Вони тероризують нас ночами: бомбардувальник Ту-22М3 та винищувач МіГ-31К

«Росія підняла в небо стратегічні бомбардувальники - з такого аеродрому злетіли літаки Ту-22М3, які можуть нести крилаті ракети Х-22, і МіГ-31К, що мають на борту аеробалістичні ракети Х-47 "Кинжал", - такі повідомлення щоночі можуть читати українці у телеграм-каналах. Проблема в тому, що самі ці літаки не заходять до нашого повітряного простору, тобто не перебувають у радіусі дії нашої ППО, і тому наші винищувачі не можуть їх дістати.

KP.UA з'ясовувала, що це за «літаки-вбивці», які майже щоночі тероризують Україну.

Ту-22М може нести мегатонні боєголовки

Ту-22М – це радянський дальній надзвуковий бомбардувальник-ракетоносець із геометрією крила, що змінюється. Призначений для ураження морських та наземних цілей крилатими ракетами, авіаційними бомбами, у тому числі з ядерними боєголовками.

Це розробка КБ Туполєва, і цей літак виготовлявся на Казанському авіаційному заводі імені Горбунова. В експлуатації з 1974 року і досі. Перший політ Ту-22М3 здійснив у 1977 році, а з 1978-го запущений у серійне виробництво, яке було припинено у 1993 році.

Основне озброєння бомбардувальника – протикорабельна гіперзвукова крилата ракета Х-22Н із полегшеною фугасно-кумулятивною боєголовкою, здатною зробити пробоїну в кораблі в 22 кв. м та глибиною до 12 м, а також ракета Х-22ПСІ з мегатонною боєголовкою та дальністю пуску майже 500 км. Також він може нести бомби, що вільно падають, один залп яких здатний накрити площу, як 35 футбольних полів. Ту-22М3 може з 10-кілометрової висоти вразити одиночною бомбою малу споруду. У 2018 році РФ створила модернізовану версію цього літака - Ту-22М3М, розширивши його бойовий потенціал.

Росія використала бомбардувальники Ту-22М3 у Сирії, Афганістані, Чечні, Грузії, а тепер і у війні проти України. У війні проти Грузії група російських Ту-22М3 завдавала прицільних авіаударів по складах боєприпасів грузинської армії, а також бомбила аеродроми. Після того як грузинські ППО в перший же день збили один літак Ту-22М3, Росія не використовувала їх аж до кінця війни.

До речі, після розпаду СРСР Україна також отримала частину цих бомбардувальників – 22 літаки Ту-22М2 та 60 штук Ту-22М3. Але до 2003 року 19 із них передали Росії, чотири зараз у музеях, а решту утилізували.

ТТХ літака Ту-22М3:

екіпаж бомбардувальника – 4 особи;
довжина літака – 41,46 м, а розмах крил – до 34,28 м;
бомбардувальник може піднятися в атмосферу з максимальною вагою до 120 000 кг;
максимальна швидкість – 2300 км/год;
практична стеля – 13 300 км;
максимальне бойове навантаження – 24 000 кг, у тому числі 3 ракети Х-22;
розмах крил – від 23,3 м до 34,28 м;
силова установка – два двигуни НК-25.

Винищувач МіГ-31К з

МіГ-31К – єдиний у Росії носій «Кинджалів»

МіГ-31К – це модифікація російського винищувача МіГ-31 з можливістю використання гіперзвукової ракети «Кинжал». Його найбільша небезпека є саме у можливості запуску цих ракет, які протиповітряні сили ЗСУ не могли збивати до появи американського ЗРК Patriot в Україні. Такі літаки - поки що єдиний носій «Кинджалів» на озброєнні армії РФ.

МіГ-31 розроблено у 1970-х роках окремим конструкторським бюро №155. Його створення було відповіддю на американську військову програму стратегічних крилатих ракет. Перед конструкторами стояло завдання створити літак, здатний виконувати бойові завдання в автономному режимі без підтримки наземних пунктів наведення. Літак замислювався для прикриття території Радянського Союзу від удару ракетами з боку Арктики, де не було суцільного поля радіолокації.

За понад 40 років літак пройшов вісім модифікацій та модернізацій. Це МіГ-31Б – серійна модифікація МіГ-31, оснащена системою дозаправки в повітрі, МіГ-31БМ – сучасна версія МіГ-31, МіГ-31Ф – багатоцільовий фронтовий винищувач, призначений для атак наземних цілей та інші. МіГ-31К може нести ракети "Кинджал". Літера "К" у варіанті МіГ-31К означає "Калібр".