«Врахували дух закону»: Нацкомісія пояснила, чому хотіла перейменувати Запоріжжя та містечко Красне на Львівщині

Національна комісія зі стандартів державної мови вирішила, що повинна «врахувати дух закону» про деколонізацію. Тому вона прийняла рішення, крім рекомендацій щодо стандартів державної мови, що передбачено законом, розробити ще один список топонімів, які містять, на їхню думку, російські та радянські ідеологеми. Про це сьогодні, 28 червня, члени Нацкомісії розповіли на пресконференції.

Голова комісії Володимир Моргунов заявив, що комісія дійшла висновку, що повинна не просто формально підійти до виконання покладених на неї законом обов’зків, а у своїх рекомендаціях «врахувати дух закону». За його словами, цей дух передбачає, що Україна має «перестати бути колонією чи постколоніальною державою».

Саме тому, за словами Мозгунова, комісія сформувала другу групу назв — назви, в яких, на думку комісії, «міститься ідеологема, яка відображає той чи інший період колонізації» (як приклад члени комісії навели село Дружба на Сумщині, яке мало символізувати «одвічну дружбу трьох слов’янських народів»).

Члени комісії пояснили, що у другій групі не надавали власних рекомендацій щодо зміни назви, адже це — прерогатива місцевої громади.

Щодо можливого перейменування Запоріжжя на Запорожжя, яке викликало найбільше обурення громадськості,  члени комісії заявили, що почали розглядати це питання після звернення від жителів міста.

Членкиня комісії Ольга Новікова повідомила, що серед членів робочої групи також були дискусії через питання та історичне підґрунтя назви міста. «Позиція комісії полягає в тому, що і ту і ту назву ми вважаємо правильною, вони відповідають нормам української літературної мови», — додала вона.

Щодо назв з коренем «червоне» або «красне», комісія пояснила, що таких назв в Україні нараховується понад 400 штук і члени робочої групи «не встигли дослідити» походження їх усіх. Відтак той чи інший населений пункт вносили до списку, щоб «громада могла з’ясувати для себе, коли і як виникла їхня назва», звернувшись до компетентних інституцій, як Інститут національної пам’яті чи Академія наук.

«Рішення комісії — це висловлені рекомендації, рішення комісії — це не перейменування населених пунктів, у нас немає на це повноважень. У будь-якому разі це має вирішувати громада, органи місцевого самоврядування», — наголосив голова комісії Мозгунов.

Членкиня комісії Данута Мазурик сказала також, що під перейменування підлягають й назви, які містять в основі російське слово, навіть якщо таке ж слово присутнє в місцевій українській говірці, адже «назви мають відображати норми літературної мови». При цьому її колега Ольга Новікова, коментуючи можливість перейменування Запоріжжя на Запорожжя, аргументувала, що «Слово о полку Ігоревім» (гіпотетична пам’ятка XII ст. або ймовірний фальсифікат XIX ст., — «ДМ») містить слово «Надпорожжя».

Врешті, голова комісії Володимир Моргунов заявив, що топоніми є одним з цінних джерел вивчення історії української мови, адже вберегли у собі чимало рис, які в процесі розвитку сучасна українська втратила. «Тут не можна підійти формально — що не відповідає сучасним стандартам, отже перейменувати, бо так можна знищити цілий історичний пласт», — сказав він.

Наприклад, члени комісії відзначили, що назви з коренем  «красне» можуть мати як радянське ідеологічне коріння, так і давнє українське, навівши приклад містечка Красне на Львівщині (назва з XV ст., — «ДМ»). Утім, представники комісії не пояснили, чому до рекомендованого списку перейменувань все ж увійшли усі такі назви, включно з давньоукраїнськими.

До списку ввійшли як назви, які «не відповідають граматичним нормам української мови», так і ті, що «містять у назві російські імперські ідеологеми». При цьому до списку ввійшли деякі назви, які мають давнє походження та архаїчну чи діалектну основу — скажімо, ціла низка назв із коренем «красний». Серед іншого до переліку потрапило й місто Запоріжжя.

Після цього Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь офіційно звернувся до міністра освіти і науки Оксена Лісового з проханням скасувати рішення Нацкомісії. За його словами, аналіз списку рекомендацій засвідчив, що комісія вийшла за межі визначених законом повноважень, так і відсутність передбачених законом чітких рекомендацій щодо перейменування у більшості випадків.

Аналогічно народний депутат Володимир В’ятрович вважає, що, формуючи ці списки, комісія вийшла далeко за мeжі визначeних законом повноважeнь. «Цe рішeння — щонайменше вияв кричущої нeкомпeтeнтності. А можливо і свідома провокація для дискрeдитації процecу дeколонізації», — вважає нардеп.

Фото: скриншот