"Великий Брат стежить за тобою": найкращі фільми про тоталітаризм

25 червня 1903 року народився британський письменник Джордж Орвелл (1903-1950), який написав найвідоміший роман про тоталітаризм "1984". У 2008 році The Times поставила Джорджа Орвелла на друге місце серед "50 найвидатніших британських письменників із 1945 року". Він був соціалістом і революціонером, який звернув увагу на те, що після здійснення революції, яка начебто здійснювалася заради свободи, новостворене суспільство стає тоталітарнішим, ніж старе. Цьому сприяють і новітні технології.

Фокус розповідає про головні шедеври Джорджа Орвелла та зняті за їхніми мотивами фільми.

Якщо ми беремо технічний бік, то перший роман про тоталітарне суспільство був написаний 1920 року — це антиутопія російського письменника-емігранта Євгена Замятіна "Ми": про машиноподібних людей, які живуть у Єдиній Державі під "стерильним небом". Саме суспільство перетворилося на машину, де людина вже навіть не робот, а гвинтик. Цікаво, що для Замятіна прообразом послужив устрій британських верфей, де він служив інженером. Орвелла ж більше цікавив не технологічний, а соціальний бік тоталітаризму, але книга "Ми" безумовно на нього вплинула.

У повісті "Колгоспний тварин" (1945) письменник показав переродження революційних принципів. "Колгоспний тварин" — притча, алегорія на революцію 1917 року та подальші події в радянській Росії. Свині — верховні керівники. Знаменита цитата: "Усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших".

Повість надихнула англійську рокгурт Pink Floyd на альбом "Animals", де свині — правителі, собаки — силовики, вівці — обивателі.

Роман-антиутопія "1984" (1948) став ідейним продовженням "Колгоспного двору", в якому Орвелл зобразив можливе майбутнє світової спільноти — це тоталітарний ієрархічний режим, заснований на поневоленні, пронизаний загальним страхом, ненавистю й доносом. Дві схожі за будовою країни ведуть війну між собою.

Орвелл ввів такі поняття як "двоєдумство" та "новомова". Широко відома цитата з книги: "Великий Брат дивиться на тебе".

Зазначимо, що 2019 року в Києві у Театрі на Подолі поставили масштабну виставу за англійською п'єсою, написаною за мотивами роману "1984" — з футуристичними костюмами, декораціями та навіть прозорою, виготовленою з плексигласу, кліткою-дибою, що працює на електромоторі.

При згадці Орвелла одразу наводять як приклад або тотальну державну пропаганду, як у сьогоднішній Росії з "альтернативними фактами" та "переписуванням історії" ("Не все так однозначно"), або вкрай тенденційні політичні кампанії на кшталт тієї, яка була в Дональда Трампа.

В одній із критичних статей Орвелл уперше ввів термін "холодна війна".

Письменник доводив, що машина влади позбавлена будь-яких ідеалів: "Влада — не засіб; вона — мета. Диктатуру засновують не для того, щоб охороняти революцію; революцію здійснюють для того, щоб встановити диктатуру. Мета репресій — репресії. Мета тортур — тортури. Мета влади — влада".

Великий Брат — це узагальнений образ диктатора (з вусами чи без — не так важливо).

Гасла-перевертні "1984": "війна — це мир", "свобода — це рабство", "незнання — сила".

Ми розповідаємо про відомі екранізації за мотивами творів Орвелла.

"1984" (1984)

39-річного чиновника Міністерства правди Вінстона Сміта (Джон Герт) хапають Поліція думок і співробітники Міністерства любові, реконструюючи "думкозлочин" Вінстона. А саме: Сміт завів інтрижку з 26-річною Джулією (Сюзанна Гамільтон) — співробітницею його ж міністерства. Вона перша передала йому записку з освідченням у коханні.

Вони зняли кімнату в антиквара у районі пролів (пролетарів), де вдавалися до любовних утіх, перебуваючи у вільних стосунках, заборонених Партією.

Потім бунтарі-коханці пішли ще далі: вступили в підпільну організацію Опору через такого собі О'Браєна та були схоплені Поліцією думок.

Слідчі відтворюють події за щоденником Вінстона, який він вів "маргінальною" чорнильною ручкою, а не диктував на "речепис", як робив це в Міністерстві правди, переписуючи історію.

З'ясовується, що з "революційною організацією" теж не все так просто — до неї причетна влада.

Чому ж "вільне кохання" таке небезпечне для тоталітарного суспільства?

"Бразилія" (1985)

За рік після фільму "1984" вийшла набагато цікавіша стрічка "Бразилія" Террі Гілліама, натхненна тим самим романом Джорджа Оруелла, але зроблена стильно, в дусі стимпанку. Террі тут набешкетувався на повну, слідуючи за своєю фантазією майже без обмежень і роздуваючи бюджет.

Назва фільму відсилає до пісні 1939 року Aquarela do Brasil. Головна асоціація — це острів Бразил, який в ірландській міфології вважається раєм.

За сюжетом Сем Лаурі працює клерком. Він постійно бачить сни, де опиняється героєм, який рятує вродливу дівчину від різних лиходіїв і чудовиськ. Незабаром Сем зустрічає цю дівчину зі снів у реальності: вона подає у відділ інформаційних виправлень скаргу на помилковий арешт її сусіда — Арчибальда Баттла, якого переплутали з Арчибальдом Таттлом на прізвисько "Гаррі", підозрюваним у тероризмі та роботі ремонтником без ліцензії.

Водночас у Сема ламається система опалення, він викликає службу з ремонту, але працівники, замість того щоб лагодити, навпаки, громлять його квартиру. На допомогу приходить той самий Таттл. Він ненавидить паперову тяганину та змушений займатися улюбленою професією інженера з опалення на партизанський манер. Він допомагає Сему з ремонтом і карає ремонтників, які працюють офіційно.

Сему вдається видалити записи про Джил із комп'ютера в офісі Міністра інформації та заховати панянку в шикарній квартирі своєї матері, але тепер уже він сам є злочинцем. Сем проводить ніч із коханою, але вранці туди вривається група захоплення. Сема відправляють у відділ інформаційних виправлень на тортури, які проводитиме його давній… друг і колега.

Зазначимо, що Роберт Де Ніро в ролі сантехніка-бунтівника чудовий: його бадьорий персонаж найбільше запам'ятовується після різних естетських викрутасів Гілліама в цій стрічці, сюжет якої він виправляв на ходу. Добре, що продюсери постійно змінювалися через кризу компанії-виробника. Зате зараз стрічка вважається знаковою.

Можемо назвати ще кілька стрічок про тоталітаризм: "Еквілібріум" (2002), "Дивний новий світ" (2020), серіал "Андор" (2022). Але, мабуть, дух роману Орвелла зі складними стосунками між "рабовласниками" та пригноблюваними найкраще передано в культовому фільмі сестер (тоді братів) Вачовскі.

"Матриця" (1999)

Молодий програміст Томас Андерсон веде подвійне життя. Вдень він — "пристойний" працівник великої компанії, а вночі — хакер Нео. Одного разу на його персональний комп'ютер приходить дивне повідомлення: "Ти загруз у Матриці".

Виявляється, світ захопили роботи. Вони створили багатокористувацьку гру "Матриця". Системою керує робот "Архітектор". Сенс системи в тому, щоб підтримувати людей у віртуальному світі, водночас вони виділяють якусь енергію, на якій живуть машини. Архітектор спочатку робить систему віртуальним раєм, проте суспільство в раю виходить нестабільним: його регулярно "ковбасить". Архітектор створює другу програмну систему — "Піфія" (Оракул), спрямовану на те, щоб порушувати баланс у грі, збираючи незадоволених. Піфія рекрутує революціонерів і Обраного — Нео.

Проти бунтівників — агенти Сміти (роботи, які адмініструють матрицю), але вони борються з відключеними від Матриці людьми не на повну силу. Головне, щоб ті не псували ілюзію нормальності світу не відключеним. Ось так усе "гнучко".

Але все, як водиться, піде не за планом.

Додамо, що роль Нео стала доленосною для Кіану Рівза, а сам цей персонаж давно став мемом.

Важливо Пропаганда, стеження і цензура: правління Путіна перетворило РФ на "цифровий гулаг", — AP