Киянин збудував особистий бункер: із сусідами він може вмістити 15 осіб

Жителі приватного сектору, як правило, найслабше захищені під час обстрілів, бо організованих укриттів поруч нема. Тому киянин Кирило Барашков вирішив побудувати особисте сховище для себе і своєї родини.

Кирило Барашков зрозумів, що треба щось робити, 10 жовтня, коли російські ракети ударили по вулиці Володимирській, парку Шевченка і скляному мосту у столиці. Тож зайнявся облаштуванням бункера для родини і сусідів по вулиці.

«Ідея прийшла з неба у вигляді ракети «Калібр»

Чоловік дивується, коли запитують, як з’явилась ідея про створення власного бункера. Адже часи такі, що мати безпечне укриття – це питання першої необхідності.

- Чесно скажу, таке враження, що ось сидимо, все спокійно, і тут раз - ідея приходить… Ідея прийшла з неба у вигляді ракети «Калібр», що називається. Продиктована реальними умовами. Розумні ті, хто це зробив, знаєте, не в 2022 році, а в 2020-му. От ті люди розумні. А ми вже просто реагували на обставини, - каже чоловік.

Побудувати власний бункер, за словами Кирила, не складно. Складно знайти для цього кошти, адже далеко не у всіх є така фінансова можливість.

- Не складно, абсолютно. Складно гроші заробити, щоб це зробити. Спеціалісти? Якщо є знайомі, то це реально. Я прораховував, умовно кажучи, найменш достатній варіант, щоб люди там могли знаходитись, то це взагалі десь 5 тисяч доларів коштує. Я вже зробив, як то кажуть, на віки. Це не є складно, - говорить Кирило Барашков.

Будувалось укриття майже два місяці, з жовтня по грудень. Працювали над його створенням четверо людей. Можливо, побудувати могли б й швидше, не дозволила погана погода.

Захищає укриття від усього, крім прямого попадання ракети. За конструкцією не складне – одне приміщення на дванадцять квадратних метрів і підсобка на три метри. Вони опущені на п’ять метрів під землею, викопувались екскаватором. А згори - два метри армованого бетону. Стіни укриття обшиті вагонкою і панелями з дерева.

- Облаштоване всім, що треба – дивани, обігрів, інтернет, камін, електрика, біотуалет. Все, що треба, там є, - каже наш співрозмовник.

В середині приміщення затишно. Все облаштовано так, аби тут було тепло. Щоб було комфортно і дітям. Є м’який диван, кушетка, стільці. Спиться в укритті тихо і спокійно, наче у барокамері, каже власник. Немає ні зайвих звуків, ні світла. Укриття облаштоване також сучасною вентиляційною системою. Є й запаси питної води.

Бункер може прийняти до 15 людей одночасно. Двері на ньому з кодовим замком, код відомий і сусідам. Тож вони можуть скористатись укриттям в будь-який час.

Чоловіка дивує, що до нього стільки уваги від представників ЗМІ, коли стало відомо про укриття.

- Дуже здивований. Я абсолютно такого не очікував, бо це очевидні ж речі. Це важливіше, ніж купувати дорогі машини чи зробити у хаті ремонт. Це набагато важливіше - це база. Це ж не тільки аспект безпеки фізичний, а й психологічний аспект також. Коли людина впевнена, що вона нормально виспиться в укритті, вона краще працює й краще живе, - зазначає Кирило Барашков.

Власне укриття чоловікові обійшлось в 20 тисяч доларів.

Ходити в укриття – це як керувати автівкою з пристібнутим паском безпеки

На думку Кирила Барашкова, користуватись укриттям в наш час – неймовірно важливо. Часи зараз такі, що не можна безвідповідально ставитись до загрози з неба від російських окупантів.

- У нас безпечні люди. Я не розумію тих, що з дітьми під час тривоги спокійно ходять, мами гуляють з колясками. Я вважаю, що зараз укриття – це як в машині пристібати пасок безпеки. Зараз, на жаль, такі обставини. Москалі ці довбані поки що жити точно не дадуть. Тому всіх закликаю - дбайте про безпеку дітей, дбайте про свою безпеку, в першу чергу психологічну. Бо люди під постійним психологічним тиском, це терор – тиск психологічний, в першу чергу. Ви знайдіть людину, яка не нервує. Люди нервують, накопичується відчуття тривоги. І у підсумку все це сильно впливає на людей, - каже наш співрозмовник.

В той же час чоловік відмічає й проблему нестачі доступних укриттів на вулицях Києва. Наприклад, зупинки громадського транспорту – це могли б бути укриття, які б урятували багато людей. Як би професійно сили ППО не діяли, а від випадковості ніхто не застрахований – це повинен розуміти кожен. Кирило Барашков багато разів бував у Ізраїлі, і, на його думку, Україні слід перейняти ізраїльські практики забезпечення громадської безпеки.

- Я не розумію київську міську владу, поставили хоча б на зупинках ті укриття – хай воно буде. Це важливіше зараз, ніж будь-що інше. В Ізраїлі, наприклад, нема дискусій, потрібно укриття чи не потрібно. Це навіть не дискутується. Там тривога почалась - пляж Тель-Авіва за дві хвилини порожній. Всі встали, хтось швидше, хтось повільніше, одяглись – все, всі пішли спокійно і перечекали, тому що треба дати попрацювати повітряним силам. Бо у них своя робота, а у людей своя задача – захистити себе, дітей і осіб, які не можуть про себе подбати. Я вважаю, що це фундаментально. А у нас всі розслабились, бо відігнали кацапів від Києва, - каже чоловік.