"Ваш рахунок заарештовано". Як парламент збирається покращити стягнення боргів

Згідно з пояснювальною запискою, проєкт закону №9363 від 07.06.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження" покликаний осучаснити власне механізм провадження. Ініціатор цих змін — уряд.

"Заходи примусового виконання рішень, що існують, зокрема щодо звернення стягнення на майно є застарілими та потребують осучаснення шляхом цифровізації та оптимізації процесів звернення стягнення на майно боржника. Крім того, удосконалення потребує функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження та наявний механізм автоматизованого арешту коштів боржників", — зазначено у пояснювальній записці до документа.

Отже, законопроєктом №9363 пропонується:

• розширити функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП),
• запровадити автоматизовану взаємодію між Єдиним реєстром боржників (як складової АСВП) та іншими реєстрами;
• удосконалити порядок звернення стягнення на кошти боржників на рахунках у банках, інших фінансових установах;
• запровадити автоматизовану взаємодію АСВП з системою депозитарного обліку цінних паперів.

Які борги накопичили українці*

*дані Опендатабот станом на травень 2023 року.

До речі, відповідно до інформації Опендатабот, від початку великої війни кількість заборгованостей у Єдиному реєстрі боржників зросла на 615 тисяч або на 8%. І зараз чисельність боргів перетнула межу 8 млн, тоді як у лютому 2022-го їх нараховувалося 7,44 млн 24,6% усіх боргів українців складає стягнення коштів на користь держави.

Важка справа. Як зараз виконавці перевіряють доходи та майно боржника

Державні та приватні виконавці під час виконання судових рішень перевіряють офіційні джерела доходу боржників, наявність цінних паперів, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, банківських рахунків, рухомого та нерухомого майна, а у разі виявлення — арештовують, описують та реалізують, розповідає Ірина Гутнік, юристка практики вирішення спорів юридичної компанії Arzinger.

Виконавці отримують інформацію про активи боржника у такий спосіб:

• автоматизовано – через АСВП;
• в ручному режимі – шляхом направлення запитів в електронному чи паперовому вигляді.

Так, через АСВП виконавець отримує інформацію від Державної податкової служби, деяких банків про наявність рахунків, коштів на таких рахунках, дебіторки боржника. Через цю систему виконавець також направляє постанови про арешт коштів банкам, які у разі виявлення рахунків мають виконати арешт у межах стягуваної суми. Також виконавці мають безпосередній доступ до реєстру нерухомого майна, реєстру обтяжень рухомого майна (наприклад, заставою). Дані про наявність автомобіля та агротехніки вони отримують через запити до МВС, Держпродспоживслужби, а про об’єкти інтелектуальної власності, цінні папери, інше майно — з публічно доступних ресурсів (Smida тощо).

Однак на практиці виконавці не бачать усієї ситуації щодо рахунків у банках, адже сьогодні менше десяти підключених до АСВП та взаємодіють з виконавцями, зазначає Ірина Гутнік. Разом з тим, навіть за наявності коштів на рахунку немає можливості автоматично списати їх для виконання рішення у межах виконавчого провадження.

Важливо Погана репутація. Як борг за електроенергію вплине на кредитну історію та що з цим робити

"Виконавці часто стикаються з тим, що податкова реагує надто повільно, і відповідь можна отримати за день-два, а то й більше, чого, часто, буває достатньо, щоб вивести активи", — каже юристка.

Крім того, щодо нерухомості, яка зареєстрована ще до 2013 року, виконавцям доводиться в кожному окремому випадку звертатися в БТІ, що ускладнює процес.

Проєкт закону пропонує автоматизувати взаємодію виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей. При цьому підключення банків, інших фінансових установ до інформаційної взаємодії (автоматизованого арешту коштів) буде обов'язковим. Це, з одного боку, спростить роботу виконавців, з іншого — посилить контроль за коштами боржника, зокрема, в банках.

На практиці виконавці стикаються з тим, що стягнути депозити складно чи майже неможливо. Адже банки вказують, що не бачать підстав для розірвання депозитних договорів, а "добросовісні" боржники продовжують дію таких депозитів, каже Ірина Гутнік.

"Після прийняття закону банківські установи на вимогу виконавця (державного чи приватного) повинні не продовжувати з боржником депозитні договори та сповіщати виконавців про суму депозиту, а після закінчення договору депозиту — накладати арешт на кошти у рахунок погашення боргу", — каже Максим Боярчуков, керівний партнер юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери".

За його словами, банки перераховуватимуть кошти на рахунок виконавця у сумі, зазначеній у платіжній інструкції на примусове списання коштів, а залишок, за наявності, повертатимуть боржнику.

Таке нововведення порушує банківську таємницю, каже Ігор Лавріненко, радник, адвокат юридичної фірми TOTUM.

Важливо Ваші рахунки розкрито: податкова невдовзі отримає доступ до банківських рахунків українців

"Свого роду наявна система "банківської таємниці" буде істотно звужена у цій ситуації, оскільки банк/фінансова установа просто зобов’язані будуть повідомляти виконавців про наявні відкриті рахунки, і, відповідно, наявність порушення указаного обов’язку може слугувати доволі невигідними для банку наслідками зі сторони того ж НБУ", — зазначив він.

Блокування продажу авто та квартири: проєкт передбачає заборону на відчуження майна

Аби запобігти спробам боржника вивести активи (продати своє майно та сховати кошти), документ пропонує автоматизувати взаємодію Державного реєстру боржників з іншими реєстрами. Якщо відомості про власника автомобіля, який хоче продати його, є в Єдиному реєстрі боржників, то органи МВС зобов’язані повідомити про це приватного/державного виконавця та відмовити у проведенні такої переєстрації.

За словами Лавріненка, у такому разі вчинення дій щодо розпорядження своїм майном (відчуження, застава/іпотека тощо) за допомогою органів нотаріату буде заблоковано. Понад тим, якщо все-таки якимось чином вдасться укласти відповідний нотаріальний договір (інший правочин) щодо розпорядження нерухомим майном, то він не матиме жодної юридичної сили,

Разом з тим, законопроєкт передбачає випадки, коли власникам авто — боржникам у реєстраційній дії (перереєстрації, знятті з обліку) не відмовлять.

До таких випадків відносяться:

• перереєстрація не передбачає відчуження ТЗ;
• відбувається придбання чи отримання ТЗ в рахунок погашення боргу;
• придбання авто відбувається за договором купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження;
• це безоплатна передача конфіскованого ТЗ.

"Громадяни, сплатіть борги": наслідки для громадян неминучі

Серед очікуваних наслідків ухвалення документа позитивним є запровадження автоматизації виключення відомостей про особу з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з її майна та коштів, каже Максим Боярчуков. Тобто у разі надходження на відповідний рахунок виконавчої служби чи приватного виконавця коштів, достатніх для погашення заборгованості, відбувається автоматичне виключення особи. Відтак боржник, який належним чином виконав судове рішення та сплатив заборгованість, не повинен буде чекати на зняття арешту з рахунків та майна, пояснив він.

Важливо Масове блокування рахунків. Які обмеження загрожують мільйонам клієнтів банків України

Юристи кажуть, ухвалення ініціативи також прискорить виконання виконавчих проваджень, а уникнути стягнення заборгованості буде важче.

"Маємо надію, що законопроєкт після його прийняття виконуватиме основну його місію, а саме — слугуватиме боротьбі з корупцією та відновленню довіри до держави в особі органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень", — зазначив Максим Боярчуков.

Ірина Гутнік звертає увагу на те, що положення законопроєкту не закріплюють механізмів автоматизації процесів у виконавчому провадженні — вони ще мають бути розроблені профільними міністерствами.

"Оскільки законопроєкт передбачає розробку низки підзаконних актів щодо автоматизації процесу, то ми не виключаємо, що з запуском певних процесів виникатимуть певні баги, наприклад, помилкове накладення арешту на всі кошти, накладення арешту на авто, що вже належить іншій особі, затримки у знятті арештів після закінчення виконавчого провадження", — попередила Ірина Гутнік.

Фокус слідкуватиме за процесом розгляду законопроєкту №9363 у парламенті та повідомлятиме усі пов'язані з ним новини.