Пекін буде обережнішим: як заколот Пригожина оголив проблеми у відносинах Китаю і РФ

Коли в суботу, 24 червня, з’явилися новини про те, що наймані війська Вагнера кинулися в бік Москви в рамках заколоту, кілька бізнесменів із південного Китаю почали гарячково обдзвонювати фабрики, щоб зупинити поставки товарів, призначених для Росії.

Як пише Reuters, військовий заколот ватажка ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина встиг вплинути не тільки на внутрішні політичні процеси в Росії, а й на стосунки РФ із Китаєм.

Хоча заколот і став найбільшим випробуванням для влади російського президента Володимира Путіна після його вторгнення в Україну в лютому 2022 року, він все ж швидко зійшов нанівець, і деякі з цих експортерів китайської продукції тепер сумніваються у своїй майбутній залежності від найближчого союзника Пекіна.

– Ми думали, що виникне велика проблема, – сказав Шень Мухуй, голова торговельного органу, що об’єднує фірми в південній китайській провінції Фуцзянь, згадуючи про те, як кидалися члени організації, які експортують у Росію автозапчастини, машини та одяг.

Хоча криза ослабла, “деякі люди залишаються осторонь, оскільки не впевнені, що станеться пізніше”, – додав він, відмовившись назвати компанії, які призупинили поставки.

Китай постарався применшити значення подій вихідних і висловив підтримку Москві, з якою він уклав партнерство “без обмежень” незадовго до того, як Росія пішла з повномасштабним вторгненням в Україну.

Але високопоставлений американський чиновник 26 червня сказав, що повстання у вихідні дні занепокоїло закрите керівництво Пекіна, і деякі аналітики всередині та за межами Китаю почали ставити собі питання, чи потрібно КНР послабити свої політичні та економічні зв’язки з Москвою.

Це стало мухою на оці цих відносин “без обмежень”, каже сінгапурський аналітик з питань безпеки Александр Нілл.

Євген Пригожин, глава приватної армії Вагнера, очолив збройний заколот після того, як стверджував, що величезна кількість його бійців була вбита дружнім вогнем з боку Міноборони РФ.

Але лідер найманців раптово скасував повстання в суботу ввечері, коли його бійці наблизилися до Москви, не зустрівши практично ніякого опору під час ривка на відстань майже 800 км.

Китай не коментував кризи, але зробив заяву в неділю, коли міністр закордонних справ Цинь Ган провів несподівану зустріч із заступником міністра закордонних справ Росії в Пекіні.

В основі відносин Китаю і Росії лежить спільна опозиція до того, що вони вважають світом, у якому домінують Сполучені Штати, і розширення військового альянсу НАТО, що загрожує їхній безпеці.

Отримавши безпрецедентний третій президентський термін на початку цього року, голова КНР Сі Цзіньпін здійснив свою першу закордонну поїздку до Москви, щоб зустрітися зі своїм “дорогим другом” Путіним.

У той час як націоналістично налаштовані коментатори в державних китайських таблоїдах вітали швидкі зусилля Путіна з придушення повстання, навіть дехто в Китаї, де критичні висловлювання жорстко контролюються, почав сумніватися у ставці Пекіна на Росію.

Китай “буде більш обережним у своїх словах і діях щодо Росії”, каже експерт із міжнародних відносин із Шанхая Шень Дінлі.

Як зазначає Reuters, деякі китайські вчені пішли ще далі.

Ян Цзюнь, професор Китайського університету політичних наук і права в Пекіні, написав коментар, опублікований у суботу, в якому закликав Китай безпосередньо підтримати Україну, щоб уникнути “втягування в трясовину війни з боку Росії”.

– З розвитком поточної ситуації і тенденцією війни… (Китай, – Ред.) має ще більше скоригувати свою позицію щодо Росії та України, зробити своє ставлення більш чітким і рішуче стати на бік переможців історії, – написав він у китайськомовній сінгапурській газеті Lianhe Zaobao.

Видання зазначає, що поки неясно, чи була стаття Яна написана до повстання ПВК Вагнер.

Однак інші китайські вчені заявили, що Пекін не змінить свою позицію щодо Росії внаслідок цього інциденту.

Китай є головним торговельним партнером Росії, Пекін експортує все – від автомобілів до смартфонів – і отримує дешеву російську сиру нафту, проти якої запроваджено санкції в багатьох інших країнах світу.

Але навіть в енергетичному секторі, завдяки якому за перші п’ять місяців цього року обсяг торгівлі між Росією і Китаєм підскочив на 40%, у Китаї є деякі ознаки обережності.

Топменеджери китайських державних енергетичних компаній зазвичай кажуть, що ще надто рано давати коментарі, або ухиляються від запитань про нові інвестиції в Росію.

– Якщо Росія програє війну або відбудуться зміни в керівництві країни, це створить величезну невизначеність для китайських інвесторів, – сказав Міхал Мейдан, керівник відділу енергетичних досліджень Китаю в Оксфордському інституті енергетичних досліджень.

За його словами, китайський уряд, схоже, також проявляє обережність, вказуючи на те, що Пекін ще не підписав угоду про будівництво нового великого газопроводу, що з’єднує країни, незважаючи на наполегливі вимоги Москви.

Хоча Китай має життєво важливе значення для російської економіки, обсяг торгівлі Китаю з такими країнами, як США, Європейський Союз і Японія – одними з найзапекліших критиків війни Москви в Україні – перевищує обсяг його угод з Росією.

– У Пекіна зараз більше причин для того, щоб мати більше застережень і стати більш транзакційним у відносинах з путінською Росією… Немає сенсу робити довгострокові інвестиції в того, хто не може бути надійним у довгостроковій перспективі, – каже Вень-Ті Сунг, політолог з Австралійського національного університету.

Водночас уже у вівторок, 27 червня, міністр закордонних справ Китаю Цинь Ган заявив, що РФ і КНР є “важливою силою в забезпеченні глобального миру і в просуванні інклюзивного розвитку”.

Виступаючи на конференції в Пекіні, організованій Російською радою з міжнародних справ і Китайською академією суспільних наук, Цінь підтвердив підтримку Пекіна Москві, заявивши, що планує співпрацювати з Росією, щоб протистояти “застосуванню сили і гегемонії окремих держав”.

Висловлювання Циня прозвучали після того, як високопоставлені китайські чиновники висловили підтримку Москві на зустрічі із заступником міністра закордонних справ Росії Андрієм Руденком у Пекіні в неділю після повстання ПВК Вагнер.