Без дубляжу, але із доплатами. 10 питань щодо статусу англійської мови в Україні

Законопроєкт « Про застосування англійської мови в Україні », запропонований днями на розгляд президенту Зеленському, викликає певне здивування та питання. Починаючи з того, наскільки вчасно в умовах війни накладати на чиновників ще один обов'язок – вивчати англійську хоча б на рівні незабутнього «Лет ми спік фром май харт»… І закінчуючи обов'язковим вивченням англійської в дитячих садках. KP.UA почитала законопроєкт та пояснювальну записку до нього. Запитань менше не стало, але виникла якась ясність.

Чому саме англійська?

В обґрунтуванні необхідності вивчати нову мову народні депутати України послалися на той факт, що англійська є офіційною «де-юре у 58 зі 196 країн світу, а де-факто – і в низці інших країн та територій. Англійська мова є однією з шести мов ООН, Ради Європи, Європейської комісії, Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) та НАТО».

Так, але статус офіційних мов ООН мають також арабська, іспанська, китайська, російська та французька. У НАТО та Раді Європи – англійська та французька. У Європейській комісії – англійська, французька, німецька. І в ЄАВТ – лише англійська.

«Зараз близько 1,5 млрд людей вивчають англійську мову у світі». Швидше за все, "говорять англійською". Це мова 20% населення Землі, причому тільки для 360 млн це рідна мова, інші вчать її як другу.

Якщо вже брати статистику за кількістю носіїв, то китайською говорять 1,2 – 1,3 млрд осіб (і ще якась кількість мільйонів вчать її як другу-третю мову). Іспанська мова – рідна для 460 млн осіб.

Безумовно, англійська мова активно застосовується у світовій бізнес-спільноті, а євроінтеграція України потребує знання іноземної мови хоча б на рівні простого спілкування. Ми не дуже любимо спілкуватися з іноземцями мовою міжнародного спілкування, хоча молодь зараз цілком на рівні може англійською і дорогу інтуристу пояснити, і підготувати доповідь на тему глобалізації.

Загалом, не зовсім зрозумілі обґрунтування, і на головне питання – навіщо такий поспіх? - теж відповіді немає.

Кому доведеться зайнятися поглибленим вивченням англійської?

Законопроєкт (потенційний закон) зобов'язуватиме володіти англійською мовою певні категорії посадових осіб:

• державної служби категорії "А";
• держслужби категорії «Б» та «В»;
• голови місцевих державних адміністрацій, їхні перші заступники та заступники;
• військовослужбовці офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;
• поліцейські вищого та середнього складу Нацполіції України, посади начальницького складу інших правоохоронних органів, служби цивільного захисту тощо;
• прокурори;
• у податкових та митних органах;
• керівники суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Кабінет міністрів України визначив перелік конкретних посад, претенденти на які мають знати англійську на відповідному рівні. Також КМУ встановить порядок проведення іспитів та перелік документів, що свідчать про рівень володіння іноземною мовою.

Який рівень володіння мовою потрібний за цим законом?

Вимоги до рівня володіння англійською мовою розробляються з урахуванням рекомендацій Ради Європи у сфері мовної освіти (CEFR) – рівні A1, A2, B1, B2, C1, C2. Щоправда, у законопроєкті не уточнюється, на якому рівні зобов'язані володіти англійською чиновники та правоохоронці. Треба просто «володіти відповідно до рівня, позначеного Національною комісією зі стандартів державної мови». А вже на рівні читання Шекспіра в оригіналі чи дитячих скоромовок – це якось потім визначиться, коли будуть розроблені чіткі стандарти мовної інновації.

Чи правда, що за добре знання англійської мови вищезазначеним категоріям службовців виплачуватимуть гроші?

Так, у законопроєкті йдеться про те, що цим особам за володіння англійською мовою на рівні В2 встановлюється надбавка у розмірі 10% посадового окладу.

Цікаво, що скажуть люди, які працюють у цих секторах і володіють, наприклад, французькою чи німецькою на рівні С1 (тобто набагато вільніше та краще, ніж В2). Їм надбавок, схоже, не бачити…

Діти з ясел вивчатимуть англійську?

Автори законопроєкту пропонують «забезпечити обов'язкове вивчення англійської мови для дітей старшого дошкільного віку. Заклади дошкільної освіти забезпечують обов'язкове використання англійської мови в освітньому процесі для дітей раннього, молодшого дошкільного та середнього дошкільного віку».

Припускаємо, що трирічок навчать говорити Hello, а старших дітей спантеличать вивченням неправильних дієслів. Потім у школі спасибі скажуть. Тому що, наприклад, у вузах доктора філософії, згідно з новим законом, повинні володіти англійською на рівні В1. І ступінь доктора мистецтв привласнять лише тому, хто успішно закінчив курс відповідної освіти і може про це вільно розповісти на тому ж рівні В1.

Пропонується також встановити іспит з англійської для бакалаврів, що вступають на магістратуру, а також викладати деякі предмети англійською.

Щодо безпосередньо шкіл, то кожен учень буде зобов'язаний пройти державну підсумкову атестацію з англійської мови.

Як планується використовувати обов'язкову англійську у сфері культури?

Почнемо з того, що інформаційні матеріали про заходи культури та мистецтв у державних та комунальних установах мають подаватися і англійською. Це стосується і музеїв, і театрів, і взагалі всього, що має відношення до культури та мистецтва.

Десять відсотків театральних постановок на місяць буде дозволено демонструвати англійською без обов'язкових субтитрів, звукового перекладу тощо державною мовою. Інформація про те, що театральна вистава проходитиме іноземною мовою, має доводитися до глядачів заздалегідь.

Кінотеатри також можуть демонструвати іноземні фільми оригінальною мовою, якщо їх кількість також не перевищуватиме 10% від загальної кількості сеансів у цій установі на місяць.

Щодо телебачення, то автори законопроєкту пропонують не включати в загальнотижневий обсяг мовлення частку програм, у тому числі фільмів, виконаних англійською мовою. «Програма вважається виконаною англійською мовою, якщо виступи (репліки) провідних (дикторів) програм та гостей виконані із застосуванням синхронного чи послідовного перекладу, дубльовані чи озвучені українською чи англійською мовою».

Фільм вважатиметься зробленим англійською мовою, якщо його звуковий ряд озвучено англійською. Допускається (крім дитячих та анімаційних фільмів) використання інших мов в обсязі не більше ніж 10% загальної тривалості всіх реплік учасників фільму. При цьому всі іншомовні репліки субтитруються державною мовою або відповідно англійською.

Медиків теж зобов'яжуть заговорити іноземною мовою?

Схоже, що так. Іноземці повинні отримувати медичні послуги своєю рідною мовою (або через перекладача). Інформація про найменування закладу охорони здоров'я, адреса, список послуг також дублюється з української англійською мовою.

Збройні сили України зможуть використовувати англійську?

Офіційною мовою ЗСУ є українська. Але у діяльності Збройних сил України може використовуватись англійська як мова міжнародного спілкування. Те саме стосується і Національної гвардії України.

Зупинки громадського транспорту теж оголошуватимуться не лише українською?

Власне, у Києві вже давно назви зупинок у громадському транспорті після української дублюються англійською мовою. Планується, що це нововведення з'явиться у всіх видах пасажирського транспорту в Україні (там, де їх зараз немає), на залізничних вокзалах, автовокзалах, аеропортах тощо. У разі потреби у міжнародному пасажирському сполученні вся необхідна та довідкова інформація може дублюватися не лише англійською мовою, а й мовою країни, куди відправляється (або звідки прибуває) конкретний транспортний засіб.

Навіщо це нам треба?

Україна все швидше європеїзується, і без знання іноземної мови нам буде важко. Судячи з кількості репетиторів та курсів з іноземних мов, українці хочуть і можуть увійти до дружньої родини європейських народів, не користуючись послугами перекладачів. На думку авторів законопроєкту, посилення ролі англійської мови в українському співтоваристві має активізувати процеси інтеграції України, збільшити конкурентоспроможність нашої країни та збільшити її інвестиційну та туристичну привабливість.