Гарантії безпеки для України та слабкість Путіна: у Брюсселі розпочався дводенний саміт ЄС

Президент України доєднався до колег онлайн. Лідери вже визнають слабкість Путіна та узгоджують гарантії безпеки для України. Про це повідомляє кореспондентка 24 Каналу із Брюсселю Софія Назаренко.

Європейські лідери визнають слабкість Путіна

Очікується, що під час засідання лідери обміняються думками, а також даними західної розвідки щодо внутрішнього бунту у Росії, який відбувся минулого тижня. Напередодні зустрічі європейські лідери наголосили, що це внутрішня справа Кремля, проте це показує слабкість путінського режиму.

Бунт, який ми спостерігали на вихідних, демонструє, що в російській системі є тріщини та розбіжності. Водночас важливо підкреслити, що це внутрішні справи Росії, і ще зарано робити якісь остаточні висновки в тому числі тому, що ще не зрозуміло, скільки з тих сил, які опиняться в тюрмі чи інших місцях,
– сказав Єнс Столтенберг у четвер журналістам.

Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, який вперше бере участь у саміті, заявив, що Європа уважно стежить за тим, що відбувається в Росії, а також за переміщенням ПВК "Вагнера" до Білорусі.

"Ми точно не знаємо, що відбувається зараз, але я думаю, що пан Путін ослаб", – сказав Орпо журналістам.

За словами канцлера Німеччини Олафа Шольца, події в Росії також впливатимуть на продовження допомоги для України. За словами німецького лідера, бунт Пригожина продемонстрував безвідповідальність Москви, коли та передала військову силу в руки приватної компанії. Шольц наголосив, що похід ватажка "Вагнера" загрожує стабільності Росії.

"Ми спостерігали за цим дуже уважно і консультувалися один з одним у міру того, як розгорталися події. Нам завжди було зрозуміло, що ми можемо лише спостерігати за цим, і також важливо, що реакція глав держав і урядів тут, в Європі, а також серед союзників, таких як США, була відповідно спокійною", – сказав Олаф Шольц перед самітом.

Німецький лідер наголосив, що бунт, який був в Росії, – це проблема яку створив сам Путін. Тим часом метою ЄС є "не зміна уряду режиму в Росії, а незалежна Україна".

Спілкуючись із журналістами перед засіданням, верховний дипломат ЄС Жозеп Боррель наголосив, що ситуація в Росії неминуча і Путін вийде ослабленим із цієї кризи. Проте, віцекомісар зазначив, що слабший Путін становить ще більшу небезпеку і європейські лідери повинні слідкувати за наслідками бунту.

"Досі залишається незрозумілим, що сталося, хто стоїть за цією спробою військового перевороту чи військового заколоту, і деякі генерали були заарештовані", – сказав Боррель, припустивши, що російський диктатор сфокусується на внутрішньому очищенні.

На фоні походу Пригожина на Москву, Боррель закликав європейських лідерів посилити підтримку Україні. Він наголосив, що Путін втратив монополію на силу і тепер ЄС бачить ризик внутрішньої нестабільності Росії. Держави-члени розглядають можливі сценарії розвитку подій.

Президент Литви Ґітанас Науседа стурбований розвитком подій у білорусі. За його словами, наявність бойовиків ПВК "Вагнера" на території Білорусі становить загрозу безпеки Литви.

Зустріч лідерів напередодні саміту у Вільнюсі

Сьогодні до європейських лідерів доєднався очільник НАТО Єнс Столтенберг. Напередодні засідання він подякував ЄС за безпрецедентну підтримку, яку Європа надає Україні. Крім того, він наголосив, що Альянс разом із Євросоюзом працюють над стійкістю та захистом критичної інфраструктури. Зустріч на рівні лідерів держав ЄС та Єнса Столтенберга відбудеться на фоні підготовки до Вільнюського саміту.

Напередодні саміту очільник НАТО Єнс Столтенберг заявив, що очікує виділення нової воєнної допомоги для України, а також узгодження мультипрограми, яка допоможе Україні рухатися до НАТО. Він закликав союзників продовжувати підтримувати Україну, аби забезпечити незалежність.

Єнс Столтенберг заявив, що ЄС та НАТО продовжують нарощувати підтримку для України. Зокрема, він наголосив, що українських пілотів вже розпочали тренування на винищувачах F-16.

Я хотів би сказати, що те, що ми бачили протягом минулих вихідних, навпаки, свідчить про дуже сильну єдність ЄС і НАТО. Єдність ЄС є дуже важливою складовою,
– прокоментував похід Пригожина на Москву очільник НАТО.

Очільник НАТО поділився із журналістами своїми очікуваннями щодо Вільнюського саміту, який відбудеться в середині липня. За його словами, союзники надішлють дуже сильний сигнал підтримки Україні. Він заявив, що усі члени Альянсу згідні, що двері НАТО залишаються відкритими.

"Ми також згодні з тим, що Україна стане членом Альянсу. І ми згодні з тим, що не Росія, а союзники по НАТО й Україна повинні вирішувати, коли настане час надати Україні повноцінне запрошення до членства", – сказав Єнс Столтенберг.

Очільник Альянсу наголосив, що найголовніше завдання – це надання підтримки Україні, щоби вона була спроможна захистити себе та деокупувати території. Крім того, те, що Україна вже є кандидатом до ЄС може вплинути на рішення НАТО надати запрошення на вступ до Альянсу.

Рішення ЄС про надання Україні статусу кандидата на вступ, звичайно, також має вплив на дискусії, які відбуваються в НАТО,
– сказав Столтенберг.

Президент Литви Ґітанас Науседа підтримує рішення про чіткий шлях України до НАТО, проте союзники розуміють що повноцінне членство в Альянсі неможливе під час війни.

Ми та багато інших союзників по НАТО вважаємо, що Вільнюський саміт є дуже гарною нагодою для прийняття рішень. Ми відчуваємо надзвичайно сильну підтримку з боку всіх інших членів НАТО щодо остаточної ратифікації, і я думаю, що ми виконали всі наші зобов'язання відповідно до меморандуму,
– наголосив Ульф Крістерссон.

Більше підтримки для України

Прем’єр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що головною темою саміту стане Україна. Він заявив, що члени ЄС будуть підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

"Ми повинні послати чіткий сигнал українському народу, що ми стоїмо поруч з ним і підтримуємо його рішуче, військово, економічно, гуманітарно, допомагаємо. З політичної точки зору, нам потрібно більше і кращих санкцій”, – сказав фінський прем’єр.

За його словами, така підтримка – це сигнал Путіну, що він не виграє війну. Крім того, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон напередодні засідання розповів журналістам, що сьогодні лідери також обговорюватимуть процес української євроінтеграції.

"У нас є ці критерії, і ми будемо ухвалювати рішення про те, як повернутися наприкінці осені до їх виконання. Тож я думаю, що існує сильна прихильність до вступу України, але все ще триває дискусія про те, як буде виглядати цей процес, заснований на заслугах", – прокоментував шведський прем'єр проміжний звіт від Єврокомісії.

Президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що Україна робить успіхи у впровадженні реформ, необхідних для євроінтеграції. Після зустрічі із президентом Зеленським Науседа зазначив, що Київ сподівається отримати позитивну оцінку від Єврокомісії восени.

Висновки Європейської комісії в жовтні, а потім наше політичне рішення – це питання часу, і вони сподіваються, що грудень є найбільш відповідною датою для оголошення початку переговорів про вступ,
– сказав президент Литви.

Крім того, литовський лідер очікує на введення 12 пакету санкцій, оскільки атомна галузь Росії ще не зазнавала санкційних обмежень.

"Я не втомлюся повторювати, що "Росатом" має бути покараний, тому що те, що вони роблять, просто неприйнятно. Вони загрожують всій Європі через атомну електростанцію в Запоріжжі", – сказав політик.

Напередодні засідання канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що сьогодні європейські лідери матимуть змогу обговорити з президентом України Володимиром Зеленським подальше постачання зброї. За його словами, Німеччина продовжуватиме постачання зброї, зокрема артилерію та ППО.

ЄС готується запропонувати гарантії безпеки

Очікується, що за результатами саміту Європейський Союз запропонує Україні безпекові зобов'язання у сфері безпеки у майбутньому. Зараз європейські лідери намагаються узгодити довгострокові зобов'язання для Києва, особливо після бунту в Росії.

"Нам потрібна стратегія, як підтримати Україну в боротьбі за незалежність, цілісність і суверенітет. Це те, чим ми також займаємося, і я сказав на початку, що важливо, щоб ми хочемо і можемо робити це протягом тривалого часу", – сказав Олаф Шольц напередодні саміту.

Німецький лідер наголосив, що Німеччина бере на себе зобов'язання щодо майбутньої безпеки України.

"Німеччина вже давно веде такі дискусії з Україною та зі своїми найближчими союзниками", – сказав Шольц журналістам.

Верховний дипломат Жозеп Боррель наголосив, що безпекові зобов'язання з боку європейських лідерів повинні бути довгостроковими.

"Це не просто наступний пакет на 500 мільйонів, це не чергові збройні постачання. Це те, що має бути в довгостроковій перспективі, під час війни й після війни ви повинні зробити Україну здатною захищатися", – сказав Боррель, наголосивши, що тренування українських військових та модернізація армії має тривати.

Прем'єр Фінляндії Петтері Оппо зазначив, що важливим питанням є надання гарантій безпеки для України. Сьогодні це обговорюватимуть європейські лідери.

"Нам потрібна спільна обіцянка Україні допомогти їм у питанні безпеки, і це дуже важливе питання сьогодні на зустрічі", – зазначив глава уряду Фінляндії.

Президент Литви Ґітанас Науседа сподівається, що найближчими днями європейські лідери знайдуть "необхідні формулювання і риторику" щодо продовження військової підтримки України, а також гарантій безпеки.

"Я дуже сподіваюся, що ми зможемо, волею-неволею, в тісній координації, забезпечити ці гарантії безпеки для України", – сказав литовський лідер.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що польська сторона домагатиметься якомога сильніших гарантій безпеки для України.

"Президент Анджей Дуда говорив про це вчора в Києві. І я, безумовно, буду дуже рішуче порушувати це питання і сьогодні, в присутності Генерального секретаря", – сказав Моравецький.

Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила, що єдина гарантія безпеки для України – це членство в НАТО.

Звичайно, ми розуміємо, що цього не може статися, поки триває війна, і що ми надаємо Україні військову підтримку, щоб вони могли себе захистити, але кожен союзник або кожна європейська країна окремо вирішує, що вони можуть зробити. Тому я думаю, що це не європейське питання, а питання НАТО,
– сказала естонська лідерка.

Окрім цього, лідери обговорять створення міжнародного трибуналу та пропозицію Єврокомісії використання заморожених активів Росії для реконструкції України. Очікується, що згодом до дискусій доєднається президентка Європарламенту Роберта Метсола.