Максим Плєхов: Одне слово може знищити українську оборонку

Про це у себе в ФБ повідомив Голова правління Львівського оборонного кластера Максим Плєхов.

“Як одне слово може знищити українську оборонку... Кілька днів тому Александр Соколовский опублікував допис про ситуацію, яка склалася щодо постачання речового майна підприємствами вітчизняної легкої промисловості для Сил оборони України.

Аби пояснити суть проблеми простими словами, варто почати з того, що постачання до нашої армії відбувається за кількома напрямками. Один з них – це постачання речового майна (спорядження, уніформа і т.д.), яке до повномасштабного вторгнення було організоване через систему Prozorro шляхом проведення аукціонів. Вигравав той, хто пропонував найнижчу ціну, дотримуючись якості продукції згідно з технічними умовами”, - написав Плєхов.

Він повідомив, що після 24 лютого 2022 року уряд ухвалив рішення надати можливість замовникам у сфері оборони укладати прямі договори. Без використання електронної системи закупівель, адже відкриті торги стали неможливими.

У березні 2022 року Кабмін прийняв Постанову №335. Відповідно до неї ціна продукції визначається на підставі «калькуляції витрат», яку складає та за яку відповідає постачальник.

Для чого ввели калькуляцію? Мабуть, для того, аби вивести врівноважену та адекватну ціну на продукцію, яка купується державою у постачальників. Що є, в цілому, логічним рішенням.

Дотримуючись вимог замовника, на виконання вищезазначеної постанови постачальники надавали калькуляції на запропоновані товари із урахуванням прибутку, здебільшого в діапазоні 5-10 відсотків. Такі калькуляції були прийняті замовником, ціни погоджені, договори укладені та виконані, постачальниками сплачені податки.

“Однак, рівно через рік після прийняття Постанови, Державна аудиторська служба України (далі ДАС) за результатами ревізії Міноборони з питань закупівель виявляє одну «МАЛЕНЬКУ» розбіжність. На думку ДАС до складу калькуляції можна було включати податки, вартість матеріалів, роботи … але не прибуток. Тобто виходить, що додавши до слова “калькуляція” іменник “витрати”, автори Постанови дали формальний привід аудиторам дійти до висновку про відсутність права отримувати прибуток постачальниками - суб'єктами підприємництва. А вони, власне, створені для його отримання.

Сьогодні ДАС вимагає від Міноборони, щоб воно звернулося до всіх постачальників з вимогою повернення тих сум, які виробники вказали як прибуток в калькуляціях.

До речі, вимога ДАС наразі стосується лише МОУ. Але, очевидно, що в майбутньому й інші силові структури, які проводили або проводять закупівлі, з цією проблемою зіштовхнуться.

Цікавим є і те, що тема повернення податків, сплачених постачальниками до держбюджету з такого прибутку, обходиться стороною”, - пише Плєхов.

Він розповідає про ситуацію, яка за цей час склалась з боку постачальників.

“Але повернемося до постачальників. Взагалі спірне питання чи фактично отримали ці компанії навіть такий, заявлений у калькуляції, прибуток?

Зростання курсу долара, відповідно до якого формуються ціни на абсолютну більшість сировини, повернення до сплати ПДВ, відміна нульового розмитнення, адже переважна кількість договорів було укладено до цих рішень.

Хтось з виробників вийшов на менший від очікуваного прибуток, хтось “в нуль”, а хтось можливо зазнав збитків.

І чи взагалі фізично можливо для виробників повернути ці гроші? Скільки з них після цього стане неплатоспроможними?

Врахуйте витрати на релокацію для частини підприємств, альтернативні джерела енергії під час блекаутів, будівництво нових виробничих потужностей, витрати на переселення працівників, закупівлю матеріалів і нового обладнання, необхідного для продовження роботи.

Сьогодні кожна компанія легкої промисловості, яка постачала продукцію для потреб оборони, може бути вимушена зупинити свою роботу. Враховуючи, що вітчизняні виробники майже повністю забезпечують потреби сектору безпеки та оборони у речовому майні (одягу, засобах індивідуального захисту, взутті тощо), такі вже не гіпотетичні можливості несуть серйозні ризики для обороноздатності держави.

Припинення роботи вітчизняних підприємств легкої промисловості, які працюють на оборонку, дасть зелене світло для іноземних виробників, ціни на продукцію яких сьогодні є вищими. А будуть очевидно, ще вищими, коли у Міноборони не буде альтернативи.

Адже жодна з закордонних компаній, які здійснювали постачання продукції для Міноборони, не надавала калькуляції та не має описаних вище проблем!”, - пише Плєхов.

Він впевнений, що абсолютна більшість вітчизняних виробників є не лише українськими бізнесменами, але й в першу чергу українськими громадянами, які зацікавлені в своєчасному і якісному забезпечені своєї армії задля Перемоги.

“Чи мотивує це закордонних виробників – питання риторичне. Потрібно виправити цю, по суті, технічну помилку. Внести зміни до Постанови та видалити слова “витрат” поряд зі словом “калькуляція” та розповсюдити ці зміни за всі договори, укладені із 24 лютого 2022 року? Дати розʼяснення ДАС з цієї проблеми. Цікаво почути ваші думки щодо того, у тому числі й фахових спеціалістів. Долучайтеся до обговорення!”, - підсумовує Плєхов.

ЛОК визначений Міністерством оборони України основним координатором волонтерського руху з виготовлення бронежилетiв. Кластер працює завдяки благодійній фінансовій підтримці. 95 000 бронежителів вже безкоштовно укомплектовано ЛОК для наших захисників.