” естонського політикуму, які вимагали від Газпрому компенсацій за штучно завищені з політичних мотивів ціни на газ.
У 2019 році Партія реформ під керівництвом Каллас виграла вибори, набравши близько 29% голосів та обійшовши Центристську партію на 6%.
У 2021 році після відставки Юрі Ратаса з посади прем’єр-міністра, Каллас сформувала очолюваний реформістами коаліційний уряд з Центристською партією та стала першою жінкою – прем’єр-міністром в історії Естонії.
Ставлення Каллас до війни в Україні
Естонія стала першою країною, яка визнала дії Росії в Україні геноцидом. У співвідношенні до ВВП ця невелика країна виділила найбільше коштів на допомогу України. У квітні ця допомога вже сягнула понад 1%. Також Естонія розпочала відновлення України.
Кая Каллас наголошувала, що повномасштабне вторгнення в Україну – не лише війна Путіна.
– Російський народ також відповідальний, поки територіальна експансія вважається чеснотою в Росії, а втрата людських життів – лише побічним продуктом, російська агресія рано чи пізно повернеться – і в Європі не буде тривалого миру, – заявляла Каллас у своєму виступі на Копенгагенському саміті у травні 2023 року.
Під час свого візиту до України у квітні вона висловлювала надію, шо держави ЄС виконають своє зобов’язання щодо
Тоді ж вона заявила, що “задля миру в Європі нам потрібна Україна у Євросоюзі та в НАТО”. А Україна й Естонія підписали
Ця декларація, зокрема зафіксувала, підтримку української формули миру, запропонованої Володимиром Зеленським, готовність до співпраці для притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини, зокрема й шляхом створення спеціального міжнародного трибуналу, а також підтримку Естонією членства України в Євросоюзі.