Волонтер Анна Цимельзон: Українським біженцям важко виїхати з РФ і не менш складно в'їхати до ЄС

Півтора роки війни – і українці досі намагаються вирватися з окупованих територій. В усіх різна доля, не всі могли виїхати на початку. Наразі єдина можливість для мешканців Донецької, Луганської областей та інших окупованих територій вибратися до ЄС, а згодом в Україну – виїзд через Росію. Зробити це без волонтерської допомоги практично неможливо, розповідає волонтер Rubikus із Лондона Ганна Цімельзон.

Потрапити до Росії та пройти кордон - одна історія, опинитися в ЄС - зовсім інша. Усі вони, м'яко кажучи, складні.

Від самого початку шляху українців із окупованих територій реально та віртуально супроводжують волонтери - вони складають маршрут, купують квитки, шукають тимчасовий притулок, допомагають перевозити лежачих хворих, вирішують інші проблеми біженців. По суті, ведуть людину за руку від місця, з якого вона виїжджає, до фінальної точки.

За словами Ганни, багато громадян України опиняються в РФ без документів та засобів для існування. І навіть якщо біженці мають заощадження на українських картках, вони не можуть ними скористатися через санкції.

На кордоні з ЄС на мешканців окупованих територій чекають нові складності - тут не поспішають пропускати людей, які «багато часу провели в РФ». А після прибуття до країн ЄС такі люди отримують відмову в оформленні документів в українських консульствах.

Про те, як українці перетинають кордон РФ та Білорусі з ЄС, з якими проблемами стикаються, а також історії тих, кому вдалося виїхати, Ганна розповіла KP.UA.

«Ми – як тревел-агентство для біженців – вибудовуємо для них весь шлях»

- Ганно, як працює ваша організація? Як волонтери допомагають українцям вибратися із Росії?

- Rubikus допомагає українським біженцям у Європі з транспортом та тимчасовим розміщенням на всіх етапах шляху по Україні та Європі. Ми як тревел-агентство для біженців, допомагаємо людям дістатися до мети. По суті, ми вибудовуємо весь шлях людини, поки вона перебуває в дорозі.

Наприклад, людина з Донецька хоче потрапити до Норвегії – ми забезпечуємо весь цей шлях. Розповідаємо, куди піти, що зробити, купуємо квитки тощо.

Також радимо, яку країну краще вибрати. У нас є безліч інформаційних ресурсів - допомагаємо людям ухвалити більш поінформоване рішення, а не вибирати місце релокації, виходячи з того, що «кума сказала». Вибір країни дуже важливий: скрізь різні умови прийому та пропозиції допомоги.

- Як відбувається цей процес?

– Ми спершу допомагаємо людям з окупованих територій вирватися до РФ. Після цього передаємо їх тамтешнім волонтерам.

- Російські волонтери допомагають українцям?

- У Росії є тисячі волонтерів, серед них є більш і менш публічні. ми працюємо разом. Вони доводять людей до кордону Росії та ЄС і віртуально передають їх волонтерам Rubikus. Ці люди постійно наражаються на ризик. Важко передбачити, коли влада за них візьметься, але цей момент неминучий.

– Українці активно виїжджали з окупованих територій минулого року, а як із цим зараз?

– Виїжджають і сьогодні. У Маріуполі живуть люди, які досі намагаються виїхати: нам надходять заявки.

- У Маріуполі досі діють фільтраційні табори ?

- Так, проте процедура фільтрації стала простішою.

- Що відбувається, коли людина опиняється на кордонах Росії та Європи? Чи довго її тримають, не можуть пропустити, які причини?

- Що стосується кордонів РФ та ЄС, все залежить від настрою прикордонників цього дня. Когось можуть пропустити за годину, когось можуть тримати багато годин поспіль. Усі грають із цією владою у кота і мишку.

Сказати, що КПП важко проходити, нічого не сказати. По суті, порушуються права людини. Наприклад, одна із причин для відмови в'їзду до ЄС - час, проведений у Росії.

Однак скільки людина прожила в РФ, прикордонників не стосується. Люди можуть мати купу причин довго там залишатися. Основна - поранення, важкий психологічний стан, прострочені документи та повна відсутність коштів.
Яка у людини прописка - теж нікого не повинно цікавити. Дискримінація йде саме за цими двома ознаками: тривалість перебування в РФ, а також прописка у Донецькій та Луганській областях.

- Аню, пройти кордон з ЄС непросто, але, як я розумію, на кордоні з РФ на людей також чекає пекло.

- Безперечно! На російському кордоні можна сидіти годинами та цілодобово. Про процедуру проходження кордону РФ написано дуже багато. І коли ви в'їжджаєте з окупованої території до Росії, і коли ви виїжджаєте з Росії до ЄС. Тобто люди проходять процедуру обробки двічі.

- Які категорії громадян України не впускають до ЄС?

- Зазвичай відмовляють чоловікам із паспортами т.зв. "ЛДНР". Це найдискримінованіша частина українського населення. Через нас пройшло кілька тисяч людей. Нам добре відомо, що відбувається, наприклад, на КПП у Нарві (Естонія). Ми вже розуміємо, кого пропустять, а комусь відмовить.

Незважаючи на те, що проблема активно висвітлювалась у місцевій пресі, і здавалося, що справа зрушила з мертвої точки. Але тільки ми видихнули, що стало краще - і ось нова хвиля жорстких допитів. У Латвії зараз відбувається жах: люди на кордонах стоять по кілька діб.

І це при тому, що потік біженців, які їдуть через РФ, зменшився.

Коли у квітні-травні 2022 року відкрився виїзд із Маріуполя - те, що діялося на кордонах минулого літа, складно передати словами.

Вранці я могла встати з ліжка, відкрити ноутбук і почати спілкуватися з людьми - наступного разу я могла подивитися на годинник і побачити, що вже 17.00, а я все ще в піжамі.

Наразі заявок у нас менше, але це, як правило, дуже складні медичні кейси. Багато людей після поранень, з невилікуваною онкологією, інвалідів, які до останнього чекали та терпіли.

Людей поменшало, але логістика - складніша. Як би там не було, ми працюємо 24/7.

«Важко повірити, що мешканці окупованих територій їхали до Росії добровільно»

- Що відбувається з українцями, яким із вашою допомогою вже вдалося виїхати з окупації?

- Окремо хотілося б виділити групу українських громадян, які зазнають дискримінації у консульствах України. Як правило, йдеться про молодих людей, які отримали перший свій паспорт у "ЛДНР". Ці документи потрібні їм, щоб виїхати до Росії: іншого шляху вибратись у них просто немає.

За допомогою волонтерів, із якими ми співпрацюємо, хлопці приїжджають до нас, приходять до українського консульства, просять видати їм "білий паспорт" – їм безпідставно відмовляють. (т.з. «білий паспорт» - через колір обкладинки: тимчасове посвідчення особи, яке посольства та консульства України за кордоном відкривають українським громадянам, що опинилися в чужій країні без документів. - Ред.).

Для отримання "білого паспорта" важливо, щоби на момент народження вони були громадянами України. Вони - українські громадяни - приносять із собою свідоцтво про народження, фото паспортів батьків, а їм все одно відмовляють.

При цьому консул не видає людям офіційної відмови. Консул їх просто футболить. Отже, у них немає на руках паперу, який можна оскаржити. І це відбувається не лише у Варшаві. Це відбувається і в Мінську: іноді отримати "білий паспорт" люди намагаються у Білорусі. Це відбувається і у Грузії.

У мене був випадок, хлопець із Шахтарська Донецької області із внутрішнім українським паспортом. У нього тяжко захворіла мама, її треба було терміново везти лікуватися до РФ. Зробити це без російських документів неможливо. Щоб допомогти мамі, 2020 року він отримав російський паспорт.

Коли мамі полегшало, виїхав через Росію до Грузії, куди зміг потрапити за паспортом РФ. Прийшов до українського консульства з проханням оформити йому закордонний паспорт – консул йому відмовив. Мовляв, якщо у вас є російський паспорт, ви не громадянин України.

Але це не так! Я докладно вивчала це питання і знаю, що це незаконно. Але так відбувається повсюдно.

- І як бути у випадках відмови у "білому паспорті"?

- Я шукала юристів, які б цим зайнялися. Дякувати Богу, отримала відповідь від організації «Право на захист». Вони погодилися взятися за справу. До того, як я зв'язалася з цією організацією, навіть юристи в інтернеті мені писали: ми не займаємося такими випадками! Але так проблему не зрушити з мертвої точки...

До речі, за хабар можна чудово отримати паспорт! Я регулярно читаю про це у телеграм-каналах: люди активно це обговорюють. Приблизно 500 євро вирішують питання із паспортом. Ну, хай ще займаються здирством у мирний час, але під час війни…

Є зараз група хлопців, 10 осіб, вони перебувають у Варшаві без документів. Все, що вони мають - паспорти т. зв. «ДНР» та «ЛНР». Про таких кажуть, що вони зрадники, тікають від призову. Але вони не тікають від призову. Вони хочуть отримати "білий паспорт", щоб повернутися до України.

- А як мешканці нині окупованих територій опиняються у Росії? Навряд чи з доброї волі.

- Я допомагаю українцям виїжджати до Європи з початку березня минулого року, і починаючи з травня я займалася лише людьми, які виїжджали через Росію. Усі вони опинялися в ситуації, коли без волонтерської допомоги вони вибратися з РФ не могли.
Вони не мали грошей. І навіть якщо вони були, своїми українськими заощадженнями на карті люди не могли скористатися: Росія під санкціями.

Тому коли я чую «вони виїхали в Росію добровільно», у мене просто виникає нездорова реакція. Гарне добровільно, коли прийшли російські солдати - ви вмираєте тут або виїжджаєте до Росії під дулом автомата. Зашибись! Мені важко повірити, що хтось може вважати, що жителі окупованих територій їхали до Росії з власної волі.

Важливо не забувати, що єдиний шлях виїзду українців із окупованих територій до Європи та звідти до України - через РФ. Люди добровільно наражаються на ризик і їдуть через Росію тому, що іншої дороги для них просто немає.

- Складна ситуація. З одного боку, паспорт РФ дозволяє виїхати з окупованих територій до Росії. а потім і в ЄС, з іншого - людину, яка його отримує автоматично, можна вважати колаборантом.

- Коли я чую про плани після звільнення ЗСУ українських територій виявляти та карати колаборантів, мені хочеться порадити цим людям пожити в Маріуполі з хворими родичами, і подивитися, як вони не отримуватимуть російський паспорт. Якби прихильники виявляти колаборантів додалися до нашого волонтерського чату, вони б змінили свою думку.

Ті, хто приїхав із т. зв. "ЛДНР" кажуть: ми взагалі нікому не потрібні. Вони скрізь громадяни другого гатунку. Мені здається, що ці люди - втрата для України. Але вони - українські громадяни, і йдеться про тисячі людей.

«Коли я починаю розповідати жителям "ЛДНР", як виїхати, вони кажуть: ми краще в окупації посидимо»

- Чи є якісь загальні рекомендації щодо проходження кордонів?

- Рекомендації давати ми не маємо права, але ми маємо досвід величезної кількості підопічних, які виїхали з нами з окупації. Цей досвід ми акуратно збираємо та передаємо наступним виїжджаючим.

Але важливо розуміти, що кожен, хто виїжджає, сам відповідає за свої дії при проходженні кордону, і, на жаль, від прикордонників можна чекати чого завгодно.

– Кому складніше виїхати з окупованої території?

- Людям, які не мають документів. Тут зрозуміло - ракета потрапила до хати, і - привіт, у тебе немає паспорта.

Раніше Росія видавала документ, що підтверджує особу, тепер російська влада всіляко схиляє жителів окупованих територій до отримання паспорта РФ, і це велика проблема, особливо для чоловіків.

З РФ можна виїхати тільки за закордонним паспортом. Виняток становила Білорусь, куди можна було потрапити за внутрішнім паспортом. Декілька тижнів тому ситуація там змінилася - Росія поставила блокпост. Через це для українців стали недоступними наші улюблені КПП. А тепер і отримати закордонний паспорт не так просто.

- Чому отримати закордонний паспорт стало складніше?

- Тому що фарба та папір, на яких друкували ці паспорти, були імпортні. Через санкції - перебій із постачанням.

Коли наші підопічні говорили, що паспорт не можна отримати, у мене одразу виникали конспірологічні теорії, мовляв, їм не дають паспорта, бо вони українці. Нічого подібного! Просто фарби та паперу немає. Театр абсурду. Проте зараз видача паспортів призупинена взагалі.

Але найголовніше... Якщо ви - чоловік призовного віку і маєте російський закордонний паспорт, ви повинні отримати довідку з військкомату. А щоби таку довідку отримати, треба стати на військовий облік. І коли я починаю це розповідати жителям "ЛДНР", вони кажуть: знаєте що, ми краще в окупації посидимо.

Тож ситуація складна, людей змушують отримувати російські паспорти. Зрозуміло, коли вони думають: я отримаю цей паспорт, а потім мене вважатимуть колаборантом, це тільки більше їх лякає.

Люди перебувають під постійним психологічним пресингом, а якщо ви мешкаєте у певних частинах Донецької та Луганської областей, до вас ще й "прилітає". А скільки замінованих територій… У нас було багато людей, які підірвалися на міні.

- Виходить, російський паспорт необхідний, щоби виїхати з Росії, але він дуже заважає в'їхати до ЄС?

- Абсолютно вірно. Він заважає, не те слово. Російський паспорт - це можливість виїхати з окупованої території, але він може закрити в'їзд до Євросоюзу. Це, з одного боку, перепустка, а з іншого - ярмо.

Наприклад, ми вивезли чоловіка з онкологією із Куп'янська. Раніше він отримав паспорт РФ, сподіваючись на те, що йому нададуть лікування. Звісно, ​​ніхто його лікувати не став. Пізніше його дочки звернулися до нас за допомогою. Ми вивезли хворого до Білорусі. З документів він мав лише українське пенсійне свідчення - доньки надіслали копії інших документів. Загалом у Мінську йому дали "білий паспорт", і з цим паспортом він зміг виїхати до Польщі, а звідти - до України.

Але тут також абсурдна ситуація. Якщо у вас "білий паспорт", то щоб в'їхати до Польщі, потрібна віза. Я вже не кажу про те, що все це коштує грошей, яких люди просто не мають.

- Як важко...

- Якось я познайомилася з консулом України в Нідерландах. Хотіла зрозуміти, що робити людям з окупованих територій із таким набором документів. І відповідь, яку він надіслав, зовсім мене вразила. Він написав: "Нам цікаві лише громадяни України. Громадяни самопроголошених республік нас не цікавлять".

Хлопці, ці люди жили в Україні, працювали, платили податки до 2014 року, примножували багатство своєї країни, а тепер вони мають щось доводити.

До речі, ще менше пощастило мешканцям Криму. Якщо люди з «ЛДНР» – громадяни другого ґатунку, то кримчани – громадяни третього ґатунку. Як тільки ти відкриваєш рота і кажеш українському чиновнику чи навіть юристу, що в мене є кримчанин, вони відповідають: "Ну нє-є… З такими ми не працюємо". Хлопці, ну заждіть. Крим - це ж Україна? Прекрасно! А як же люди?

PS Але є історії з хепі-ендом. Ганна розповіла кілька випадків, як українці долають неймовірні перешкоди. Читайте у нашому наступному матеріалі...

Важливо

"Вареник" – інтерактивний ресурс, який допомагає біженцям із вибором країни. Збором інформації, як країни приймають українських біженців, займається ціла команда. Тут можна знайти умови в'їзду в країну, інформацію з працевлаштування та інтеграції.

Для довідки

Rubikus - команда волонтерів, яка допомагає українцям, що тікають від війни, знайти притулок у країнах Європи.

З початку повномасштабного вторгнення за допомогою до Rubikus звернулось понад 20 000 сімей, понад 40 000 осіб отримали допомогу.
Біженці заповнюють спеціальну форму, заявку, інформація з якої завантажується в базу даних Rubikus. Після цього волонтери обробляють заявку, зв'язуються з людьми, яким потрібна допомога. Надалі забезпечують транспорт, житло та всю логістику.
Rubikus працює за рахунок пожертв від людей з усього світу та спонсорства американського фонду «Нова Україна», створеного українцями зі США.

Анна Цимельзон народилася в Таллінні 1975 року. З 1992-го по 2017 рік навчалася на хіміка та працювала у США. З 2017 року живе та працює у Лондоні. Викладає хімію старшокласникам та студентам ВНЗ.